25 липня 2025 року справа №320/45569/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа - Комунальне підприємство «Димерський комбінат комунальних послуг» Димерської селищної ради про визнання протиправним та скасування висновку, -
Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області (07330, Київська обл, Вишгородський район, смт Димер, вул. Соборна, 19, код ЄДРПОУ 04359488) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560), третя особа - Комунальне підприємство «Димерський комбінат комунальних послуг» Димерської селищної ради (07330, Київська обл, смт Димер, вул. Ярослава Мудрого, 18, код ЄДРПОУ 44580079), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 23.11.2023 №UA-2023-07-11-010393-a.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач не погоджується із Висновком Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі за процедурою закупівлі, та вважає, що висновки відповідача щодо виявлених під час моніторингу порушень є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а отже, як наслідок, складений на підставі такого моніторингу Висновок є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 13 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не надав.
Третя особа письмових пояснень відносно предмету спору до суду не надала.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
11.07.2023 Димерською селищною радою у електронній системі закупівель було оприлюднено оголошення UA-2023-07-11-010393-a про проведення торгів із закупівлі послуг із благоустрою території Димерської ТГ (прибирання та підмітання вручну вулиць, місць загального користування, скверів, утримання громадської вбиральні, збирання сміття з урн у громадських місцях та його перевезення на полігон, послуги з озеленення), за кодом ДК 021:2015:90610000-6: Послуги з прибирання та підмітання вулиць.
Встановлено кінцевий термін для подання тендерних пропозицій 19 липня 2023 року.
Відповідно до Протоколу розкриття тендерних пропозицій UA-2023-07-11-010393-a переможцем було визначено KП «Димерський комбінат комунальних послуг» Димерської селищної ради.
В подальшому із переможцем процедури закупівлі було укладено договір №145 на послуги по благоустрою території Димерської селищної ради від 27.07.2023.
Відповідно до умов договору та технічного завдання комунальне підприємство «Димерський комбінат комунальних послуг» Димерської селищної ради надає послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (№859 від 31.07.2023, №1012 від 31.08.2023, № 1346 від 30.09.2023, № 1388 від 31.10.2023).
На підставі наказу від 31.10.2023р. №294 «Про початок моніторингу процедур закупівель» Північним офісом Держаудитслужби розпочато моніторинг процедури закупівлі № UA-2023-07-11-010393-а.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі-Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні за протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, у редакції від 07.07.2023р. № 686 (далі-Особливості), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору.
За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді тендерної пропозиції КП «Димерський комбінат комунальних послуг» Димерської селищної ради було встановлено порушення вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей та пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.
Позивачем 30.11.2023 було подано заперечення з додатками на Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби від 23.11.2023.
Не погоджуючись із вищезазначеним висновком, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939).
За приписами статті 1 Закону № 2939, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Приписами статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Статтею 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі також Закон № 922), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до положень пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону №922, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
У силу змісту статті 8 Закону № 922, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
При цьому, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
При цьому, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).
Відповідно до приписів підпунктів 3, 9 пункту 4, пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до п. 2 Висновку про наявність або відсутність порушення законодавства, встановлено порушення вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей, а саме: позивач не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3,5,6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих Особливостей.
Суд вважає вказані висновки необґрунтованими, оскільки комунальним підприємством «Димерський комбінат комунальних послуг», було завантажено довідки про відсутність підстав встановлених п. 3 ( Документи учасника файл 05 Відсутність підстав пп.3 п. 47), п. 6 (Документи учасника файл 07 Відсутність підстав пп.6 п. 47 ), п.12 (Документи учасника файл 12 Відсутність підстав пп. 12 п. 47) та абзацу 14 (Документи учасника файл 13 Абзац 14 п. 47 ) в довільній формі разом з документами тендерної пропозиції, 18.07.2023р. о 16.33, про що свідчить відмітка про накладення електронного цифрового підпису.
Як визначено у Висновку моніторингу, відповідачем встановлено невідповідність тендерної пропозиції КП «Димерський комбінат комунальних послуг Димерської селищної ради умовам ТД.
Щодо вказаних висновків суд зазначає, що відповідно до частини 2 Розділу «Кваліфікаційні критерії» Додатку № 1 до тендерної документації, для підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, Замовник встановив вимогу про те, що учасник повинен надати довідку за формою 2, з інформацією про наявність в учасника процедури закупівлі кваліфікованих працівників, які будуть залучені безпосередньо до надання послуг із зазначенням наступної інформації: ПІБ, посада (кваліфікація/ спеціалізація), стаж роботи (трудова книжка).
Для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції: копії штатного розпису, який повинен містити посаду працівника/наказів про призначення на роботу/ цивільно-правових договорів (у повному обсязі/трудових договорів, тощо).
Так, судом встановлено, що у складі пропозиції переможця було надано довідку від 17.07.2023 № 165 (Документи учасника файл 02 Про наявність персоналу з Додатками ), в якій була вказана інформація щодо наявності в КП «Димерський комбінат комунальних послуг» Димерської селищної ради працівників відповідної кваліфікації у кількості 39 працівників.
Проте, у висновку Північного офісу Держаудитслужби було вказано, що переможцем у складі пропозиції не було надано документів, що підтверджують трудові відносини між, зокрема ОСОБА_1 - вантажник сміття, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - робітники І розряду та ОСОБА_8 - водій автомобіля.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає зазначені доводи відповідача у Висновку необґрунтованими, з огляду на наступне.
