25 липня 2025 рокусправа № 380/4044/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Львівської митниці від 25.01.2024 № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Городок» Львівської митниці з 30.01.2024;
- зобов'язати Львівську митницю поновити дію контракту № 599/2023 про проходження державної служби від 28.07.2023 шляхом укладення додаткової угоди про продовження його дії;
- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані нею накази Львівської митниці. Зазначає, що відповідно до пункту 26 укладеного контракту № 599/2023 про проходження державної служби від 28.07.2023 між позивачкою та відповідачем - строк його дії з 30.07.2023 по 29.01.2024. Однак, згідно з пунктом 27 вищезазначеного контракту його дія за умови належного виконання особою його обов'язків, завдань і ключових показників, передбачених цим контрактом, може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. Додаткова угода про продовження строку дії цього контракту повинна бути укладена сторонами не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії. Отже, на момент прийняття Наказу від 25.01.2024 року № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 » до відповідачки не було застосовано дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади, а такий Наказ був виданий лише на наступний день - 26.01.2024. Таким чином, відповідно до пункту 27 контракту його дія мала бути продовжена між позивачкою та відповідачем шляхом укладення Додаткової угоди про продовження строку дії цього контракту, у зв'язку з належним виконанням позивачкою обов'язків, завдань і ключових показників, передбачених цим контрактом. Звертає увагу Суду, що у позивачки дисциплінарних стягнень не було, а у службовій характеристиці, наданій безпосереднім керівником вона характеризується з позитивної сторони (стор. 11 Наказу Львівської митниці від 26.01.2024 №11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення»).
Відповідно до Наказу Львівської митниці від 06.11.2023 № 208 «Про проведення службового розслідування», проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб держаним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 (на момент вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці). Згідно з Поданням в порядку ст. 65-1 Закону України «про запобігання корупції» Львівською обласною прокуратурою (далі - Подання) здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023140000000078 від 13.03.2023 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України. Під час досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні, 29.08.2023 повідомлено про підозру державному інспектору відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.1 ст.366 КК України, - одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Наголошує, що станом на сьогоднішній день відсутній вирок суду по кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, тільки після доведення вини особи в суді та наявності вироку по кримінальному провадженню або постанови по справі про адміністративне правопорушення власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника з роботи. Звертає увагу Суду, що саме по собі відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Такі висновки узгоджуються з правовими позиціями, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 818/25/17.
Крім того, в оскарженому Наказі зазначена виключно інформація з кримінального провадження і взагалі немає посилань на обставини, встановлені під час службового розслідування. Притягнення особи до кримінальної відповідальності згідно з обвинувальним вироком суду є самостійною підставою для звільнення з державної служби, тоді як для звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням відповідних обставин. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 817/1218/16. Звертає увагу Суду, що висновки службового розслідування ґрунтуються лише на описі скоєного позивачкою діяння, яке було предметом кримінального провадження. Ознак будь-якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки саме дисциплінарного проступку, та мало б наслідком настання дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить.
Вказує, що сам по собі факт повідомлення позивачки про підозру у кримінальному провадженні № 42023140000000078 від 13.03.2023 не свідчить про скоєння нею дисциплінарного проступку. Отже, з висновку службового розслідування щодо позивачки вбачається, що в ході проведення службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу, відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин; не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивачки, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступків, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення з посади, що за даних обставин є надмірним та передчасним.
Резюмує, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки в разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку на підставі належних та допустимих доказів, доведення вини державного службовця у вчиненні ним цього дисциплінарного проступку.
