24 липня 2025 року Київ № 320/42401/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.11.2023 до суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові провести позивачу нарахування та виплату пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та складових, зазначених в оновленій довідці за № 22/6-7295 від 27.01.2022, підготовленої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплату пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та складових, зазначених в оновленій довідці за № 22/6-7295 від 27.01.2022, підготовленої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023 головуючим визначено суддю Харченко С.В.
Провадження у справі судом не відкривалося.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл справи з підстав, зазначених у ньому.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2024 справу передано на розгляд судді Скрипці І.М.
Справу прийнято до провадження та у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 22.03.2024 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом подання: письмових пояснень із аргументацією на користь необхідності розгляду зазначених вимог в рамках одного провадження та відповідних доказів на обґрунтування пов'язаності між собою зазначених позовних вимог; письмових пояснень підстав подання до суду аналогічних позовів та можливості їх спільного розгляду у справах № 320/42402/23 та № 320/42401/23 у частині визнання дій протиправними та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплату пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та складових, зазначених в оновленій довідці за № 22/6-7295 від 27.01.2022, підготовленої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
29.03.2024 від позивача до суду надійшли пояснення щодо можливості спільного розгляду зазначених справ.
Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання, та зазначено, що оцінка поясненням позивача щодо можливості спільного розгляду названих справ буде надана судом під час розгляду справи.
Крім того, позивачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсійних платежів за період з 01.03.2022 по 14.05.2023 включно (останній день, що передує шести місяцям до дня звернення до суду) із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
16.04.2024 від позивача надійшла заява, в якій не зазначено жодних обставин про поважність причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, всупереч вимогам чинного законодавства, не проведено нарахування та виплату пенсії, без обмеження пенсії максимальним розміром, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та складових, зазначених в оновленій довідці за № 22/6-7295 від 27.01.2022, підготовленої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, підвищення розміру пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14 (індексацію) у відповідності до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022, з урахуванням проведених виплат.
Відповідач проти позову заперечував, направив відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позову. Стверджували відсутність правових підстав для самостійного визначення розмірів грошового забезпечення позивачу, а також про безпідставність перерахунку пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення, оскільки такий відсоток не може перевищувати 70%, та про безпідставність виплати пенсії без обмеження максимальним розміром разом із індексацією, із посиланням на частину сьому статті 43 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом установлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024, що набрало законної сили 03.12.2024 у справі № 640/9318/22, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 27.01.2022 № 22/6-7295 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.12.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 27.01.2022 № 22/6-7295 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.12.2019, з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 950,00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025, що набрало законної сили 25.02.2025 у справі № 320/42402/23, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум грошового забезпечення та застосування до пенсії обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, починаючи з 01.12.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025, що набрала законної сили 23.01.2025 у справі № 320/42402/23, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії відповідно до оновленої довідки за № 22/6-7295 від 27.01.2022 про розмір грошового забезпечення та зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію відповідно до оновленої довідки за № 22/6-7295 від 27.01.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням уже виплачених сум - залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду в названій частині позовних вимог у справі № 320/42402/23, суд виходив із наявності у провадженні Київського окружного адміністративного суду справи № 640/9318/22 зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії відповідно до оновленої довідки за № 22/6-7295 від 27.01.2022 про розмір грошового забезпечення та зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію відповідно до оновленої довідки за № 22/6-7295 від 27.01.2022 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, починаючи з 01.12.2019.
Зі змісту позовної заяви та доданих документів слідує, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.10.2023, в якій просив нарахувати та виплатити спірну індексацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення та її складових, зазначених в оновленій довідці за № 22/6-7295 від 27.01.2022, починаючи з 01.03.2022.
У відповідь на заяву отримав відмову, оформлену листом від 27.10.2023 № 36787-37165/Б-02/8-2600/23.
Відмова мотивована тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 16.09.2008 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром посилались на положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Щодо індексації пенсії, із посиланням на статтю 64 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ № 118 зазначили, що з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до пункту 2 названої постанови, розмір пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсії за Законом № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищується на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Отже, після проведення індексації до пенсійної виплати з 01.03.2022 входить індексація пенсії в сумі 2168,90 грн. Розмір пенсії після проведення індексації склав 20930,00 грн.
