Рішення від 24.07.2025 по справі 640/8431/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року Київ № 640/8431/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Тернопільської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - відповідач 1, КДКП) та Тернопільської обласної прокуратури (далі - відповідач 2, Прокуратура), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 18.05.2022 № 53 дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 у виді догани;

- визнати протиправним і скасувати наказ керівника Тернопільської обласної прокуратури від 31.05.2022 № 288к про застосування дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, спірні акти індивідуальної дії відповідачів є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вона не вчиняла дисциплінарного проступку. При цьому наголошено, що у дисциплінарному провадженні не встановлено конкретних фактів, які безсумнівно свідчать про неналежне виконання позивачем службових обов'язків, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити, якими саме діями вона вчинила дисциплінарний проступок та які саме вимоги нормативно-правових актів порушено. Оскаржуваним рішенням не конкретизовано та не встановлено жодних умисних дій чи бездіяльності, що є об'єктивною стороною дисциплінарного проступку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2022 позовну заяву було залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-ІХ"Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", адміністративна справа № 640/8431/22 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2023 № 03-19/7116/23.

Адміністративна справа № 640/8431/22 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 адміністративну справу № 640/8431/22 прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 суд замінив найменування відповідача у справі з "Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження" (код ЄДРПОУ 41356563) на "Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів" (код ЄДРПОУ 41356563). Також закрив підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача 1 подав відзив на позов, в якому наголосив, що аргументи та доводи позивача є безпідставними, оскільки суперечать встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам та такими, що не підлягають задоволенню. Одночасно зазначив, що відповідач 1 у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Представник відповідача 2 подав відзив на позов, в якому наголосив, що відповідач 2 у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Позивач подавала відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідачів є помилковими, оскільки вона не вчиняла дисциплінарного проступку (у тому числі триваючого) та виконувала свої обов'язки сумлінно та належним чином.

Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На адресу органу, що здійснює дисциплінарне провадження надійшла дисциплінарна скарга про вчинення прокурором (прокурорами) дисциплінарного проступку, зі змісту якої випливає, що відділом нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Тернопільської обласної прокуратури вивчено стан досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях № 12019210120000312 від 22.07.2019 та № 12019210010003253 від 08.11.2019, у яких слідчими прийнято рішення про закриття кримінальних проваджень на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.

Встановлено неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1 під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яка здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях у формі процесуального керівництва, сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально не реалізувала службові повноваження, передбачені статтею 36 КПК України, не вжила заходів для виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, порушуючи такі загальні засади судочинства як законність і розумність строків, практично самоусунулася від виконання службових повноважень прокурора у кримінальних провадженнях.

Зокрема ОСОБА_1 , будучи старшим групи прокурорів, з 21.11.2019 по 11.05.2021 здійснювала нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12019210120000312 від 22.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.

Вказане кримінальне провадження розпочато слідчим відділом Кременецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Житель м. Кременця Тернопільсткої області ОСОБА_2 повідомив, що 22.07.2019 приблизно о 12 годині ним виявлено тіло невідомого чоловіка без ознак життя, який лежав у лісосмузі неподалік магазину "У Гриця" у АДРЕСА_1 . З висновку судово-медичного експерта від 24.09.2019 № 598 випливає, що смерть потерпілого настала від поєднаної травми грудей та живота з переламами грудини і ребер, ушкодженнями тканини лівої легені, яка супроводжувалась крововиливом у ліву плевральну порожнину, ускладнилась розвитком ателектазу (спадіння) лівої легені та призвела до розвитку гострої дихальної недостатності.

Установлено, що у кримінальному провадженні слідчими у липні 2019 року здійснено ряд першочергових слідчих (розшукових) дій, в ході яких проведено огляд місця події, призначено судово-медичні експертизи трупа ОСОБА_3 та обставин його смерті, а також допитано як свідків 3 осіб.

Надалі досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось неякісно, безсистемно та неповно.

Так, ухвалами слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.08.2019 призначено проведення трьох судово-медичних експертиз, зокрема, щодо наявності крові та епітеліальних клітин у змивах рук померлого. Однак висновок експерта із вказаних питань у матеріалах кримінального провадження відсутній.

Упродовж серпня 2019-серпня 2021 років у кримінальному провадженні допитано лише 4 особи, у тому числі 3 - як свідків та одну - як потерпілу.

