24 липня 2025 року справа №320/4062/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та надання щорічної додаткової оплачуваної відпустки, вислуги років протягом періоду часу з 21.08.2006 по 31.10.2013, що дорівнює періоду часу проходження служби у Державній кримінально - виконавчій службі України (Державному департаменті України з питань виконання покарань);
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 для встановлення надбавки за вислугу років та надання щорічної додаткової оплачуваної відпустки, вислуги років протягом періоду часу з 21.08.2006 по 31.10.2013, що дорівнює періоду часу проходження служби у Державній кримінально - виконавчій службі України (Державному департаменті України з питань виконання покарань).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до вислуги років період проходження служби з 21.08.2006 по 31.10.2013 у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог і просив суд відмовити в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач проходить службу в Головному управління Національної поліції в Київській області.
У період з 21.08.2006 по 31.10.2013 позивач проходив службу в Державній кримінально - виконавчій службі України.
22.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області з рапортом, в якому просив зарахувати до стажу служби в поліції період його служби в Державній кримінально - виконавчій службі України.
Листом від 05.09.2023 №М-892 Головне управління Національної поліції в Київській області повідомило позивача, що зарахування служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено.
Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з позовм у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 60 Закону встановлено, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Згідно статті 78 Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
З аналізу наведених положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, вбачається, що визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки відбувається із розрахунку саме стажу служби в поліції, до якого враховуються виключно повні роки вислуги років.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-ІV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, частина п'ята статті 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713-ІV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально- виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, шо реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально- виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Таким чином, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію». Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Як наслідок, служба в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у своїй постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20, та підтримана також Верховним Судом у постановах від 01.03.2023 у справі № 240/30024/21, від 01.08.2023 у справі № 240/30024/21.
З наведеного слідує, шо служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак має такий же правовий статус і повинна в силу вимог пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII зараховуватись до стажу служби в поліції.
Аналогічний правовий висновок, викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2022 по справі №160/11127/20.
За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не зарахування позивачу до стажу служби в поліції наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 21.08.2006 по 31.10.2013; зобов'язання Головне управління Національної поліції в Київській області зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 21.08.2006 по 31.10.2013.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується наявним у справі платіжним документом.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 21.08.2006 по 31.10.2013.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 21.08.2006 по 31.10.2013.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.