КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
22 липня 2025 року № 320/57516/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Леонтовича А.М., при секретарі судового засідання Лебезі П.В.,
за участю представників:
позивача - Панишев С.О.,
відповідача - Гончаревський О.В., Татарчук М.М., Блінков В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
I. Зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2024 №UA1000002024116;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2024 №UA1000002024115.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає що на його думку оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем протиправно, оскільки Київською митницею безпідставно визначено код товару та не враховано поважність підстав вчасного не пред'явлення сертифікатів з перевезення товару, а тому підлягають скасуванню.
У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.
У судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову повністю.
III. Процесуальні дії у справі
30.10.2024 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №57516/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Донець В.А.
07.01.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі було відкрито загальне позовне провадження, розпочата підготовка справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 19.02.2025 на 11:30 год.
28.01.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
06.02.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
18.02.2025 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У зв'язку із звільненням судді у відставку, за результатом автоматизованого розподілу, справу №320/57516/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовича А.М.
11.03.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження, розпочата підготовка справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 07.04.2025 на 14:30 год.
07.04.2025 у судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті на 20.05.2025 о 15:00.
09.04.2025 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.
20.05.2025 у судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача про відкладення судового засідання та призначити справу до розгляду по суті на 23.06.2025 о 15:30.
23.06.2025 у судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін суд на місці ухвалив оголосити перерву до 22.07.2025 до 14:00.
22.07.2025 у судове засідання з'явились сторони. Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Згідно із частиною третьою статті 345, частин першою та другою статті 346 МК України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами та доповненнями, Наказом Київської митниці від 11.02.2022 № 73 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ «Констракшн Машинері» вимог законодавства України з питань митної справи» згідно плану - графіка документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на І квартал 2022 року, повинна була розпочатися з 23.02.2022 тривалістю 30 робочих днів документальна планова виїзна перевірка дотримання ТОВ «Констракшн Машинері» вимог законодавства України з питань митної справи за період з 23.02.2019 по 22.02.2022 відповідно до програми з переліком питань, затвердженої наказом про призначення перевірки.
Про проведення документальної планової виїзної перевірки з 23.02.2022 року було повідомлено ТОВ «Констракшн Машинері» письмовим повідомленням №7.8-19-01/9 від 11.02.2022, яке було направлене рекомендованим листом №0312408826553 з копією наказу про призначення перевірки. Повідомлення було вручено за довіреністю 14.02.2022.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану, який діє по сьогоднішній день.
Відповідно до пункту 912 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. Акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок та податкові повідомлення-рішення не надсилаються (не вручаються).
Згідно з Законом України від 20.03.2024 № 3613-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення окремих категорій товарів», яким внесено зміни до Митного кодексу України, а саме: до пункту 9-12 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» з 1 травня 2024 року поновлюються на невикористаний строк документальні перевірки, зустрічні звірки, розпочаті та незавершені до 24 лютого 2022 року, крім документальних перевірок, зустрічних звірок, на які пунктом 9-34 цього розділу встановлено мораторій.
Закон України від 20.03.2024 №3613-ІХ офіційно опублікований 15.05.2024 у виданні «Голос України» та відповідно до прикінцевих положень набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 3 пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня набрання Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках», тобто 16.05.2024.
З урахуванням законодавчих змін та Наказу Київської митниці від 06 червня 2024 року №134 «Про поновлення проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ «Констракшн Машинері» вимог законодавства України з питань митної справи та внесенням змін до наказу Київської митниці від 11 лютого 2022 року №73», проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «Констракшн Машинері» вимог законодавства України з питань митної справи за період з 23.02.2019 по 22.02.2022 відповідно до програми з переліком питань, затвердженої наказом про призначення перевірки.
Про проведення документальної планової виїзної перевірки року позивача було повідомлено під час пред'явлення посвідчення на право проведення перевірки від №7.8-19-01/1, видане Київською митницею.
Перевірка проводилась з 23.02.2022 (призупинена з 24.02.2022 відповідно до пункту 912 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України), 10.06.2024 по 08.08.2024 та тривала 45 робочих днів.
За результатами проведення документальної планової виїзної перевірки складено Акт перевірки від 22.08.2024 №28/24/19-01/32828388.