Спірним у цій справі є розмір індексації за 2022 рік у відповідності до постанови КМУ № 118, який на переконання позивача, та за його власним розрахунком, із урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 27.01.2022 № 22/6-7295 та відсоткового значення розміру пенсії 90% грошового забезпечення, повинен складати 3745,24 грн., а не 2168,90 грн., як визначено відповідачем. Тож на переконання позивача, починаючи з березня 2022 року, він щомісяця не отримував пенсійну виплату, пов'язану з нарахуванням індексації, у розмірі 1576,34 грн. (3745,24 - 2168,90).
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 64 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені в Законі України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону № 1282-XII, індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - постанова № 118), пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2022:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
- у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 2 Постанови № 118, з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2021 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01.01.2021 до 28.02.2022 за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Із наведеного слідує, що пенсії, призначені до 31.12.2021 або перераховані до 01.01.2021 відповідно до Закону № 2262-ХІІ, з 01.03.2022 підлягають індексації в порядку, передбаченому Постановою № 118.
При цьому, вказана норма (пункт 2 Постанови № 118) є бланкетною, оскільки відсилає до іншого закону, яким врегульовано питання щодо максимального розміру пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ.
Із наявного у матеріалах справи розрахунку пенсії позивача, який міститься в листі відповідача від 27.10.2023, убачається, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії з 01.03.2023, нараховано індексацію основного розміру пенсії, зокрема за 2022 рік у розмірі 2168,90 грн., та визначено розмір пенсії з розрахунку 70% грошового забезпечення - 21161,01 грн. При цьому, підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру склав 20930,00 грн.
Відтак, суд зауважує, що після проведення перерахунку пенсійним органом хоча і нарахована індексація базового ОСНП 2022 (15492,11*0,140) у загальному розмірі 2168,90 грн., однак її виплата здійснювалася з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром, із розрахунку 70% грошового забезпечення.
Щодо правомірності такого обмеження суд уважає за необхідне зазначити, що таке обмеження вже було предметом розгляду адміністративної справи № 320/41402/23, за результатами розгляду якої Київським окружним адміністративним судом ухвалено рішенням від 23.01.2025, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум грошового забезпечення та застосування до пенсії обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, починаючи з 01.12.2019, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.
У той же час, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024, що набрало законної сили 03.12.2024, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 27.01.2022 № 22/6-7295 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.12.2019, з урахуванням вже виплачених сум.
При цьому, станом на момент виникнення спірних правовідносин (01.03.2022), що охоплюються предметом розгляду цієї справи № 320/42401/23, не було визнано в судовому порядку протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 90% до 70% сум грошового забезпечення, та не було здійснено перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 27.01.2022 № 22/6-7295, оскільки такі обмеження та перерахунок за довідкою від 27.01.2022 № 22/6-7295 були здійснені лише на виконання рішень Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 640/9318/22 та від 23.01.2025 у справі № 320/42402/23.
Натомість, ухвалені Київським окружним адміністративним судом рішення у справах № 640/9318/22 та № 320/42402/23, станом на день розгляду цієї справи, свідчать про право позивача з 01.12.2019 на пенсію з розрахунку 90% грошового забезпечення, у т.ч. й відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 27.01.2022 № 22/6-7295, без обмеження пенсії максимальним розміром.
У силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Повертаючи до обставин цієї справи щодо спірної індексації пенсії, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення № 7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Однак, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017 внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме в частині сьомій статті 43 слова і цифри «у період з 01.01.2016 по 31.12.2016» замінено словами і цифрами «по 31.12.2017», незважаючи на те, що частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність із часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Тож, аналіз внесених Законом № 1774-VIII змін, із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, дає підстави стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, оскільки внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, такі зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 17.05.2021 у справі № 343/870/17, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17 та від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виснував, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати, призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7 рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми названих законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців та осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд зазначає, що оскільки обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовця не передбачено жодним нормативно-правовим актом, положення Постанови № 118, яким визначено, що пенсії підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 2 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, не можуть бути застосовані до позивача.