Ухвалою судді від 11.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив в повному обсязі. Вказав, що п. 27 Контракту № 599/2023 визначено наступне: «дія цього контракту за умови належного виконання особою його обов'язків, завдань і ключових показників, передбачених цим контрактом, може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту. Додаткова угода про продовження строку дії контракту повинна бути укладена сторонами не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії». Отже, продовження дії контракту про проходження державної служби здійснюється за згодою сторін , шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту (ч. 13 ст. 311 Закону №889-VIII), а п. 27 Контракту № 599/2023 визначено, що зміни до контракту про продовження строку дії контракту, оформлюються, шляхом укладання Додаткової угоди, яка повинна бути укладена сторонами не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії. Зазначив, що Львівська митниця не ініціювала продовження дії Контракту № 599/2023 від 28.07.2023 про проходження державної служби і такий обов'язок на суб'єкта призначення, вищезазначеним Законом не покладено. Право на продовження дії контракту є дискреційним правом суб'єкта призначення. Отже, непропонування позивачу можливості продовження дії контракту, шляхом внесення змін до контракту за відсутності такого обов'язку не є порушенням. Відтак, наказом Львівської митниці від 25.01.2024 р. № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 », у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт від 28.07.2023 №599/2023, позивача з 29 січня 2024 року звільнено із займаної посади.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» зазначив, що на підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, які мають вирішальне значення для розгляду дисциплінарної справи, Комісія дійшла наступного висновку: державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 згідно фактів, зазначених у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» від 01.11.2023 № 31/2 1092ВИХ-23, вх. Львівської митниці від 02.11.2023 № 60240/8.7-09 та матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування при виконанні посадових обов'язків у робочу зміну 28.05.2023, не дотрималась вимог: ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці від 01.07.2021, Контракту № 98 про проходження державної служби від 29.06.2021. Враховуючи викладене вище, у тому числі, ступінь тяжкості вчиненого державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, дисциплінарна комісія рекомендувала керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 (на момент вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці) до дисциплінарної відповідальності і застосувати до неї дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби. За результатами розгляду подання Дисциплінарної комісії, наказом Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 мало бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, однак не застосовано в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 на дату винесення наказу перебула в стані тимчасової непрацездатності. Оскільки позивачка, станом на дату винесення Наказу Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» перебувала в стані тимчасової непрацездатності, відповідно дисциплінарне стягнення до неї не було застосовано, а могло бути застосовано лише у перший день виходу її на роботу. Оскільки, наказом Львівської митниці від 25.01.2024 № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 », припинено державну службу та звільнено 29.01.2024 року, відтак, наказ Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» є таким, що не реалізований та не набрав чинності, а отже, позивачку не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 працювала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці відповідно до укладеного з Львівською митницею контракту № 599/2023 про проходження державної служби від 28.07.2023, на якій перебувала з 30.07.2023 по 29.01.2024.
Відповідно до пункту 26 укладеного контракту № 599/2023 про проходження державної служби від 28.07.2023 між позивачкою та відповідачем - строк його дії з 30.07.2023 по 29.01.2024.
Наказом Львівської митниці від 25.01.2024 року № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено 29.01.2024 ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Городок» Львівської митниці, із займаної посади, відповідно до абзацу другого частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу», у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 28.07.2023 №599/2023 та строку призначення на посаду державної служби.
Підстава: абзац другий та п'ятий пункту 21, пункту 25 контракту про проходження державної служби від 28.07.2023 № 599/2023.
Наказом Львівської митниці від 26.01.2024 року № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» застосовано до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці (на момент вчинення дисциплінарного проступку - державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці) ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу, дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби.
Підстава: ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VII, резолюція в.о. начальника Львівської митниці Андрія Кузніка на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 від 16.01.2024, службова записка члена дисциплінарної комісії ОСОБА_2 від 16.01.2024 № 7.4-09/1902.
Згідно п. 3 наказу Львівської митниці від 26.01.2024 року № 11-дс зазначено, що вважати даний наказ таким, що набирає чинності в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із спірними наказами Львівської митниці від 25.01.2024 № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці від 25.01.2024 № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 », суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 та частини 3 ст. 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України), працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Згідно з частиною 5 статті 570 МК України з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.
Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.
Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.
Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно до статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Отже, відносини, зокрема щодо припинення державної служби, регулюються Законом №889-VIII. Застосування до відносин щодо припинення державної служби законодавства про працю можливе лише в частині відносин, що не врегульовані цим Законом.