На підставі Акту перевірки було винесено:
податкове повідомлення-рішення від 10.09.2024 № UА1000002024166 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання - на загальну суму 276813,94 (з яких: 237235,18 грн. - сума визначеного грошового зобов'язання, 39578,76 грн. - штрафні санкції);
податкове повідомлення-рішення від 10.09.2024 № UА1000002024115 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію суб'єктами господарювання на загальну суму 939189,64 грн. (з яких: 898605,23 грн. - сума визначеного податкового зобов'язання, 40584,41 - штрафні санкції)
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх противоправними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства позивач звернувся до суду із позовом.
V. Норми права
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 248 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно ч.І ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч.3 ст.334 МК України особи, які переміщують товари, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Положеннями ч.І ст.336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. Перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснюється візуально та із застосуванням інформаційних технологій, в тому числі й шляхом контролю із застосуванням системи управління ризиками (частина 1 статті 337 МК України).
Згідно з ч.І ст.271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 статті 271, статтею 272 МК України визначено, що одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що возяться на митну територію України.
Стаття 278 МК України передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Згідно з ч.4 ст.280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 318 МК України) та являє собою сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).
Статтею 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (пункти 7 ч. 1 ст. 336 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на
митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до ст. 345 МК України, митні органи мають право здійснювати митний контроль птпяхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:
правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній
декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Відповідно до ст. 346 МК України, документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.
Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу (ч.2 ст. 346 МК України).
Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч.З ст. 346 МК України).
Відповідно до ч.8 ст.346 МК України, 8, тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів.
Строк проведення документальної виїзної перевірки може бути продовжений наказом відповідного митного органу, але не більше ніж на 15 робочих днів, за підставами, які визначені цим Кодексом (ч.9 ст.346 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 354 МК України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок).
Податкова накладна відповідно зазначеного Порядку містить інформацію та реквізити про постачальника (продавця), одержувача (покупця); загальну суму коштів, що підлягає сплаті, загальний обсяг постачання (розділ А), номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно УКТ ЗЕД, ознаку імпортованого товару, одиниці виміру, кількість, ціну постачання, обсяг постачання (розділ Б) та «складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)».
Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Порядку, Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200.1.3, 200.1.9 статті 200.1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.
Згідно частини четвертої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
У відповідності до частини тринадцятої статті 264 МК України, документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декларантом протягом не менше ніж 1095 днів, крім документів на паперових носіях, що надані митному органу для здійснення митних формальностей та не повернені митним органом після їх виконання. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною.
Згідно частини першої статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Згідно з частиною першою статті 460 МКУ вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами. не тягне за собою адміністративної відповідальності.
Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з розділом VII Порядку виконання виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок № 657).
Пунктом 3 розділу VIII Порядку № 657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами.
Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5) затверджено у новій редакції Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин у системі ТПП України (далі - Регламент).
Пунктом 6.5 Регламенту передбачено, що тягар доказування настання форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника.
При ньому відповідно до пункту 6.9 Регламенту надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити, серед іншого, про причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування, тощо).
Частиною 4 статті 69 МК України закріплено право митного органу самостійно класифікувати товари у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів.
Згідно вимог частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (підпункт г) пункту 5 частини 8 статті 257 Кодексу.
VI. Оцінка суду
Стосовно правомірності оскаржуваних рішень відповідача суд зазначає таке.
За результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Констракшн Машинері» відповідачем встановлено порушення:
вимог частини 2 статті 44, частини 1 статті 257 Митного кодексу України 13 березня 2012 року № 4495-УІ (із змінами і доповненнями), у результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 9 396,98 грн.;
вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 65 366,56 грн.;
порушення вимог наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» в частині заповнення недостовірних відомостей графи 9 (а) ДМВ.
Судом встановлено, що ТОВ «Констракшн машинері» здійснено митне оформлення товару «Обладнання для подрібнення каміння, самохідна (на гусеничному ходу), нова: Щокова дробильна установка Premiertrak 400Х, сер. N PIDPT40XVOMM14307 - 1шт.» (далі - «Щокова дробильна установка Premiertrak 400Х») за МД від 15.02.2021 № UA100020/2021/574227.
Доставка товару «Щокова дробильна установка Premiertrak 400Х» здійснювалась на умовах поставки - FCA GB Omagh.
Умови постачання FCA (Free Carrier) - це умови поставки, за яких продавець виконує свої зобов'язання, коли він передає товар перевізнику або іншій особі, яку покупець вказує, у заздалегідь визначеному місці.