Крім того, лише 15.01.2020 слідчий за погодженням ОСОБА_1 , звернувся з клопотанням до слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в оператора телекомунікаційного рухомого (мобільного) зв'язку ПрАТ "Київстар", за мобільним телефоном померлого, відсутність якого виявлена при огляді місця події ще 22.07.2019. Надалі слідчий обмежився лише наданням доручень в порядку ст. 40 КПК України (14.02.2020, 27.02.2020, 25.03.2020, 06.11.2020, 20.02.2021) для встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного злочину та забезпечення явки осіб для допиту як свідків. На виконання окремих доручень в матеріалах провадження наявні рапорти працівників поліції про виконання вказаних доручень. Інформації, яка б становила інтерес для слідства, не здобуто.

Водночас у матеріалах кримінального провадження відсутні дані про виконання доручень від 27.02.2020, 25.03.2020, адресованих начальнику Кременецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. Однак наведене залишилось поза увагою слідчого та прокурора. Доручення від 20.02.2021, надані слідчим за межами строку досудового розслідування, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України (18 місяців), який завершився 21.01.2021.

Аналогічно, ОСОБА_1 за межами строку досудового розслідування 20.02.2021 винесла постанову, якою визначила підслідність даного кримінального правопорушення за слідчим відділом Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (у зв'язку із зміною структури підрозділів поліції). Питання про продовження строку досудового розслідування у порядку ст. 295-1 КПК України в ході досудового розслідування не вирішувалось.

Вказівки заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, надані в порядку ч. 2 ст. 39 КПК України, від 11.03.2020 залишились не виконаними.

Відтак постановою заступника начальника слідчого відділу Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 09.08.2021 кримінальне провадження закрито на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З часу визначення ОСОБА_1 старшим групи прокурорів письмові вказівки слідчому не надавались, питання про притягнення слідчого до відповідальності чи його відсторонення або заміну, а також про продовження строків досудового розслідування кримінального провадження не ініціювалось.

Окрім цього, галузевим відділом обласної прокуратури вивчено стан нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12019210010003253 від 08.11.2019, в якому процесуальне керівництво здійснювалось групою прокурорів Тернопільської окружної прокуратури, старшим прокурором якої 05.05.2021 визначено ОСОБА_1 .

Встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНІ в Тернопільській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019210010003253 від 08.11.2019 за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_4 , поєднаного з проникненням у складське приміщення за адресою вул. Дорошенка, 8, м. Тернопіль за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Також встановлено, що у кримінальному провадженні 08.11.2019 проведено огляд місця події. Наступного дня допитано потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив про осіб, ймовірно причетних до скоєння даного злочину. Того ж дня допитано як свідків 4 осіб - сусідів потерпілого, яким з приводу крадіжки нічого не відомо. Протоколи допитів не підписані уповноваженими особами. Надалі досудове розслідування взагалі не проводилося. Лише 05.05.2021 проведено дактилоскопічну експертизу папілярних узорів пальців рук, вилучених під час огляду місця події та встановлено, належать потерпілому.

Слідчий 07.05.2021 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, який продовжено на 6 місяців. Однак, після продовження строку досудового розслідування будь-які слідчі (розшукові) дії не проводились, що також підтверджується ухвалою слідчого судді від 05.11.2021, якою слідчому відмовлено у черговому продовженні досудового розслідування.

Письмові вказівки слідчому у вказаних кримінальних провадженнях прокурором не надавались, особисто слідчі (розшукові) дії не проводились, питання про відсторонення слідчих не ініціювалось.

Незважаючи на невжиття усіх передбачених законом заходів з метою дослідження обставин вчинення злочину, за результатами слідства у вказаному кримінальному провадженні слідчим 10.11.2021 прийнято рішення про його закриття на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.

З огляду на викладене, незабезпечення ОСОБА_1 вчинення в межах строків необхідних процесуальних дій, призвело до безпідставного закриття кримінальних проваджень про скоєння тяжких злочинів, що вказує на неналежне виконання нею службових обов'язків.

Таким чином, у зазначених кримінальних провадженнях не виконувались вимоги закону щодо проведення досудового розслідування у розумні строки, більше двох років слідство фактично не проводилось, а проведені окремі процесуальні дії не сприяли встановленню винних осіб, інших обставин, що мають значення для законного та обґрунтованого вирішення кримінального провадження, захисту прав і законних інтересів учасників процесу, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та завдань кримінального провадження.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків як прокурора у кримінальних провадженнях, не забезпечено захист суспільства та держави від кримінальних правопорушень та право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом, що призвело до грубих порушень вимог кримінального процесуального законодавства, нормативно-правових актів Офісу Генерального прокурора та до порушення прав учасників кримінального процесу на повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, дотримання розумних строків проведення слідчих дій та прийняття процесуальних рішень.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про прокуратуру" зазначене є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_1 у порядку дисциплінарного провадження за неналежне виконання службових обов'язків і систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики.