Згідно до положень частин першої-третьої, п'ятої, сьомої-тринадцятої статті 31-1 Закону №889-VIII з особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, зокрема визначає: 1) умови, за яких призначення на посаду державної служби може здійснюватися на умовах, передбачених контрактом; 2) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та порядок набрання контрактом чинності; 3) види і порядок узгодження додаткових умов контракту; 4) порядок укладання контрактів; 5) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів; 6) порядок продовження строку, зміни умов, припинення дії та розірвання контракту; 7) особливості укладання окремих контрактів.
Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб'єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу.
При укладанні контракту про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби, державному органу заборонено змінювати істотні умови контракту, оприлюднені в оголошенні про проведення конкурсу.
До істотних умов контракту належать: місце роботи і посада державної служби; спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби; дата набрання чинності та строк дії контракту; права та обов'язки сторін; завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; режим праці та відпочинку; умови оплати праці; відповідальність сторін та вирішення спорів; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби.
При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом.
Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.
Контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб'єктом призначення або керівником державної служби і є невід'ємною частиною акта про призначення на посаду.
Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов'язків.
Контракт про проходження державної служби укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник контракту про проходження державної служби передається державному службовцю разом із копією акта про призначення на посаду, другий зберігається в особовій справі державного службовця.
Дія контракту про проходження державної служби припиняється: 1) у разі закінчення строку, на який укладено контракт; 2) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін; 3) за ініціативою суб'єкта призначення або керівника державної служби - у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту; 4) у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.
Дія контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Підстави для припинення державної служби визначено приписами статті 83 Закону №889-VIII, згідно з пунктом 9 частини першої якої державна служба припиняється з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).
Отже, однією з підстав припинення державної служби є підстави, передбачені контрактом про проходження державної служби (у разі укладення).
У разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту (абзац 2 ч. 1 ст. 85 Закону №889-VIII).
Постановою Кабінету Міністрів України №494 від 17.06.2020 затверджено Порядок укладення контрактів про проходження державної служби (далі - Порядок №494).
Пунктом 1 Порядку №494 визначено зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (далі - Контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії Б або В (далі - особа).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 494 контракт може бути укладено з особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби та основні посадові обов'язки за посадою якої передбачають виконання конкретного завдання (завдань), яке є заздалегідь визначеним, досяжним, з встановленими датами початку і завершення виконання (не виконується постійно). Робота на посаді державної служби, яка передбачає укладення контракту, не може бути типовою та повторюваною.
Згідно до пункту 14 Порядку № 494 у контракті зазначаються предмет, істотні та додаткові умови, строк дії контракту та реквізити сторін. До контракту додається графік виконання завдань, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 15 Порядку № 494 передбачено, що істотними умовами контракту є: місце роботи і посада державної служби; спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби, за якою укладається контракт; дата набрання чинності та строк дії контракту; права та обов'язки сторін; завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання; режим праці та відпочинку; умови оплати праці; відповідальність сторін та вирішення спорів; підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 494 за взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби, що не суперечать Закону України «Про державну службу» та не звужують обсяг прав особи.
У відповідності до пункту 25 Порядку №494, дія контракту припиняється з підстав, передбачених законом.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття відповідної посади або до її заміщення шляхом переведення може визначити додаткові, крім встановлених законодавством, підстави розірвання контракту, а також строки та порядок повідомлення про це сторонам.
Пунктом 26 Порядку №494 визначено, що припинення дії або розірвання контракту передбачає припинення особою державної служби на відповідній посаді.
Судом встановлено, що спірним наказом Львівської митниці від 25.01.2024 року № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено 29.01.2024 ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Городок» Львівської митниці, із займаної посади, відповідно до абзацу другого частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу», у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 28.07.2023 №599/2023 та строку призначення на посаду державної служби.
Підстава: абзац другий та п'ятий пункту 21, пункту 25 контракту про проходження державної служби від 28.07.2023 № 599/2023.
Відповідно до пункту 2 контракту про проходження державної служби № 599/2023 від 28.07.2023, укладеного Львівською митницею з позивачем, контракт є особливою формою строкового трудового договору та відповідно до пункту 26 цього контракту - строк його дії з 30.07.2023 по 29.01.2024.