Таким чином, продавець доставляє товар до обумовленого місця (наприклад може бути склад продавця або інше), після чого, передавши товар перевізнику або іншій довіреній особі, він не несе відповідальності за транспортування товару та пов'язані з цимвитрати. Після отримання товару саме до покупця переходить відповідальність за всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару від зазначеного місця до кінцевого пункту призначення.
Під час митного оформлення надано наступні документи: комерційний інвойс від 28.01.2021 № 964437978; CMR від 30.01.2021; сертифікат про походження товару від 02.02.2021 № FJ1295935 1250039345; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.01.2021; додаток від 28.01.2021 № 03 до контракту купівлі - продажу від 18.10.2019 № 38; контракт купівлі - продажу від 18.10.2019 № 38; заявка на міжнародне перевезення від 15.01.2021 № 1.
Перевізником СП «Інпроспед» (код ЄДРПОУ 22174367) здійснено перевезення автомобільним транспортом товару «Щокова дробильна установка Premiertrak 400Х» за договором від 15.01.2021 № 134 та заявки на міжнародне перевезення від 15.01.2021 №134 та заявки на міжнародне перевезення від 15.01.2021 №1.
За результатами аналізу документів, поданих до митного оформлення з первинними документами, даними бухгалтерського обліку, даними, що містяться в інформаційно - телекомунікаційних системах «Податковий блок» та «Єдине вікно подання електронної звітності» відповідачем встановлено наступне:
В довідці, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.01.2021, яка подана під час митного оформлення товару «Щокова дробильна установка Premiertrak 400Х» зазначено, що загальні витрати складають 515 875.65 грн. з них: транспортні витрати по маршруту DrumquinRoadOmagh, Tyrone, ВТ78 5PN (Велика Британія) - ПП «Краківець» становлять 361 112,955 грн.; транспортні витрати по маршруту ПП «Краківець» - м.Київ, Саперно-Слободський провулок, 3, Україна становлять 154 762,695 грн.
Страхування вантажу не проводилось. До вартості включаються витрати на завантаження і розвантаження.
В ході проведення перевірки ТОВ «Констракшн Машинері» надано рахунок - фактуру від 17.02.2021 №8 на сплату послуг з перевезення товару, що стосується перевезення товару «Щокова дробильна установка Premiertrak 400Х», який оформлено за МД від 15.02.2021 № UA100020/2021/574227.
Перевізником СП «Інпроспед» виставлено ТОВ «Констракшн Машинері» рахунок - фактуру від 17.02.2021 № 8, в якому зазначено, що загальні витрати складають 560595.28 грн. з них: міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Ома (Північна Ірландія) - с. Краківець (Україна) становлять 433 279,36 грн.; транспортні послуги по маршруту с. Краківець (Україна) - м. Київ (Україна) становлять 66 666,67 грн.; транспортно - експедиційні послуги становлять 39 429,93 грн.; податок на додану вартість 21 219,32 грн.
Згідно платіжної інструкції від 18.02.2021 №1018 ТОВ «Констракшн Машинері» сплачено на рахунок перевізника СП «Інпроспед» кошти за транспортні послуги згідно рахунку - фактури від 17.02.2021 № 8 в сумі 560 595.28 грн.
Постачання послуг відображено на субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (Дт 281 Кт 631).
Оплата за надані послуги відображена на субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (бухгалтерська проводка Дт 631 Кт 311).
Згідно інформаційно-телекомунікаційних систем «Податковий блок» та «Єдине вікно подання електронної звітності» проведено аналіз зареєстрованих у єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України (далі - ЄРПН), встановлено, що ТОВ «Констракшн Машинері» зареєстровано податкову накладну від 17.02.2021 № 2 (зареєстровано 15.03.2021 за №9053410667), відповідно до якої СП «Інпроспед» (Перевізник) надано послуги, а саме: транспортні послуги по маршруту м. Ома (Ірландія) - с. Краківець (Україна) на суму 433 279,36 грн.; транспортні послуги по маршруту с. Краківець (Україна) - м. Київ (Україна) на суму 66 666,67 грн.; транспортно - експедиційні послуги на суму 39 429,93 грн.; податок на додану вартість 21 219,32 грн.
Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок).
Податкова накладна відповідно зазначеного Порядку містить інформацію та реквізити про постачальника (продавця), одержувача (покупця); загальну суму коштів, що підлягає сплаті, загальний обсяг постачання (розділ А), номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно УКТ ЗЕД, ознаку імпортованого товару, одиниці виміру, кількість, ціну постачання, обсяг постачання (розділ Б) та «складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)».
Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Порядку, Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200.1.3, 200.1.9 статті 200.1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.
