про залишення позовної заяви без руху
25 липня 2025 року м.Київ № 320/36927/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись із скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця,
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить суд:
- закрити/скасувати рішення по постанові про відкриття виконавчого провадження від 27 лютого 2025 року ВП №77313446, по постанові про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 27 лютого 2025 року ВП №77313446 та по постанові про закінчення виконавчого провадження від 04 березня 2025 року ВП№ 77313446;
- повернути стягнуті кошти у повному обсязі у розмірі суми 1809,00 грн. по постанові ВП №77313446 з додаванням нарахування банківських послуг на рахунок НОМЕР_1 АТ КБ ПРИВАТБАНК Отримувач: ОСОБА_1 РНКОПП/ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;
- закрити/скасувати постанову про арешт коштів боржника від 05 березня 2025 року ВП № 77333626 та повернути стягнуті кошти;
- повернути стягнуті кошти у повному обсязі у розмірі суми 1809,00 грн. по постанові ВП №77333626 з додаванням нарахування банківських послуг на рахунок НОМЕР_1 АТ КБ ПРИВАТБАНК Отримувач: ОСОБА_1 РНКОПП/ЄДРПОУ НОМЕР_2
- вчинити інші передбачені Законом дії, пов'язані з закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Отже, якщо особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, така особа може звернутись за їх захистом до адміністративного суду. Право громадян оскаржити протиправні рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень реалізується шляхом подання позовної заяви, у якій викладаються вимоги позивача, покликані відновити його порушене право чи інтерес, та їх обґрунтування.
Статтею 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, саме позовна заява, яка відповідає вимогам процесуального закону, є підставою для відкриття провадження в адміністративній справі.
Натомість скарга не може бути підставою для відкриття провадження в адміністративній справі.
Вимоги до оформлення позовної заяви встановлені у статтях 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11).
Верховний Суд в ухвалі від 28.12.2021 у справі №№9901/521/21 зазначив, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Статтею 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта).
Як убачається зі змісту позовної заяви позивачем зазначених вимог не дотримано:
позивачем не визначено відповідача у справі;
позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
до позовної заяви додано докази, які не засвідчені належним чином.
Позивачеві необхідно визначитись зі складом відповідачів у даній справі та із зверненням позовних вимог до кожного з них.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем наведених вимог не дотримано, оскільки заявлені позовні вимоги не відповідають положенням статті 5 КАС України, а також не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у частині другій статті 245 КАС України за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Тому позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та привести позовні вимоги у відповідність до вимог статті 5 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статей 5 та 160 КАС України;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
належним чином засвідчені докази, додані до позову.
Виправлену позовну заяву слід подати в кількості для суду та відповідача (відповідачів).
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п'яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити скаргу ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу п'ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.