Пунктом 21 контракту про проходження державної служби № 599/2023 визначено, що дія цього контракту припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який укладено цей контракт
З наявної у матеріалах справи копії контракту суд встановив, що контракт про проходження державної служби № 599/2023 від 28.07.2023 підписаний особисто позивачем, що свідчить про обізнаність позивача зі строком дії цього контракту.
Правові наслідки закінчення строку дії контракту передбачені пунктом 2 частини першої статті 83 Закону №889-VIII, відповідно до якого державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону) та абзацом 2 частини 1 статті 85 Закону №889-VIII, відповідно до якого у разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.
Даючи оцінку законності спірного наказу, суд висновує про відповідність його наведеним нормам Закону №889-VIII та Порядку № 494.
Суд зауважує, що контракт є особливою формою трудового договору та за погодженням сторін врегульовує умови трудової діяльності працівника, тому при вирішенні зазначених питань підлягають урахуванню положення контракту, позаяк саме на таких умовах працівник погодився вступити у трудові правовідносини. З огляду на особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівник з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання. Також контрактом визначено строк, на який він укладається.
Верховний Суд у справі №171/1808/19 від 23.02.2022 посилається на рішенні Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України, відповідно до якого незважаючи на … застереження, які містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладення ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівників умови: як правило, це тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору, тощо.
Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї із сторін інша не може перешкоджати припиненню трудових відносин. Припинення контракту навіть і не ставить у залежність від наявності чи відсутності заяви працівника, так як контракт укладено на визначений термін. І цей визначений термін у контракті і є волею працівника, тобто підписаний контракт на термін строкового договору. Тобто, власник також не зобов'язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України (постанова Верховного Суду від 13.03.2023 у справі №545/996/21).
Отже, правові наслідки закінчення строку дії контракту передбачені як законодавством про працю (КЗпП України ), так і Законом №889-VIII.
Позивач, покликаючись на п. 27 контракту про проходження державної служби № 599/2023, стверджує, що дія цього контракту мала бути продовжена між позивачем та відповідачем шляхом укладення додаткової угоди про продовження строку дії цього контракту у зв'язку з належним виконанням позивачкою обов'язків, завдань і ключових показників, передбачених цим контрактом.
Так, пунктом 27 контракту про проходження державної служби № 599/2023 передбачено, що дія цього контракту за умови належного виконання особою його посадових обов'язків, завдань і ключових показників, передбачених цим контрактом може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Суд зазначає про помилкове трактування позивачем п. 27 контракту, адже зазначений пункт контракту передбачає, що «контракт може бути продовжений за угодою сторін», а не «повинен бути продовжений за угодою сторін».
Верховний Суд у п. 68 Постанови від 30.07.2020 у справі № 826/10085/16 вказав, що дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.
З огляду на наведене вище, суд погоджується з доводами відповідача, що при прийнятті спірного наказу від 25.01.2024 № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, відтак резюмує, що підстав до визнання спірного наказу протиправним та його скасування немає.
Вирішуючи даний спір в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки».
Статтею 65 Закону №889-VIII встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступком є, зокрема порушення Присяги державного службовця (пункт 1 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини 5 статті 66 Закону №889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини 2 статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 65 цього Закону.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків (частина 1 статті 67 Закону №889-VIII).
Додержання присяги є обов'язком державного службовця, що слідує із сукупності обов'язків державного службовця, передбачених статтями 8, 62 Закону № 889-VIII. Дотримання державним службовцем своїх обов'язків є необхідною умовою довіри з боку суспільства до державних інституцій від імені, яких діють державні службовці.
У постановах від 14.04.2020 у справі № 815/6549/16, від 27.04.2020 у справі №826/10854/17, від 26.05.2022 у справі №420/6190/20 та інших Верховний Суд, підтримуючу усталену позицію Суду щодо аналізу змісту Присяги державного службовця, наголосив, що Присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов'язання державного службовця. З аналізу тексту Присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.
Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що дисциплінарною комісією, створеною наказом Львівської митниці від 01.12.2023 № 340-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », розглянуто дисциплінарну справу державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 (на момент вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці) за фактами, викладеними у доповідній записці головного державного інспектора відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці Олени Савич від 30.11.2023 № 7.4.-09/514.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Комісією встановлено наступне.