Таким чином, зареєстровані відповідно до п.3 встановленого Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 податкова накладна від 17.02.2021 N° 2 (зареєстровано 15.03.2021 за № 9053410667) є визнаною.
Згідно частини четвертої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, витрати, які включаються у собівартість перевезень, в тому числі оплата послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).
Отже, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Представником ТОВ «Констракшн машинері» у судовому засіданні з даного питання жодних обґрунтувань суду надано не було.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим наявність факту надання документів, що містять недостовірні відомості щодо складових митної вартості товару при митному оформленні МД від 15.02.2021 № UA100020/2021/574227.
Судом встановлено, що ТОВ «Констракшн машинері» здійснено митне оформлення товару «Обладнання для сортування, просіювання каміння, руд чи інших твердих мінеральних речовин, призначене для цивільного використання, самохідна: грохот Powerscreen CHIEFTAIN 2100X*6CH2100.X.DRY.3 DECK.4", cep. N: PID00124EDGM75842-1 шт. Торгівельна марка: TEREX. Країна виробництва: GB. Виробник: ТЕRЕХ. за МД від 06.08.2021 № UA100100/2021/597643.
Доставка товару «Обладнання для сортування... грохот Powerscreen CHIEFTAIN 2100Х*6СН2100.X.DRY.3 DECK.4", cep. № : PID00124EDGM75842-1 шт.» здійснювалась на умовах поставки - CIF NLRotterdam.
CIF (Cost, Insurance, and Freight) - вартість, страхування і фрахт. Означає, що продавець відповідає за вартість товару, страхування та фрахт до порту призначення, визначеного покупцем.
Під час митного оформлення надано наступні документи: комерційний інвойс від 06.10.2021 № 6180816; CMR № 0730від 04.08.2021; довідка ТОВ «Негабарит-Сервіс» про транспортні витрати від 06.08.2021 №349; додаток від 02.08.2021 № 06 до контракту купівлі - продажу від 18.10.2019 № 38; контракт купівлі - продажу від 18.10.2019 № 38; заявка на міжнародне перевезення від 19.07.2021 № 101.
Під час перевірки встановлено наявність наступних документів: Акт виконаних послуг Terex GB Limited (Великобританія) від 04.02.2022; Платіжне доручення від 20.12 2021 на суму 5700,00 фунтів стерлінгів; Додаток ПН від 08.06.2023 №9435013274 до рядка 23 ПН Податкової декларації на прибуток підприємств за 2021 рік.
Перевізником ТОВ «Негабарит-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37707423) здійснено перевезення автомобільним транспортом товару «Обладнання для сортування... грохот Powerscreen CHIEFTAIN 2100X*6CH2100.X.DRY.3 DECK.4", cep.N PID00124EDGM75842- 1 шт.» за договором від 17.08.2018 № 40 та заявки на міжнародне перевезення від 19.07.2021 № 101.
За результатами аналізу документів, поданих до митного оформлення з первинними документами, даними бухгалтерського обліку, даними, що містяться в інформаційно - телекомунікаційних системах «Податковий блок» та «Єдине вікно подання електронної звітності» встановлено таке.
В довідці, що підтверджує вартість перевезення товару від 06.08.2021 №349, яка подана під час митного оформлення товару «Обладнання для сортування...грохот Powerscreen CHIEFTAIN 2100X*6CH2100.X.DRY.3 DECK.4", cep.N: PID00124EDGM75842-lniT.» зазначено, що транспортні витрати по маршруту Netherlands, 1016 Rotterdam-Україна, Ягодин складають 256 725,00 грн. Страхування вантажу не проводилось.
ТОВ «Констракшн машинері» подано Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації на прибуток підприємств за 2021 рік, де зазначено суму доходів (фрахт) виплачених нерезиденту Terex GBLimited (Великобританія) у 2021 році.
Під час проведення перевірки ТОВ «Констракшн машинері» встановлено, що за транспортні послуги додатково сплачено у зв'язку із заміною транспортного засобу згідно платіжного доручення від 20.12.2021 на сплату послуг суму 5700,00 фунтів стерлінгів (еквів. 213 725,49 грн.) за перевезення товару «Обладнання для сортування...грохот Powerscreen CHIEFTAIN 2100X*6CH2100.X.DRY.3 DECK.4", cep. №: PID00124EDGM75842-1IHT.», який оформлено за МД від 06.08.2021 № UA100100/2021/597643.
