25 липня 2025 року м. Київ № 320/17318/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо не виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 як учаснику бойових дій у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком;
зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Київ (код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2023 у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України № 3551 від 22.10.1993 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням раніше випла- чених сум 1 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером військовослужбовцем. Позивач як учасник бойових дій у відповідності до ст. 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551), з урахуванням внесених змін Законом України від 20.03.2023 № 2983-IX та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за № 3-р/2020, має право на отримання одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.02.2017 позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, передбачені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідачем було здійснено позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі 1 000,00 грн як учаснику бойових дій, шляхом перерахунку на суми на рахунки військової частини для подальшої виплати, що не заперечується відповідачем.
Позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити невиплачену частину одноразової грошової допомоги до 24.08.2023.
Відповідач, листом відмовив позивачу у такій виплаті, з посиланням на те, що зазначена виплата була перерахована і сплачена позивачу у належному розмірі.
Не погоджуючись із зазначеними виплатами позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що позивач, згідно посвідчення учасника бойових дій має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
На звернення позивача, відповідач повідомив, що управління не має повноважень здійснити доплату до вже нарахованої позивачу допомоги до Дня Незалежності в розмірі 1000,00 грн.
Не погоджуючись із розміром такої допомоги за 2023 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення є Закон № 3551.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 (у редакції, чинній з 15.04.2023 з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 відповідно до ч. 7 ст. 20 Бюджетного кодексу України, ч. 5 ст. 12-15, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ч. 3 стст. 61-64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3 цього Порядку, грошова допомога виплачується до 24.08.2023 в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, у розмірі 1 000,00 грн.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, а тому має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік. Позивачу виплачено у серпні 2023 1 000,00 грн разової грошової допомога до Дня Незалежності України як учаснику бойових дій.
Вищенаведені положення Закону № 3551 та Порядку відповідачем дотримані.
При цьому, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що останній має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік за аналогією допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з тих підстав що це різний вид допомоги, а тому позивач помилково ототожнює допомогу до Дня Незалежності України з допомогою до 5 травня.
Підстави для виплати позивачу у 2023 році щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відсутні.
Також суд зазначає, що положення Закону України від 20.03.2023 № 2983-IX, якими змінено виплату разової грошової допомоги до 5 травня на допомогу до Дня Незалежності України, неконституційними не визнавалися і є чинними. Такі зміни внесені безпосередньо до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не шляхом встановлення відповідних норм черговим Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, як це відбувалося раніше і на заборону чого вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях з даного питання, на які посилається позивач у позові. Такий спосіб внесення змін до Закону не дає суду підстав стверджувати про неконституційність відповідних змін правового регулювання.
Отже, виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік мала здійснюватися в розмірі, що встановлений Порядком № 754.
Щодо до посилання представника позивача на позицію Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду в рішенні від 05.03.2024 №Пз/990/7/23, суд вказує, що предметом розгляду у цій справі було правомірність визнання протиправними дій щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Натомість, предметом спору по даній справі є правомірність зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій, за 2023 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що відрізняється від предмету спору по справі № 440/14216/23 про правомірність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому відсутні правові підстави для врахування даної позиції Верховного Суду.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на час виникнення спірних правовідносин діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і суд не знаходить порушення закону у його діях. Враховуючи наведене, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.