Відповідно до наказу Львівської митниці від 06.11.2023 № 208 «Про проведення службового розслідування», проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 (на момент вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці).
02.11.2023 Львівською митницею отримано Подання Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» від 01.11.2023 № 31/2-1092ВИХ-23, вх. Львівської митниці від 02.11.2023 № 60240/8.7-09.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023140000000078 від 13.03.2023 здійснюється прокурорами управління процесуального керівництва y кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури.
У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені, повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України Філь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент вчинення інкримінованих їй дій працювала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці, а на час здійснення дисциплінарного провадження перебувала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці.
У ході проведення службового розслідування, Комісією опрацьовано надані листом слідчого Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області від 06.11.2023 № 28997/37-23 (вх. Львівської митниці від 07.11.2023 № 61542/8.5) копії повідомлення про підозру, врученого ОСОБА_1 , в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42023140000000078 від 13.03.2023, із матеріалів якої слідує про те, що вона підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Досудовим розслідуванням встановлено, що державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 , 28.05.2023 перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краківець - Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Краковець, вул. Михайла Вербицького, 54, діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, одержала від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у сумі 100 євро, за наступних обставин.
Так, 28.05.2023, близько 12.30 год., ОСОБА_4 на автомобілі марки «MersedesBenz», моделі «Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 здійснював ввезення через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець - Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці на територію України з території Республіки Польща товарів широкого вжитку, продуктів харчування та одягу.
При прибутті на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краківець - Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Краковець, вул. Михайла Вербицького, 54, а саме на смугу руху «Зелений коридор» напрямок «в'їзд в Україну», ОСОБА_4 звернувся до державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 для проведення митних формальностей.
У цей час, у державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 , а також невстановлених на даний час досудовим розслідуванням працівників управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, під час спілкування із ОСОБА_4 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за забезпечення безперешкодного ввезення ОСОБА_4 товарів широкого вжитку, продуктів харчування та одягу, через митний кордон України в смузі руху «зелений коридор» в напрямку «в'їзд в Україну», шляхом незастосування усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст.ст. 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому, ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці в зоні митного контролю, а саме поблизу павільйону митного оформлення смуги руху «зелений коридор» у напрямку в'їзд в Україну міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краківець - Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт. Краковець, вул. Михайла Вербицького, 54, при здійсненні митних формальностей, 28.05.2023, близько 12.30 год., одержала від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 100 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 28.05.2023 становило 3 924,36 грн.) які знаходились в паспорті громадянина України ОСОБА_4 для виїзду за кордон за забезпечення безперешкодного переміщення ОСОБА_4 на автомобілі марки «Mersedes-Benz», моделі «Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 товарів широкого вжитку, продуктів харчування та одягу, через митний кордон України смугою руху «зелений коридор» в напрямку «в'їзд в Україну», шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст.ст. 334-338 Митного кодексу України.
У подальшому ОСОБА_1 , отримавши грошові кошти, засвідчила печаткою ОСОБА_4 контрольний талон для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та (або) оподаткуванню, після чого ОСОБА_4 залишив територію митного поста, в'їхавши на територію України.
Одразу ж після цього, ОСОБА_1 , використовуючи логін «U058967», який надавав їй право доступу до автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) - «Інспектор», о 12.36 год. 28.05.2023, достовірно знаючи що у транспортному засобі знаходиться вантаж, який підлягає декларуванню, з метою приховати факт попереднього отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , умисно внесла до вказаної бази даних завідомо неправдиві відомості про завершення митних формальностей щодо ОСОБА_4 та транспортного засобу «Mersedes-Benz», моделі «Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , як такого, що в'їхав на територію України без вантажу, що підлягає декларуванню.
Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
У робочу зміну з 08:00 год. 28.05.2023 по 20:00 год. 28.05.2023 службову діяльність на митному посту «Яворів» Львівської митниці у пункті пропуску «Краківець - Корчова» виконували посадові особи відділ митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці.