Таким чином, при формуванні складових митної вартості товару «Обладнання для сортування... грохот Powerscreen CHIEFTAIN 2100X*6CH2100.X.DRY.3 DECK.4", cep. №:PID00124EDGM75842-1 шт.», який оформлено за МД від 06.08.2021 №UA100100/2021/597643 не враховано вартість транспортних послуг сплачених нерезиденту Terex GB Limited (Великобританія).
Постачання послуг відображено на субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (Дт 281 Кт 631).
Оплата за надані послуги відображена на субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (Дт 631 Кт 311).
Представником ТОВ «Констракшн машинері» у судовому засіданні з даного питання жодних обґрунтувань суду надано не було.
За встановлених обставин, суд вважає обгрунтованим наявність факту надання документів, що містять недостовірні відомості щодо складових митної вартості товару при митному оформленні МД від 06.08.2021 № UA100100/2021/597643.
Судом встановлено, що за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Констракшн Машинері» відповідачем встановлено порушення у частині перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування на загальну суму 797 978,49 грн., а саме:
частини першої статті 15 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністрування співробітництва» до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини другої статті 44 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-УІ (зі змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита на загальну суму 664 982,07 грн.;
пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 132 996,42 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Констракшн машинері» під час митного оформлення товарів застосовано тарифну пільгу (тарифну преференцію) по сплаті ввізного мита за кодом 410 в рамках Регіональної конвенції про пан-свро-середземноморські преференційні правила походження від 08.11.2017 (далі - Регіональна конвенція), зокрема за МД: №UA100020/2020/49416 від 09.11.2020, №UA100020/2020/49808 від 11.11.2020, №UA100020/2020/41107 від 14.09.2020, №UA100020/2021/579389 від 23.03.2021, №UA100020/2021/581838 від 08.04.2021, №UA100020/2021/581851 від 08.04.2021.
Під час митного оформлення товарів за вищевказаними МД декларантом самостійно заявлено та застосовано ставку ввізного мита у розмірі 5% та 10 % (СП 06 нараховано умовно) та сплачено податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 20%. Заявлено країну походження - Європейський Союз EU.
Для підтвердження заявленої країни походження та правомірного застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом 410 в ході проведення перевірки ТОВ «Констракшн Машинері» за вищевказаними МД не надано оригінали сертифікатів з перевезення товару EUR.1. а саме: №S8501246 від 22.10.2020, №S0380577 від 03.11.2020, №S0380576 від 03.11.2020, №S0380575 від 22.10.2020, № S8501169 від 10.09.2020, № S0489363 від 18.03.2021, № S0455498 від 24.03.2021, № S0489086 від 07.04.2021, що не дає змогу перевірити достовірність сертифікатів для підтвердження заявленої країни походження та правомірності застосування преференції.
У відповідності до частини тринадцятої статті 264 МК України, документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декларантом протягом не менше ніж 1095 днів, крім документів на паперових носіях, що надані митному органу для здійснення митних формальностей та не повернені митним органом після їх виконання. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною.
Згідно частини першої статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Відповідно до частини 1 статті 15 Доповнення І Конвенції, товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:
сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;
сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b;
у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV а і Ь.
Відповідно до статті 16 Доповнення І Конвенції, сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони- експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Пунктом 1 статті 21 Доповнення І Конвенції описано процедуру складання декларації про походження або декларації про походження EUR-MED.
Декларація про походження або декларація походження EUR-MED може бути складена: уповноваженим експортером відповідно до положень статті 23 або експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.
Судом встановлено, що відповідачем надано запит від 10.07.2024 №4 щодо надання оригіналів вищевказаних сертифікатів або надання письмових пояснень щодо їх відсутності.
У відповідь на запит оригінали вказаних сертифікатів та додаткових пояснень з даного питання не надано.
Документальна перевірка проводилася до 08.08.2024 року, Акт перевірки був зареєстрований і вручений 22.08.2024, Заперечення до акту перевірки було надано 29.08.2024 року.
У заперечені позивач повідомив, що 22.08.2024 Компанія звернулася до Британської промислової палати з проханням отримати дублікати відсутніх сертифікатів. На день надання заперечення (29.08.2024) дублікати сертифікатів, за словами позивача, були отримані уповноваженою особою Компанії у вигляді «фотокопій». Разом з тим, під час розгляду заперечення, на якому були присутні уповноважені особи позивача, а також упродовж всього періоду проведення перевірки, оригінали сертифікатів, їх «фотокопії» або їх дублікати митному органу не були надані.