Кодексом законів про працю України, від 10.12.1971, зі змінами та доповненнями, а саме статтею 24 зазначено, що при укладенні трудового договору громадянин України зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності).
У складі пропозиції переможця (Довідка №165 від 17.07.2023) було надані скан-копії наступних трудових книжок:
1. ОСОБА_1 аркуш 4 Довідки про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід з додатками;
2. ОСОБА_9 аркуш 6 Довідки про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід з додатками;
3. ОСОБА_10 аркуш 28 Довідки про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід з додатками;
4. ОСОБА_3 аркуш 63 Довідки про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід з додатками;
5. ОСОБА_5 аркуш 68 Довідки про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід з додатками;
6. ОСОБА_4 аркуш 72 Довідки про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід з додатками.
7. ОСОБА_11 аркуш 80 Довідки про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід з додатками;
8. ОСОБА_8 аркуш 83 Довідки про наявність в учасника працівників відповідної
кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід з додатками;
Крім того, позивачем було подано заперечення на висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, та при підготовці заперечень від переможця були витребувані скан-копії трудових книжок з усіма сторінками, які містять записи для підтвердження факту відповідної кваліфікації працівників, a caме: ОСОБА_1 (скан-копія Додаток 1 до заперечень), ОСОБА_9 (скан-копія Додаток 2), ОСОБА_10 (скан-копія Додаток 3), ОСОБА_3 (скан-копія Додаток 4), ОСОБА_5 (скан-копія Додаток 5), ОСОБА_12 (скан-копія Додаток 6), ОСОБА_6 (скан-копія Додаток 7), ОСОБА_8 (скан-копія Додаток 8).
Враховуючи зазначене, твердження, викладені у висновку Північного офісу Держаудитслужби стосовно відсутності документального підтвердження правовідносин із вказаними працівниками спростовуються наявними доказами.
Разом з тим, відповідно до частини 1 Розділу «Кваліфікаційні критерії» Додатку № 1 до ТД для підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від учасника торгів вимагалось надання довідки за формою 1, що містить відомості про: парк (власних чи орендованих, тих що знаходяться у лізингу тощо) не менше 4 машин, механізмів та устаткування тощо для надання послуг (наприклад: трактори з відвалами та щітками для зимового прибирання, автогрейдери тощо) за формою 1; відомості про наявність складу (ів) та виробничої бази (баз) для зберігання машин та механізмів.
На підтвердження вищезазначених відомостей, учасником (переможцем) було надано довідку від 17.07.2023 №164 (Документи учасника файл 01 Про наявність техніки з Додатками) про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технології учасника, в якому визначено перелік техніки ( кількості 11 одиниць) та відомості стосовно складу та виробничої бази для зберігання машин та механізмів, в якій зазначено зокрема: п. 3 Трактор колісний УТО-454 з щіткою, відвалом та косаркою, п. 4 Трактор колісний МТ3 82-1 Білорус з щіткою, відвалом, косаркою та причіпом.
Таким чином, наведені вище відомості спростовують твердження відповідача щодо відсутності матеріально-технічної бази для здійснення косіння механізованим способом.
Щодо визначеного відповідачем способу усунення виявлених під час моніторингу порушень (шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору), суд вважає, що у цій частині спірний висновок, який є актом індивідуальної дії та породжує обов'язки для позивача, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.
Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині спірного Висновку про порушення позивачем підпункту 3 пункту 44 Особливостей та пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII та зобов'язав позивача "здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору", однак не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.
Вказана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19 та від 26.11.2020 у справі №160/11367/19, від 04.05.2023 у справі №160/5890/22.
Необхідність чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень визначалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.12.2020 у справі №160/6501/19, від 02.08.2020 у справі №160/11304/19.
Верховний Суд також визнає, що зобов'язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про, як встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення (постанови Верховного Суду від 23 квітня 2020 року в справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі № 160/11304/19, від 26.01.2023 у справі №160/3289/21).
З даного приводу суд також зазначає, що у Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України визначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві
Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб'єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).
Отже, під час розгляду справи щодо оскарження висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 23.11.2023 №UA-2023-07-11-010393-a, суд повинен керуватися принципом пропорційності та враховувати співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобам його усунення, що визначений суб'єктом владних повноважень. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб'єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них збоку держави.
Суд зазначає, що усунення виявлених під час проведення моніторингу недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та, в подальшому, матиме негативні наслідки для репутації позивача, тобто є непропорційним у співвідношенні із виявленими недоліками тендерної документації.
Отже, оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинити зобов'язання за договором, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Таким чином, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуваний висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 23.11.2023 №UA-2023-07-11-010393-a є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується квитанцією від 07.12.2023.
В зв'язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (07330, Київська обл, Вишгородський район, смт Димер, вул. Соборна, 19, код ЄДРПОУ 04359488) задовольнити повністю;
Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 23.11.2023 №UA-2023-07-11-010393-a;
Стягнути на користь Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (07330, Київська обл, Вишгородський район, смт Димер, вул. Соборна, 19, код ЄДРПОУ 04359488) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.