про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2025 року м. Київ № 320/35401/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними (незаконними) дій та рішень зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просять суд (орфографія та пунктуація збережені):
- визнати «затримання» представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 (постраждалого ОСОБА_1 ) - протиправним (незаконним);
- визнати «доставлення» представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 (постраждалого ОСОБА_1 ) - протиправним (незаконним);
- визнати «утримування» представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 (постраждалого ОСОБА_1 ) - протиправним (незаконним);
- визнати, що «розшукувана особа - ОСОБА_1 » в рамках адміністративного кодексу - протиправно (незаконно);
- визнати, що в електронній системі поліції ІПНП, за рішенням внести ПД (постраждалого ОСОБА_1 ) за наказом представників ТЦК та СП є протиправним (незаконним) (за відсутності будь-яких доказів, протоколів та повісток);
- визнати пройдене «ВЛК» ОСОБА_1 (у випадку якщо ТЦК та СП пред'являть доказ, що воно пройдене - то зазначаю, що дане ВЛК є підробкою документу) - на підставі погроз, насильства, та силового впливу, погроз вбивством, та без будь-якого фактичного медичного огляду - протиправним (незаконним);
- визнати «мобілізацію» ОСОБА_1 - на підставі порушення права надати усі необхідні докази та відповідні документи та на підставі порушень, які зазначені у мотиваційній частині - протиправною (незаконною);
- або (на розсуд суду) звільнити постраждалого ОСОБА_1 , за для забезпечення можливість, зібрати та пред'явити усі документи для ТЦК та СП - для отримання відстрочки.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
За приписами частин першої та другої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Проте, в порушення означених норм у «заяві-скарзі» громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказано заявниками, а не позивачами.
Згідно з вимогами частини першої та другої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частин першої, другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до суду «скаргу-заяву», а не позовну заяву, що суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, в порушення частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачами:
- не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 , відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зазначення ціни позову;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів ОСОБА_2 ;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, в порушення вимог частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до «скарги-заяви» не долучено до матеріалів справи докази вчинення незаконних (протиправних) дій саме заявленим в «скарзі-заяві» відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також позивачі зазначаючи про наявність у ОСОБА_1 права на відстрочку, відсутність підстав для мобілізації, наявності «білого квитка», зняття з військового обліку, утримання неповнолітніх дітей та хворої матері, утримання, доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_5 тощо, не надав жодних підтверджуючих документів щодо викладених обставин.
Крім того, у пункту 3 прохальної частини позовних вимог заявлено про визнання протиправним (незаконним) «утримання» ОСОБА_1 представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не заявлений відповідачем у межах цього позову.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Верховний Суд у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 зазначив, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Суд зазначає, що позовна заява не відповідає положенням частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд зауважує, що позовні вимоги викладені непослідовно та не є зрозумілими, що, в свою чергу може призвести до їх невірного трактування.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати позовну заяву, оформлену відповідно до вимог КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень (два примірники) з наданням суду копій документів, якими підтверджуються викладені у позовній заяві обставини.
Відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачами всупереч вимогам КАС України не додано до позовної заяви копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу.
У зв'язку з цим, у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду копію позовної заяви з додатками для направлення відповідачу, а також надати суду копії документів, якими підтверджуються викладені у позовній заяві обставини.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
Позовна заява містить вісім вимог немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена кожним позивачем за звернення до суду з позовною заявою, становить 9 689,60 грн (3 028,00 грн. х 0,4 х 8).
Таким чином, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінали платіжних доручень (квитанцій) про сплату судового збору у розмірі 9 689,60 грн кожним з позивачів, який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку «призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304)».
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України.
До позовної заяви долучено копію 2, 3, 10 та 11 стор. паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Крім того, матеріали позовної заяви не містять належним чином засвідченої копії реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також копію реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 .
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати позовну заяву, оформлену відповідно до вимог КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень (два примірники);
- надати суду копії документів, якими підтверджуються викладені у позовній заяві обставини (два примірники);
- надати суду оригінали платіжних документів про сплату кожним з позивачів судового збору у розмірі 9 689,60 грн;
- надати копії усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також копію реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити позивачам, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.