про повернення позовної заяви
24 липня 2025 року м. Київ № 320/19801/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Науково-дослідного інституту фінансового права
третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві
Державна податкова служба України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Науково-дослідного інституту фінансового права, в якому просить суд:
- зобов'язати Державний податковий університет, як правонаступника НДІ фінансового права компенсувати втрати доходів і пенсії в результаті недоплати заробітної плати (0,25 ставки), матеріальних стимулювань, а Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві донарахувати відповідно суму пенсії, також визнати ОСОБА_1 науковим керівником науково-дослідних тем, співавтором публікацій по темі, компенсувати наукові і грошові витрати.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки позовної заяви шляхом:
- уточнення прохальної частини позову відповідно до вимог статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України та чітко сформувати позовні вимоги;
- надання власного письмового підтвердження про не подання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надання документу про сплату судового збору або доказів звільнення від сплати судового збору, якщо таке має місце.
Позивач повідомлений належним чином про підстави залишення позовної заяви без руху та наслідки не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позивачем повторно надано позовну заяву, з наступними вимогами:
відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність , та й норм моралі, зобов'язати Державний податковий університет:
- визнати документально ОСОБА_1 науковим керівником науково-дослідної теми «Правове регулювання фінансових трансакцій з використанням мережі Інтернет (зарубіжний досвід)», співавтором публікацій по темі; включити мене у текст звіту по темі «Правове регулювання фінансових трансакцій з використанням мережі Інтернет (зарубіжний досвід)» (з наданням мені його копії), аналогічно включити мене у розділ VIII (дод. 10, включений тільки у розділ III) та в інші інформації з наданням текстів;
- визнати порушення прав ОСОБА_1 як науковця, у тому числі на захист докторської дисертації, що принижувалася моя гідність, гальмувалося надання документів по темі;
- відповідно до статті 46 Виплата пенсії за минулий час Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язати Головне управління ПФУ у м. Києву донараховати відповідно суму пенсії ОСОБА_1 і виплачувати її (для обчислення є необхідні документи);
- зобов'язати Головне управління ПФУ у м. Києву вирішити з Державним податковим університетом питань щодо виплат мені і надання відповідно Управлінню необхідних йому документів (як і згадувалося), а також Університету визнати ОСОБА_1 науковим керівником науково-дослідних тем, співавтором публікацій по темах, компенсувати наукові і грошові втрати (потребує додаткових розрахунків, які має здійснити Університет); компенсувати наукові і грошові втрати (потребує додаткових розрахунків, які має здійснити позивач).
Відтак, позивачем не було усунуто недоліки зазначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2025, хоча в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було чітко вказано метод усунення недоліків позовної заяви.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує порушення прав як науковця, у тому числі на захист докторської дисертації, що принижувалася моя гідність, гальмувалося надання документів по темі.
Вказані обставини свідчать, що позивач у визначені строки недоліки позовної заяви не усунув у повному обсязі.
Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки позивач, у наданий суддею строк, не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суддя роз'яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.