За таких обставин, у зв'язку з порушенням статей 2, 9, 28, 36 КПК України, статті 19 Закону України "Про прокуратуру", статей 5, 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, в діях прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру", тобто неналежне виконання службових обов'язків та систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики.

З огляду на викладене, керівник Тернопільської обласної прокуратури просив притягнути прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

На наведені у скарзі обставини ОСОБА_1 пояснила, що у період 2019-2021 років мала значне навантаження, зокрема здійснювала повноваження прокурора у 264 кримінальних провадженнях, в яких була призначена старшим групи прокурорів, а також брала участь у підтриманні обвинувачення в суді у 30 кримінальних провадженнях.

Щодо обставин у кримінальному провадженні № 12019210120000312 від 22.07.2019 зазначила, що на момент призначення її старшим групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням мала досвід роботи лише 44 календарні дні. Доводи щодо відсутності трьох судових експертиз у справі не відповідають дійсності, оскільки у кримінальному провадженні проведено значну кількість експертиз. Враховуючи покази свідків та висновки експертів щодо обставин смерті особи у кримінальному провадженні, не виключено настання смерті внаслідок падіння зі сходів.

Щодо невикористання права на надання письмових вказівок у вказаному кримінальному провадженні, в порядку статті 36 КПК України ОСОБА_1 пояснила, що дійсно такі вказівки письмово нею не надавалися у зв'язку із великим навантаженням. При цьому, нею в телефонному режимі та в усному порядку координувалася діяльність із слідчим з приводу проведення подальшого досудового розслідування кримінального провадження.

Також вказала, що чинним законодавством прокурори не наділені (позбавлені) повноваженнями щодо ініціювання притягнення до відповідальності слідчих за невиконання ними вказівок та незабезпечення ефективності розслідування в цілому. При цьому вказала, що контроль за виконанням доручень у порядку статті 40 КПК України повинен здійснювати слідчий, а повноваження прокурора щодо самостійного проведення слідчих дій є субсидіарними (допоміжними).

Позивач підтвердила пропущення строку звернення до суду із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у зв'язку з великим об'ємом роботи та вказала, що в ЄРДР функція "кабінет процесуального керівника" на момент закінчення строку досудового розслідування існувала лише 8 днів.

Окрім цього, прокурор ОСОБА_1 вважає свої дії з винесення постанови про визначення підслідності даного кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування правильними, оскільки за відсутності такої постанови не було б правової підстави для закриття вказаного провадження на підставі аб.14 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Одночасно зазначила, що в дисциплінарній скарзі не наведено переліку слідчих (розшукових) дій, які з поміж іншого, на думку обласної прокуратури, необхідно було вчинити для повного з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення. При цьому наголосила, що учасниками кримінального провадження її дії оскаржувані не були.

У зв'язку вищенаведеними поясненнями, позивач вважала скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в її діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення.

За результатами розгляду дисциплінарної скарги, рішенням відповідача 1 від 18.01.2022 № 07/3/2-26дс-31дп-22 було відкрито дисциплінарне провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 за викладеними у дисциплінарній скарзі фактами можливого неналежного процесуального керівництва у кримінальному провадженні " 12019210120000312. Одночасно, вказаним рішенням відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора ОСОБА_1 в частині можливого неналежного процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 120192110010003253.

За результатами дисциплінарного провадження складено висновок про наявність дисциплінарного проступку від 28.04.2022 № 07/3/2-26дс-31дп-22, яким зафіксовано, постановою першого заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області від 21.11.2019 ОСОБА_1 призначено старшим групи прокурорів для здійснення нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12019210120000312, процесуальне керівництво в якому вона здійснювала до 11.05.2021 (постанови від 20.02.2021 та 11.05.2021).

Лише 15.01.2020 (через пів року) слідчий за погодженням з ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в оператора телекомунікаційного рухомого (мобільного) зв'язку. ПрАТ "Київстар", за мобільним телефоном померлого, відсутність якого виявлена під час огляду місця події ще 22.07.2019.

14 та 27 лютого 2020 року, 25 березня 2020 року, 06 листопада 2020 року слідчий надав доручення у порядку статті 40 КПК України для встановлення осіб, причетних до вчинення злочину, та забезпечення явки осіб для допиту як свідків. Наявні рапорти працівників поліції про їх часткове виконання. У матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про виконання доручень від 27 лютого 2020 року та 25 березня 2020 року.