Державний інспектор ОСОБА_1 виконувала посадові обов'язки на ділянці роботи «в'їзд в Україну, «зелений коридор», при виконанні посадових обов'язків використовувала закріплені за нею ОНП № 144 та штамп ПМК № 144.
Згідно інформації, наявної у базах даних АСМО «Інспектор» митниці: 28.05.2023 о 12:31 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Краківець - Корчова» у напрямку «в'їзд в Україну», смугою руху «зелений коридор» прибув транспортний засіб марки «MERCEDES - BENZ» моделі «SPRINTER 316CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN - код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_4 разом із пасажирами: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_6 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_7 ;
28.05.2023 о 12:36 год. здійснено митний контроль щодо транспортного засобу марки «MERCEDES - BENZ» модель «SPRINTER 316CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN - код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_4 ;
28.05.2023 о 12:37 год. транспортний засіб марки «MERCEDES - BENZ» модель «SPRINTER 316CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN - код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_4 , виїхав із зони митного контролю.
В електронному журналі пункту пропуску та диспетчері зони митного контролю АСМО «Інспектор» щодо транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_2 зафіксовано внесення інформації щодо в'їзду та виїзду транспортного засобу із зони митного контролю, а також здійснення митного оформлення транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_2 , державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
Виходячи з даних, вказаних у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» від 01.11.2023 № 31/2-1092ВИХ-23 (вх. Львівської митниці від 02.11.2023 № 60240/8.7-09) та матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування, державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 не дотрималась вимог:
- ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»;
- пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21;
- пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»;
- вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці від 01.07.2021, Контракту № 98 про проходження державної служби від 29.06.2021.
З урахуванням зазначеного вище, на підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, які мають вирішальне значення для розгляду дисциплінарної справи, Комісія дійшла наступного висновку: державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 згідно фактів, зазначених у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» від 01.11.2023 № 31/2- 1092ВИХ-23, вх. Львівської митниці від 02.11.2023 № 60240/8.7-09 та матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування при виконанні посадових обов'язків у робочу зміну 28.05.2023, не дотрималась вимог: ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці від 01.07.2021, Контракту № 98 про проходження державної служби від 29.06.2021.
Враховуючи викладене вище, у тому числі, ступінь тяжкості вчиненого державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, дисциплінарна комісія рекомендувала керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 (на момент вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці) до дисциплінарної відповідальності і застосувати до неї дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби.
За результатами розгляду подання Дисциплінарної комісії, відповідачем винесено наказ Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці (на момент вчинення дисциплінарного проступку - державний інспектор відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці) ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби.
Обґрунтовуючи підставність заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що в ході службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивачки, тяжкість вчиненого проступку, не доведено вину в скоєнні проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».
Позивач зазначає, що для притягнення державного службовця до визначеного виду відповідальності законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування або дисциплінарного провадження.
Позивач вважає, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України, без належного доведення вини у його скоєнні не може беззаперечно свідчити про порушення присяги державного службовця, та скоєння проступку, який шкодить авторитету держави, зокрема, вчиненні неправомірних дій та отриманні неправомірної вигоди.
Однак такі аргументи позивача суд вважає безпідставними, а аргументи відповідача доречними, з огляду на таке.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону № 889-VIII).
Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія (пункт 7 Порядку № 1039).
Відповідно до пункту 31 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (пункт 33 Порядку № 1039).
Відповідно до пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Отже, положення Закону № 889-VIII та Порядку №1039 вказують на те, що законодавцем чітко визначені як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
02.11.2023 Львівською митницею отримано Подання Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» від 01.11.2023 № 31/2-1092ВИХ-23, вх. Львівської митниці від 02.11.2023 № 60240/8.7-09.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023140000000078 від 13.03.2023 здійснюється прокурорами управління процесуального керівництва y кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури.
У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені, повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент вчинення інкримінованих їй дій працювала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці, а на час здійснення дисциплінарного провадження перебувала на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці.