Позивач звернувся з даним проханням до відповідного уповноваженого органу тільки 22.08.2024 року, після отримання Акту перевірки.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що позивач мав достатньо часу (з надсилання запиту митного органу від 10.07.2024 і до подання заперечення 29.08.2024) та можливостей, щоб запросити та надати необхідні дублікати сертифікатів.
Відносно знищення внаслідок вибуху та пожежі в с. Блиставиця під час військової окупації російськими військами наприкінці березня 2022 року оригіналів сертифікатів суд зазначає таке.
Відповідно до статті 18 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження у випадку викрадення, втрати чи знищення сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED експортер може подати до митних органів, що видали цей сертифікат, заяву про видачу дубліката, складеного на основі експортних документів, що наявні в них. Дублікат, виданий у такий спосіб, повинен мати наступний напис англійською мовою: 'DUPLICATE".
Напис, зазначений у пункті 2 цієї Статті, має бути вставлений у графу 7 дубліката сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED. Такий дублікат, що маг містити дату видачі оригінального сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR- MED, вважатиметься дійсним з цієї дати.
Згідно статті 23 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження підтвердження про походження є дійсним протягом чотирьох місяців з дати видачі в Договірній стороні- експортері та у зазначений період має бути подане до митних органів країни імпорту. Підтвердження про походження, що подаються до митних органів Договірної сторони-імпортера пізніше кінцевої дати подання, вказаної в пункті 1 цієї Статті, можуть бути прийняті з метою застосування преференційного режиму, якщо вони не були подані до встановленої кінцевої дати через виняткові обставини. В інших випадках несвоєчасного подання митні органи Договірної сторони-імпортера можуть прийняти підтвердження походження, якщо імпортовані товари були представлені раніше вказаної кінцевої дати.
У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно статті 6.2 Регламенту форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб'єктів господарської діяльності та Фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У відповідності до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП; - форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання; - доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Згідно з частиною першою статті 460 МКУ вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами. не тягне за собою адміністративної відповідальності.
Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з розділом VII Порядку виконання виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок № 657).
Пунктом 3 розділу VIII Порядку № 657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами.
Місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5) затверджено у новій редакції Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин у системі ТПП України (далі - Регламент).
Пунктом 6.5 Регламенту передбачено, що тягар доказування настання форс мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника.
При ньому відповідно до пункту 6.9 Регламенту надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити, серед іншого, про причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування, тощо).
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що сам факт введення на території України воєнного стану не є безумовною підставою вважати, що для заявника настала Форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили).
Заявник має довести, що неможливість виконання зобов'язання виникла внаслідок форс-мажорних обставин. Тобто, сторона яка посилається на обставини, які виникли у зв'язку з війною (закриття повітряного простру, загроза ракетних ударів, тощо) повинна довести причинний зв'язок між неможливістю виконання свого обов'язку та військовими діями.
Таким чином суд відхиляє доводи позивача щодо наявності форс-мажорних обставин, оскільки існування таких не підтверджено в порядку визначеному законодавством, зокрема не підтверджено причинний зв'язок між неможливістю виконання свого обов'язку та військовими діями.
За наслідком аналізу встановлених у справі обставин та наведені норм права суд вважає, що відповідачем, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МК України обґрунтовано встановлено безпідставне звільнення від сплати ввізного мита, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.
Судом встановлено, що за наслідком проведеної перевірки встановлено порушення Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-УІІ (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про Митний тариф України» від 04 червня 2020 року № 674-ІХ (зі змінами та доповненнями), підпункту г) пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України 13 березня 2012 року № 4495-УІ (із змінами і доповненнями), що стосується невірної класифікації товару в результаті чого занижене податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 233 240,46 грн., пункту 190.1 статті 190 ПК України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 46 648,08 грн.
ТОВ «Констракшн машинері» здійснено митне оформлення товару «Гідравлічний привід бура» за кодом 8431 49 80 00 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).
Частиною 4 статті 69 Кодексу закріплено право митного органу самостійно класифікувати товари у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що викладена у додатках до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII (зі змінами та доповненнями) та Закону України «Про Митний тариф України» від 04 червня 2020 року № 674-ІХ (зі змінами та доповненнями). Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток до розділів і груп та характеристик товарів, які є визначальними для їх класифікації.
Відповідно до першого Правила для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до наступних правил.