Невиконаними залишилися вказівки заступника начальника СУ ГУ НП в Тернопільській області від 11.03.2020.

Питання про продовження строку досудового розслідування, який звершився 21.01.2021 у порядку статті 295-1 КПК України у ході досудового розслідування не вирішувалось.

За результатами досудового розслідування постановою заступника начальника СВ Кременецького районного ВП ГУ НП в Тернопільській області від 09.08.2021 кримінальне провадження закрито на підставі ч.1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, переважна кількість процесуальних дій у кримінальному провадженні здійснені до призначення ОСОБА_1 старшим групи прокурорів.

З часу визначення старшим групи прокурорів, прокурором ОСОБА_1 письмові вказівки слідчому не надавались, питання про притягнення слідчого до відповідальності чи його відсторонення або заміну, про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження не ініціювалось.

Водночас, окремі процесуальні дії слідчим та прокурором ОСОБА_1 виконані поза межами строку досудового розслідування, зокрема, 20.02.2021 слідчим надано доручення, а прокурором винесено постанову про визначення підслідності за СВ Кременецького районного ВП ГУ НП в Тернопільській області у зв'язку зі зміною структурних підрозділів поліції.

Враховуючи наведені обставини дійшли висновку, що прокурор ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор ОСОБА_1 неналежно виконуючи службові обов'язки, не вжила вичерпних заходів до всебічного та повного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019210120000312, відповідно до вимог законодавства, не забезпечила виконання завдань кримінального провадження.

Окрім того, внаслідок бездіяльності ОСОБА_1 , як прокурор у зазначеному кримінальному провадженні, не забезпечено захист суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також не забезпечено права потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням у порядку, передбаченому законом.

Таки чином, прокурор ОСОБА_1 під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12019210120000312 порушила вимоги статей 2, 7, 9, 28, 36, КІТК України, статей 19, 25 Закону України "Про прокуратуру", статей 5, 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, пункту 3 розділу IV Порядку № 51, чим вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 1, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас доводи дисциплінарної скарги про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частили першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" не знайшли своє підтвердження з урахуванням вищезазначених вимог законодавства та встановлених під час перевірки обставин.

Зважаючи на вищевикладене, комісія дійшла висновку, що прокурор ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності та накладенню дисциплінарного стягнення у зв'язку з вчиненням нею дисциплінарного проступку у виді неналежного виконання службових обов'язків.

З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що застосування до прокурора ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у виді догани є пропорційним вчиненому не дисциплінарному проступку, відповідно, запропонувала притягнути до дисциплінарної відповідальності прокурора ОСОБА_1 та накласти на неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

На підставі висновку про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора ОСОБА_1 , оскільки нею порушено вимоги статей 2, 7, 9, 28, 36 КПК України, частини четвертої статті 19 та статті 25 Закону України "Про прокуратуру", пункту 3 розділу IV Порядку № 51, накази керівника Кременецької місцевої/окружної прокуратури Тернопільської області від 17.10.2019 та 23.03.2021 про розподіл обов'язків між працівниками прокуратури, відповідач 1 прийняв рішення від 18.05.2022 № 53дп-22 про притягнення прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани.

На підставі вказаного рішення відповідача 1, відповідач 2 видав наказ № 288к від 31.05.2022, яким керуючись пунктом 8 частини 1 статті 11, пунктом 1 частини 1 статті 49 Закону України "Про прокуратуру", за неналежне виконання службових обов'язків до прокурора Тернопільської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани (пункт 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру").

Вважаючи вказані рішення та наказ відповідачів протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги наведені норми основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Відповідно до частин другої статті 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; 11) повідомляти особі про підозру; 12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом; 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; 16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; 17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; 18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; 19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави; 20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом; 21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Аналогічні повноваження, а також інші закріплені в наказі Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні".

Таким чином, здійснюючи процесуальне керівництво прокурор уповноважений, зокрема: доручати або давати вказівки слідчому щодо проведення слідчих дій; ініціювати питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності на те підстав; приймати процесуальні рішення щодо продовження строків досудового розслідування за наявності на підстав. Також прокурор здійснюючи процесуальне керівництво здійснює контроль за виконанням доручень і вказівок, наданих слідчому, а також уповноважений реагувати на факти невиконання слідчим письмових вказівок прокурора та за наявності підстав ініціювати притягнення слідчого до відповідальності.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.

Дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом (частина перша статті 44 Закону № 1697-VII).

Згідно з частиною першою статті 45, частинами першою, четвертою, шостою, дев'ятою - одинадцятою статті 46 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.

Під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (частина перша статті 47 Закону № 1697-VII).

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу (частина перша статті 48 Закону № 1697-VII).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя статті 48 Закону № 1697-VII).

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (частина четверта статті 48 Закону № 1697-VII).

Відповідно до частини шостої статті 48 Закону № 1697-VII рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.

За приписами статі 48 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Таким чином, за наслідками дисциплінарного провадження, у разі відсутності в діях прокурора дисциплінарного проступку - провадження закривається, а у разі підтвердження в діях прокурора дисциплінарного проступку - накладення одного з наведених вище видів дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону № 1697-VII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Процедурні питання здійснення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів (далі - Комісія) повноважень, передбачених Законом № 1697-VII, а також порядок підготовки, розгляду та прийняття Комісією рішень визначається Положенням про порядок роботи КДКП, прийнятим Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, із змінами від 21.12.2018 (далі - Положення).

Згідно з пунктами 100-101, 103, 109 Положення, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону.

Комісія здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів місцевих, регіональних прокуратур та Генеральної прокуратури України.

Дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.

Перевірка даних про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Комісії у порядку, встановленому Законом.

За результатами перевірки член Комісії складає висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

З матеріалів справи суд встановив, що відповідачем 1 дотримана наведена процедура здійснення дисциплінарного провадження відносно прокурора. Зворотного позивачем не вказано та не доведено.

Разом з тим згідно з оскаржуваним рішенням від 18.05.2022 № 53дп-22 КДКП виснувало про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VIIщодо неналежного виконання службових обов'язків, що слугувало підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Підставою для прийняття спірного рішення стали встановлені під час дисциплінарного провадження обставини неналежного виконання службових обов'язків прокурором ОСОБА_1 під час здійснення нею процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12019210120000312 від 22.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що виразилось у неналежному процесуальному керівництві, а саме ненаданні вказівок слідчим щодо здійснення досудового розслідування, пропущенні строку звернення до суду із клопотанням про продовження строку досудового розслідування, винесенні постанови про визначення підслідності даного кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування.

Вказані обставини прокурором ОСОБА_1 не заперечувались та не спростовувані належними і допустимими доказами у справі, натомість обґрунтовувались нею значним навантаженням, відсутністю достатнього досвіду роботи та існування в ЄРДР функції "кабінет процесуального керівника" на момент закінчення строку досудового розслідування лише 8 днів.

Враховуючи вищенаведені обставини справи у взаємозв'язку з положеннями Кримінального процесуального кодексу України, Закону № 1697-VII, Положення та наказу від 30.09.2021 № 309 суд дійшов висновку, що зазначені в позовній заяві доводи, не спростовують висновків КДКП про неналежне виконання прокурором, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у відповідному кримінальному провадженні, своїх повноважень.

Відтак суд погоджується з висновками КДКП в частині неналежного виконання позивачем своїх повноважень як процесуального керівника в кримінальному провадженні, що підтверджує висновок про вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. Відповідно обґрунтованим є застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

При цьому суд враховує, що до позивача застосовано найменший вид дисциплінарного стягнення, тому суд погоджується з доводами представника КДКП про пропорційність застосованого дисциплінарного стягнення за вчинений позивачем дисциплінарний проступок. Також, з вищенаведених обставин справи, суд погоджується з КДКП, що вчинений дисциплінарний проступок має ознаки триваючого, тому встановлений наведеною нормою строк застосування дисциплінарного стягнення не сплив.

Ураховуючи проаналізоване правове регулювання спірних правовідносин і встановлені обставини, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного рішення КДКП від 18.05.2022 № 53 дп-22 та прийнятого на його підставі наказу відповідача 2 від 31.05.2022 № 288к.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.

Попередній документ
129099462
Наступний документ
129099464
Інформація про рішення:
№ рішення: 129099463
№ справи: 640/8431/22
Дата рішення: 24.07.2025
Дата публікації: 28.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.07.2025)
Дата надходження: 06.06.2024
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення
Розклад засідань:
11.07.2024 11:00 Київський окружний адміністративний суд
23.07.2024 10:00 Київський окружний адміністративний суд
01.08.2024 10:00 Київський окружний адміністративний суд
13.08.2024 10:00 Київський окружний адміністративний суд