Слід зазначити, що інформація про відповідну подію мала широке висвітлення в різних інформаційних ресурсах, зокрема, але не виключно, на таких сторінках в мережі інтернет:https://tvoemisto.tv/news/golovnogo_inspektora_mytnogo_postu_krakivets_zatrymaly_na_habari_154260.html (Заголовок: Головного інспектора митного поста «Краківець» затримали на хабарі); https://www.google.com./amp/s/zahid.espreso.tv/mitniki-u-krakovtsi-organizuvalinezakonnu-skhemu-z-vimagannyami-khabariv-antikoruptsiyniy-monitoringlvivshchini%3famp (Заголовок: За підозрою в систематичний хабарах затримали інспектора Львівської митниці); https://www.volyn24.com/news/206087-inspektora-mytnogo-posta-zatrymaly-na-habari (Заголовок: Інспектора митного поста затримали на хабарі); https://promin.cv.ua/2023/07/24/na-lvivshchyni-mytnyk-vymahav-danynu-po-200-ievro-zkozhnoho-avto.html (Заголовок: На Львівщині митник вимагав «данину» по 200 євро з кожного авто).
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
В особовій справі ОСОБА_1 міститься підписаний 05.09.2021 документ про ознайомлення та зобов'язання дотримуватись вимог й обмежень щодо прийняття подарунків та проходження державної служби відповідно до законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про очищення влади», Законом України «Про захист персональних даних», Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за №1203/29333, правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу, необхідністю повідомлення про зміну даних.
Так, порушення присяги державного службовця є окремою підставою для реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Ця підстава не пов'язана із порушенням кримінального провадження та набрання чинності вироком суду. Наявність кримінального провадження, розпочатого щодо особи, яка проходить службу в митному органі, не виключає можливості застосування до особи наслідків, передбачених пунктом 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», у разі встановлення під час службового розслідування невиконання або неналежного виконання державним службовцем своїх посадових обов'язків.
Суд зауважує, що оскаржуючи спірний наказ, позивач не надає належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені вище факти та обставини, а покликається лише на те, що спірний наказ є протиправним, оскільки не містить жодних конкретних обґрунтувань.
Водночас, встановлені дисциплінарним провадженням обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби, підтверджуються доказами, що є у матеріалах справи, і є достатніми для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.
Також суд враховує наступне.
За результатами розгляду подання Дисциплінарної комісії, наказом Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 мало бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, однак не застосовано в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 на дату винесення наказу перебула в стані тимчасової непрацездатності.
Так, пунктом 2 Наказу Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» визначено:
Начальнику управління по роботі з персоналом Львівської митниці ОСОБА_8 забезпечити організацію ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом під підпис не пізніше першого робочого дня, наступного за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеному у документі про тимчасову непрацездатність.
Згідно п. 3 Наказу №11-дс - вважати даний наказ таким, що набирає чинності в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність.
В той же час, наказом Львівської митниці від 25.01.2024 № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 », припинено державну службу та звільнено 29 січня 2024 року ОСОБА_1 , державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Городок» Львівської митниці, із займаної посади, відповідно до абзацу другого частини першої Закону України «Про державну службу», у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 28.07.2023 № 599/2023 та строку призначення на посаду державної служби.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка, станом на дату винесення Наказу Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» перебувала в стані тимчасової непрацездатності, відповідно дисциплінарне стягнення до неї не було застосовано, а могло бути застосовано лише у перший день виходу її на роботу.
Суд погоджується із відповідачем, що оскільки, наказом Львівської митниці від 25.01.2024 № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 », припинено державну службу та звільнено 29.01.2024, відтак, наказ Львівської митниці від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» є таким, що не реалізований та не набрав чинності, а отже, позивачку не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на наведене вище, суд погоджується з доводами відповідача, що при прийнятті спірного наказу від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, відтак підстав до визнання спірного наказу протиправним та його скасування немає.
Зважаючи на те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Городок» Львівської митниці з 30.01.2024, про поновлення дії контракту № 599/2023 про проходження державної служби від 28.07.2023 шляхом укладення додаткової угоди про продовження його дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними вимогами від позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Львівської митниці від 25.01.2024 № 127-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 26.01.2024 № 11-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Сторонами суду не наведено інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сидор Н.Т.