ТОВ «Констракшн Машинері» товар розглядається як частина машини для виймання грунту (товар не укомплектований робочим органом (буром)), тому, на перший погляд, він відповідає назві товарної позиції 8431, до якої включаються наступні товари «Частини, призначені виключно або переважно для обладнання товарних позицій 8425 - 8430, а саме:
8430 - Інші машини та механізми для переміщування, планування, профілювання, розроблення, вирівнювання, трамбування, ущільнення, виймання або буріння ґрунту, корисних копалин або руд; обладнання для забивання та витягування паль; обладнання снігоприбиральне плужне та роторне.
Згідно з технічною документацією, наданою позивачем, товар «Гідравлічний привід бура» (торговельна марка «JСВ»: мод. 980/А3596, торговельна марка: «Augertorque») складається з таких частин: шланги для підключення до гідравлічної системи; редуктор, що передає обертальний момент; шнек (гвинтовий бур); направляюче сверло; гідравлічний двигун: - зубці шнека, скоби кріплення; попереджуюча наклейка.
У поясненнях до товарної позиції 8412 зазначається, що до цієї товарної позиції включаються двигуни і силові установки, що не ввійшли до попередніх товарних позицій (товарна позиція 8406 - 8408, 8410 або 8411) чи до товарної позиції 8501 або 8502.
Тому вона включає неелектричні двигуни і силові установки, крім парових турбін або турбін, що працюють на інших, ніж водяна пара, парах, поршневих двигунів внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням і запалювання від стиску, гідротурбін, водяних коліс, турбореактивних і турбогвинтових двигунів або інших газових турбін.
До цієї товарної позиції включаються реактивні двигуни (крім турбореактивних), пневматичні двигуни та силові установки, вітряні двигуни (вітряки), пружинні або гирьові двигуни і т.п., а також деякі гідравлічні двигуни і мотори та деякі силові установки, що працюють на водяному або іншому парі.
Отже, за своїми технічними характеристиками, товар є гідравлічним приводом, який відповідає тексту товарної позиції 8412, що включає «інші двигуни та силові установки».
Термін «гідропривід» - привід, дія якого здійснюється за допомогою рідини (Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад, і голов. ред. В. Т. Бусел.- К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.-1728 с.).
Гідравлічний двигун - це механічний пристрій, який перетворює енергію потоку рідини на механічну енергію обертання. Він працює за рахунок тиску гідравлічної рідини, яка подається насосом через системи шлангів.
Тобто, принцип дії даного механізму полягає в наступному: гідравлічна рідина під тиском рухає внутрішні компоненти двигуна (шестерні, лопатки або поршні тощо) створюючи обертальний рух.
Тобто, підкатегорія 8412 298100 УКТ ЗЕД охоплює гідравлічні двигуни, які використовуються для передачі механічної енергії від рідини під тиском.
Відповідно до примітки 2 (а) до Розділу XVI частини, що є виробами, включеними до будь-якої товарної позиції групи 84 або 85 (крім товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8487, 8503, 8522, 8529, 8538 та 8548), у всіх випадках повинні класифікуватися у відповідних для них товарних позиціях.
Також, підтвердженням того, що товар «Гідравлічний привід бура» включається до товарної позиції 8412 УКТЗЕД, можливо знайти у частині (В) поясненень до товарної позиції 8412, де, зокрема, зазначається, що до цієї товарної позиції включаються силові установки та двигуни гідравлічні. Крім того, у пункці (6) частини (В) поясненень до товарної позиції 8412 зазначається, що до цієї товарної позиції також включаються товари, які мають більш ніж гідравлічний дигун. а саме: гідравлічні системи, які можуть містити в собі гідравлічні насоси, електродвигуни, розподільні клапани і ємкісті для оливи, гідроциліндри, трубопроводи, шланги та ін., що утворюють функціональний агрегат.
З огляду на зазначене, ураховуючи, що митний орган при визначені УКТ ЗЕД керувався саме технічними характеристиками, зазначеними у технічній документації, яка була надана позивачем, а не тільки назвою товару, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про правильність класифікації товару «Гідравлічний привід бура» в межах товарної позиції 8412 УКТ ЗЕД.
Судом встановлено, що під час декларування товару «частини (навісне обладнання) призначені для встановлення на навантажувачі, для цивільного використання: подовжувач бура 1м арт. 980/А2043, торгівельна марка «JCB», виробник «JCB», GB» за митними деклараціями (далі - МД) згідно переліку № 1 «Класифікація подовжувана бура», отримувач ТОВ «Констракшн Машинері», здійснено його класифікацію за кодом 8431498000 УКТ ЗЕД (ставка мита 0 %).
