про залишення позовної заяви без руху
25 липня 2025 року м. Київ № 320/35698/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2) в якому просить:
- визнати протиправною дії та бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінніцький області щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 ;
- забов'язати Головне Управління пенсійного фонду України негайно поновити виплату пенсії Позивачці, починаючи з 01.02.2025 року, із виплатою заборгованості;
- стягнути з Державного бюджету України, в особі Державної казначейської служби України, на користь Позивачки суму моральної шкоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, завдану незаконним припиненням пенсії, приниженням людської гідності, порушення права на соціальний захист і створенням дискримінаційної ситуації.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з п. 5 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 7 та п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У позовній заяві позивачем в якості відповідачів зазначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Втім, зміст позовних вимог позивача свідчить, що такі спрямовані тільки до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та третьої особи - Державної казначейської служби України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Крім того, згідно ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (п. 3); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5).
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позов містить вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн.
Разом з тим, позов не містить обґрунтованого розрахунку суми, що стягується; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач не надав доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3 - 5 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України.
Крім того, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону країни "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено в розмірі 3028,00 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить, у тому числі, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2021 у справі № 140/10624/21 зазначив, що частиною п'ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Крім цього, пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, внаслідок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі №9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі № 826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі №9901/194/20".
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 просить відшкодувати завдану їй моральну шкоду грошима, отже така вимога має майновий характер.
Таким чином, за подання заявленої позовної вимоги необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 100 000 грн за майнові вимоги (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Також позов містить одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року № 4059-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати (1211,20 грн. * 1) = 1211,20 грн. + 1211,20 = 2422,40 грн.
Разом з тим судом встановлено, що позивачем, який не входить до визначеного статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору, не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: 1) позовної заяви з уточненим складом учасників справи (для суду та відповідно до кількості відповідачів) та змістом позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 2) обґрунтованого розрахунку суми, що стягується; викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 3) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди; 4) документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.