ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" липня 2025 р. справа № 300/2093/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши заяву про самовідвід судді за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, адвоката Душенко Валентини Анатоліївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
31.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, адвоката Душенко Валентини Анатоліївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду даної адміністративної справи визначено суддю Панікара І.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 300/2093/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, адвоката Душенко Валентини Анатоліївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- читабельної та розбірливої позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 КАС України;
- сторінки позовної заяви за № 8 у справі № 300/2093/25.
В подальшому, ухвалами від 11.04.2025, від 14.04.2025, від 16.04.2025, від 18.04.2025, від 29.04.2025, судом повернуто ОСОБА_1 ряд заяв без розгляду, у зв'язку із повторним викладенням поданих обґрунтувань нерозбірливим почерком, внаслідок чого, суд під час розгляду справи об'єктивно не міг встановити їхнього змісту та надати відповідної правової оцінки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 300/2093/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, адвоката Душенко Валентини Анатоліївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Вищевказані ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду оскаржені ОСОБА_1 в апеляційному порядку.
Так, постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено, зокрема:
ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року про повернення заяв, які зареєстровані за вхідними номерами 9165/25 та 9265/25, без розгляду у справі № 300/2093/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року про повернення заяв, які зареєстровані за вхідними номерами 9661/25 та 9662/25, без розгляду у справі № 300/2093/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року про повернення заяви, яка зареєстрована за вхідним номером 9824/25, без розгляду у справі № 300/2093/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року про повернення заяв, які зареєстровані за вхідними номерами 9479/25 та 9474/25, без розгляду у справі № 300/2093/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року про повернення заяви, яка зареєстрована за вхідним номером 10180/25, без розгляду у справі № 300/2093/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 300/2093/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року про повернення заяви, яка зареєстрована за вхідним номером 10647/25 без розгляду у справі № 300/2093/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Матеріали справи № 300/2093/25 надійшли на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 23.07.2025.
На виконання обов'язку, передбаченого частиною 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддею Панікаром І.В. заявлено самовідвід від участі в розгляді та вирішені цієї справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши підстави для відводу (самовідводу) судді, суд вказує на таке.
Так, суд зазначає, що Доненком В.О. подано адміністративний позов, а також низку інших процесуальних документів у письмовій формі, які написані від руки, що не суперечило вимогам встановленим до форми позовної заяви, однак, вони написані від руки нерозбірливим почерком, бути нечитабельними, що є суттєвим недоліком та фактично позбавило суд можливості дослідити їх обґрунтування та зміст.
З огляду на вказане, судом неодноразово виносились ухвали, якими позивачу надавались роз'яснення щодо необхідності подання документів у читабельній формі відповідно до вимог статті 160 КАС України, однак вказані недоліки позивачем свідомо не усунуті.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 300/2093/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, адвоката Душенко Валентини Анатоліївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Водночас, суд у зазначеній ухвалі врахував правові позиції Верховного Суду, викладені в ухвалі від 01.04.2024 у справі № 990/86/24 та постанові від 31.01.2025 у справі №300/4060/24.
Проте, апеляційна інстанція, скасовуючи ухвали суду, дійшла висновку, що попри певні труднощі, зміст поданих заяв є зрозумілим та відповідає вимогам статті 160 КАС України, зазначаючи: «…Оцінюючи доводи щодо нечитабельності відповідних заяв від …. 2025 року, відповідно, колегія суддів встановила, що їх зміст придатний до прочитання, а вимоги заяв є зрозумілими.
Викладений позивачем текст дійсно читається з певними труднощами, водночас піддається читанню, що, зокрема, дозволило колегії суддів встановити зміст відповідних заяв. Тому така можливість була і суду першої інстанції. Крім того, вимоги позивача за відповідними заявами є частково виконаними.
Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що відповідні заяви відповідають вимогам ст.ст.166, 167 КАС України, а тому повернення їх без розгляду з підстав нечитабельності є передчасним та ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права…».
Безумовно, що високий рівень почеркознавства вказаного суду апеляційної інстанції не може не викликати захоплення, водночас, колегія у своїх висновках так і не надала оцінки правовим позиціям Верховного Суду, на які обґрунтовано вказав суд першої інстанції та не роз'яснила, яким чином суд першої інстанції мав встановити точний зміст процесуального документа без ризику його хибного трактування у випадку, коли виклад тексту саме для нього, а не для колегії, є нерозбірливим.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що суддею вже неодноразово вчинялися спроби належно оцінити розбірливість процесуальних документів, поданих Доненком В.О., та, зважаючи на ймовірність виникнення сумніву в об'єктивності та неупередженості суду у стороннього спостерігача, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.
При цьому, суд зазначає про те, що така процесуальна дія жодним чином не мала б на меті створити стороні перешкоду в доступі до правосуддя, а була б спрямованою виключно на дотримання процесуальних вимог, необхідних для належного розгляду справи по суті.
З аналізу пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 за № 2006/23, вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи не тільки в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, але і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи наведене, встановлено наявність обставин, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви в неупередженості судді Панікара І.В. під час розгляду адміністративної справи № 300/2093/25.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), відповідно до положень якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Виходячи із вищевказаних норм, що спрямовані на забезпечення суддею дотримання принципів справедливого, безстороннього, об'єктивного та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, наявність вказаних обставин є такими, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та створюють обґрунтовані підстави для самовідводу судді Панікара І.В. від участі в розгляді справи, що передбачені пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 36, 39, 40, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Панікара І.В. у справі № 300/2093/25 - задовольнити.
Відвести суддю Панікара І.В. від розгляду адміністративної справи № 300/2093/25 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, адвоката Душенко Валентини Анатоліївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Передати адміністративну справу № 300/2093/25 для її розгляду іншим суддею, визначеному в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.