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що викладена у додатках до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII (зі змінами та доповненнями) та Закону України «Про Митний тариф України» від 04 червня 2020 року № 674-ІХ (зі змінами та доповненнями), Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток до розділів і груп та характеристик товарів, які є визначальними для їх класифікації. Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу, декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно вимог частини 8 статті 257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (підпункт г) пункту 5 частини 8 статті 257 Кодексу.
Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену МК України та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання (частина 13 статті 264 Кодексу).
Частиною 4 статті 69 Кодексу закріплено право митного органу самостійно класифікувати товари у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України затвердженого Законом України від 19.09.2013 року № 584-УІІ (зі змінами та доповненнями), а саме, з урахуванням Основних правил інтерпритації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 (далі - Пояснення).
Згідно Правила 1 Основних правил інтерпритації УКТ ЗЕД, назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.
У відповідності до Правила 6 Основних правил інтерпритації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях повинна здійснюватися відповідно до найменувань останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatismutandis), положень вищезазначених Правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.
Згідно пояснень до товарної позиції 8431 УКТ ЗЕД, «за умови додержання загальних положень щодо класифікації частин (Загальні положення до розділу XVI), до товарної позиції 8431 включаються частини, призначені для використання переважно з машинами товарних позицій 8425 - 8430. Слід також мати на увазі, що багато частин не включаються до цієї товарної позиції, оскільки вони:
(a) зазначені де-небудь ще в Класифікації, наприклад, пружини підвіски (товарна позиція 7320), двигуни (товарна позиція 8407 або 8408 і т.п.) та електрообладнання для запалювання або пуску (товарна позиція 8511);
(b) являють собою складові частини, ідентичні зі складовими частинами механічних транспортних засобів і не придатні для застосування переважно з машинами товарних позицій 8425 - 8430 і тому класифіковані як частини транспортних засобів (товарна позиція 8708); це стосується, зокрема, коліс, систем рульового керування та гальмових систем; або
(c) частини, придатні для використання переважно або головним чином з машинами для піднімання, маніпулювання, завантаження або вивантаження булів, пластин, напівпровідникових приладів, електронних інтегральних схем або плоских панелей дисплеїв (товарна позиція 8486).
До цієї товарної позиції також не включаються знімні бурові коронки і долота, бури, спіральні бури-свердла та аналогічний буровий інструмент для буріння скельних порід або ґрунтів (товарна позиція 8207)».
Вказане підтверджується Приміткою 1(к) загальних положень до розділу XVI цей розділ не включає вироби групи 82 або 83.
У відповідності до Примітки 1(о) загальних положень до розділу XVI цей розділ не включає змінні інструменти товарної позиції 8207 або щітки, які є складовими частинами машин (товарна позиція 9603), а також аналогічні змінні інструменти, що класифікуються відповідно до матеріалу, з якого вироблена їх робоча частина (наприклад у групах 40, 42, 43, 45, 59 або у товарній позиції 6804 чи 6909).
Найменуванням товарної позиції 8207 є - «Інструменти змінні для ручних знарядь, з механічним приводом чи без нього або для верстатів (наприклад, для пресування, штампування, вирубування, нарізування різьби, свердління, розточування, прошивання, фрезерування, токарної обробки або загвинчування), включаючи фільсри для волочіння або екструдування металу, інструменти для буріння скельних порід або ґрунтів:».
Найменуванням товарної підпозиції 820719 є - «Інструмент для буріння скельних порід або ґрунтів: - інші, включаючи частини:».
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача, що подовжувач бура не є частиною машини чи обладнання сам по собі. Він є змінним інструментом, який використовується з машиною, але не інтегрований у її конструкцію. Тому це виключає його можливість класифікації за товарною позицією 8431. Такі змінні інструменти повинні класифікуватися окремо, згідно приміткам до розділу XVI УКТ ЗЕД. Таким чином, з урахуванням правил 1, 6 ОПІ, Приміток 1(к), 1(о) до розділу XVI, пояснень до товарних позицій 8431, 8207 товар «подовжувач бура їм арт. 980/А2043, торгівельна марка «JCB», виробник «JCB», GB», отримувач ТОВ «Констракшн Машинері» за МД згідно переліку № 1 «Класифікація подовжувача бура» необхідно класифікувати за кодом 8207199000 УКТ ЗЕД (ставка мита 10%), так як він є змінним інструментом для буріння, а не частиною машини.
Таким чином суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 25 липня 2025 р.