про залишення позовної заяви без руху
25 липня 2025 року № 320/36997/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування адміністративного правопорушення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування адміністративного правопорушення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Скасувати адміністративне провадження по справі відносно громадянина України, ОСОБА_1 щодо порушення правил військового обліку;
-Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити інформацію про порушення правил військового обліку та розшук з єдиного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів «Оберіг» та додатку «Резерв +»;
-Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити інформацію до органів МВС щодо виключення інформації про розшук громадянина України ОСОБА_1 із інформаційного порталу Національної поліції України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо позовної вимоги позивача про скасування адміністративного провадження по справі відносно ОСОБА_1 щодо порушення правил військового обліку.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повинна містити чітко сформульовані вимоги позивача, з урахуванням фактичних обставин справи. Однак судом встановлено, що ОСОБА_1 просить суд скасувати адміністративне провадження по справі відносно нього щодо порушення правил військового обліку.
Водночас, суд зазначає, що адміністративна юрисдикція визначається Кодексом адміністративного судочинства України за допомогою трьох критеріїв, а саме: предметної (родової), інстанційної (функціональної) та територіальної (просторової) (підсудності).
Предметна юрисдикція визначена параграфом 1 Глави 2 Розділу І Загальні положення Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та наведено виключний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, частиною 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Таким чином, вбачається недолік поданої позовної заяви, а саме: частина позовних вимог щодо скасування адміністративного провадження по справі відносно ОСОБА_1 щодо порушення правил військового обліку не підсудна Київському окружному адміністративному суду, оскільки відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України така категорія справ підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу у визначений строк усунути недоліки шляхом подання уточненої позовної заяви з конкретизацією вимог і приведенням їх у відповідність до правил предметної підсудності.
Щодо доказів, які підтверджують викладені в позові обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви мають додаватися документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого в ній мають бути зазначені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також докази, що підтверджують ці обставини.
Позивач у позовній заяві стверджує про оголошення його у розшук за ініціативою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що, з його слів, стало наслідком внесення відомостей до Реєстру (системи «Оберіг») щодо порушення ним правил військового обліку.
Водночас, жодних належних і допустимих доказів на підтвердження факту оголошення в розшук (зокрема - витягів із інформаційних систем Міністерства внутрішніх справ України, копій відповідних повідомлень або листування з органами Національної поліції України) позивачем до суду не подано.
Інформація з автоматизованої системи «Резерв+», яка долучена до матеріалів справи, не містить відомостей про наявність розшуку щодо позивача, а тому суд позбавлений можливості з'ясувати фактичні обставини, які позивач просить визнати протиправними. У зв'язку з цим твердження позивача залишаються голослівними, а предмет спору недостатньо обґрунтованим належними доказами.
У зв'язку з викладеним, позовна заява не містить належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач на обґрунтування своїх вимог, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Таким чином, позивачу на підтвердження обґрунтування своїх вимог, необхідно надати зазначені докази з урахуванням висновків Конституційного Суду України викладених у рішенні від 05.05.2001 року № 3-рп/2001, від 02.07.2002 13-рп/2002.
Щодо відсутності копій позовної заяви для відповідача/ доказів надсилання копій позовної заяви для відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак, у порушення зазначених вимог, позивач не надав суду доказів надсилання іншим учасникам справи (зокрема, відповідачу) копій позовної заяви та доданих до неї документів у передбачений законодавством спосіб, а також не долучив копій у паперовому вигляді для вручення відповідачу.
Суд звертає увагу, що відсутність таких доказів є істотним процесуальним недоліком, оскільки порушує право відповідача на ознайомлення з позовом та підготовку заперечень, і перешкоджає належному розгляду справи в порядку змагальності, гарантованої ст. 9 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумки суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України , то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом:
-подання уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами з конкретизацією позовних вимог і приведенням їх у відповідність до правил предметної підсудності.
-надання належних і допустимих доказів на підтвердження факту оголошення ОСОБА_2 в розшук;
-надання до суду у паперовому форматі копії позовної заяви з додатками для відповідача або доказу надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування адміністративного правопорушення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування адміністративного правопорушення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.