Ураховуючи, що на дату виникнення у позивача права на отримання індексації відповідно до пункту 2 Постанови № 118, розмір нарахованої позивачу пенсії внаслідок перерахунку відповідачем було обмежено максимальним розміром, у той час як стаття 43 Закону № 2262-XII не містила таких приписів, дії відповідача щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відтак, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо здійснення спірної індексації у розмірі 90% сум грошового забезпечення, визначеного в довідці від 27.01.2022 № 22/6-7295, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, є протиправними.
При цьому, відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із метою ефективного захисту прав позивача суд уважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 27.10.2023 № 36787-37165/Б-02/8-2600/23 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті індексації пенсії, з урахуванням коефіцієнту, який застосовується з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із розрахунку 90% сум грошового забезпечення, визначеного в довідці від 27.01.2022 № 22/6-7295, виготовленої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 15.05.2023.
Щодо позовної вимоги про зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з урахуванням спірної індексації, суд зазначає таке.
Дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Із урахуванням тієї обставини, що рішення (дії) відповідача у цій справі не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко регламентований законодавчо, у цьому випадку задоволення позову шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Водночас, суд наголошує на тому, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Звернувшись із позовом до суду 15.11.2023 позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням індексації з розрахунку 90% грошового забезпечення визначеного в довідці від 27.01.2022, починаючи з 01.03.2022.
На пропозицію суду подати заяву про поновлення строку, позивач скористався лише формальним поданням заяви, в якій не міститься жодного обґрунтування поважності пропуску строку в частині позовних вимог, починаючи з 01.03.2022 по 14.05.2023 включно.
Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
При цьому, у справі, що розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2022 році позивачеві фактично не нараховувалася саме з розрахунку 90% сум грошового забезпечення, визначеного в довідці від 27.01.2022 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонеру суми пенсії.
Суд резюмує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Ураховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду із цим позовом 15.11.2023, тож його права можуть бути захищені судом, починаючи з 15.05.2023 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 24.06.2025 у справі № 420/30973/24, яка у силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховані судом у спірних правовідносинах.
Суд резюмує, що ухвалені Київським окружним адміністративним судом рішення у справах № 640/9318/22 та № 320/42402/23, станом на день розгляду цієї справи, свідчать про право позивача з 01.12.2019 на пенсію саме з розрахунку 90% грошового забезпечення, у т.ч. й відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 27.01.2022 № 22/6-7295, без обмеження пенсії максимальним розміром, тож ці обставини мають бути враховані відповідачем під час виконання рішення суду у цій справі в частині перерахунку індексації пенсії позивача.
Із метою ефективного захисту прав позивача, у відповідності до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд уважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації пенсії, з урахуванням коефіцієнту, який застосовується з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із розрахунку 90% сум грошового забезпечення, визначеного в довідці від 27.01.2022 № 22/6-7295, виготовленої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 15.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Із урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., виходячи з такого.
Як убачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 13.11.2023 № 85 (РМ-2733) про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн., позивачем сплачено названу суму, проте ця квитанція була доказом сплати збору у межах адміністративної справи № 320/42402/23.
Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 320/42402/23, стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
У мотивувальній частині рішення у справі № 320/42402/23 суд констатував, що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 13.11.2023.
Із Комп'ютерної програми «діловодство спеціалізованого суду» встановлена, що у межах адміністративних справ № 320/42401/23 та № 320/42402/23 зареєстрована одна і та сама квитанція від 13.11.2023 № 85 (РМ-2733) про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ураховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а сплачена сума збору у розмірі 1073,60 грн. відповідно до квитанції від 13.11.2023 № 85 (РМ-2733) вже стягнута на користь позивача відповідно до рішення суду у справі № 320/42402/23, суд уважає необхідним стягнути на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 27.10.2023 № 36787-37165/Б-02/8-2600/23 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті індексації пенсії, з урахуванням коефіцієнту, який застосовується з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із розрахунку 90% сум грошового забезпечення, визначеного в довідці від 27.01.2022 № 22/6-7295, виготовленої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 15.05.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату індексації пенсії, з урахуванням коефіцієнту, який застосовується з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із розрахунку 90% сум грошового забезпечення, визначеного в довідці від 27.01.2022 № 22/6-7295, виготовленої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 15.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.