про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
23 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4597/24 № провадження: Н/260/7/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Куля Т.Т.,
за участю:
заявника: ОСОБА_1 ,
представник відповідача Гончаров В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними дій та визнання протиправним і скасування рішення, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в 23 липня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 25 липня 2025 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просить:
1) визнати протиправними дії відповідача в частині ухвалення ним рішення від 18 січня 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області від 18.01.2024 року;
3) зупинити провадження у цій справі до вирішення по суті справу № 260/3832/24;
4) усі судові розходи покласти на відповідача.
27 вересня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу, відповідно до якої задоволено клопотання представника відповідача щодо залишення позову без розгляду, а позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними дій та визнання протиправним і скасування рішення - залишено без розгляду.
14 січня 2025 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі №260/4597/24 - без змін.
Відтак, ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду набрала законної сили 14 січня 2025 року.
03 березня 2025 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 260/4597/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними дій та визнання протиправним і скасування рішення.
Так, у подальшому на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача - ОСОБА_1 щодо перегляду ухвали суду від 27 вересня 2024 року за нововиявленим обставинами.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи вищевказана заява передана раніше визначеному складу суду тобто головуючому судді - Іванчулинцю Д.В..
07 липня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження за нововиявленими обставинами в даній адміністративній справі.
Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим, що нововиявленою обставиною заявник зазначає, що суд першої інстанції у той час, коли проголошував рішення, не знав про те, що 17 лютого 2024 року припадало на суботу, тобто на неробочий день. Вказує, що обчислення процесуальних строків у відповідності до вимог частини 1 статті 120 КАС України передбачає, що «перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. А частина 6 даної статті вимагає у випадку, коли закінчення строків припадає на вихідний, святковий, чи інший не робочий день, останнім днем строку рахувати перший після нього робочий день. Отже, останнім днем строку мала бути дата 19 лютого 2024 року, понеділок, а тому даний факт, який за своїм характером міг мати вирішальне значення, і який на момент проголошення рішення не міг бути відомим суду, вказує що позивач не пропустив термін позовної давності, у зв'язку з чим клопоче про перегляд ухвали від 27 вересня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Позивач в судовому засіданні заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтримав та просив таку задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити у задоволенні такої.
Розглянувши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 року по справі № 398/567/17.
Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2019 у справі №855/268/19, від 28.10.2020 у справі №200/11289/19-а та від 12.11.2020 у справі №804/2223/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 року у справі №К-45458/09, «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.
Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Відповідно до частини третьої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Згідно частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд вказує, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплину на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Заявник у заяві не вказує які саме нововиявлені обставини в даній справі суд не міг врахувати при вирішенні справи, та якою мірою вони вплинуло б на результат вирішення.
Суд констатує, що для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі "Pravednaya v. Russia", пп.27, 28).
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.01.2021 у справі № 826/13811/16, а також від 26.10.2023 у справі № 283/424/22.
Суд зазначає, що предметом розгляду справи №260/4597/24 було визнання протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області від 18.01.2024 року.
Норми ст. 361-369 КАС України не передбачають правових наслідків звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за відсутності належних підстав для такого перегляду.
Твердження заявника, щодо наявності підстав для перегляду рішення у справі, яке набрало законної сили не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, є фактично не згодою позивача з прийнятим судом рішенням, та не можуть вважатися нововиявленою обставиною.
Проаналізувавши усе вище викладене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, оскільки обставини, зазначені заявником як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не являються, так як могли бути відомі на момент розгляду даної судової справи.
Натомість нових обставин, які існували але не були відомі суду при прийнятті рішення та які могли мати вплив на правильність та обґрунтованість судового рішення встановлено не було, що вказує на відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України, суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295, 297, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 260/4597/24 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається у п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець