25 липня 2025 року м. Житомир справа № 640/10500/21
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіабл Груп" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІАБЛ ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393) під час розгляду скарги ТОВ «ФІАБЛ ГРУП» на податкове-повідомлення рішення від 11.09.2020 року № 0006850902, яка полягає у несвоєчасному розгляді скарги і неповідомленні позивача про продовження строку розгляду скарги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що несвоєчасний розгляд скарги і неповідомлення позивача про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 №00006850902 є протиправною бездіяльністю ДПС України, яка порушує права, свободи та інтереси позивача, а також порушує принцип належного врядування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 825-IX (в редакції Закону № 3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України. За його результатами справу передано на розгляд та вирішення Житомирському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 адміністративну справу 640/10500/21 передано для розгляду судді Токаревій М.С.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 справу прийнято до провадження, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача. Представник відповідача в обґрунтування своєї позиції вказує, що позивачем не наведено та не встановлено, порушеного права або інтересу позивача діями або бездіяльністю ДПС України, які можуть бути захищені в рамках адміністративного судочинства. Рішення ДПС України про результати розгляду скарги надане на адресу позивача з дотриманням порядку та строку, визначених ПК України, що й не спростовано матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
З 03.08.2020 по 12.08.2020 ГУ ДПС у м. Києві проводилася фактична перевірка з питань дотримання ТОВ «Фіабл Груп» вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального.
За результатами проведеної перевірки було складене акт про результати фактичної перевірки від 13.08.2020 №1945/26-15-32-07/38391744.
На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 №0006850902.
ТОВ «ФІАБЛ ГРУП» подало до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.09.2020 № 0006850902.
ДПС за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 31.12.2020 №37143/6/99-00-06-03-02-06 (далі - Рішення), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.09.2020 № 0006850902, а скаргу - без задоволення.
Позивач вважає, що несвоєчасний розгляд скарги і неповідомлення позивача про продовження строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 №00006850902 є протиправною бездіяльністю ДПС України, яка порушує права, свободи та інтереси позивача, а також порушує принцип належного врядування, у зв'язку із чим звернувся із позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до ст. 56 ПКУ, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв'язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
В той же час судом встановлено, що оскільки скарга була прийнята до розгляду 04.12.2020, Державна податкова служба України повинна була у строк до 24.12.2020 або прийняти вмотивоване рішення за скаргою, або прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги, та надіслати одне з двох рішень засобом поштового зв'язку позивачу на адресу, зазначену у скарзі. Між тим, Державна податкова служба України в порушення вимог п.56.9. ст.56 ПКУ у строк до 24.12.2020 не надіслала на адресу позивача вмотивоване рішення за скаргою і не повідомила його про продовження строку розгляду скарги.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що розгляд скарги проведено з дотриманням порядку та строку, визначених ПК України, оскільки 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.
Так, суд зазначає, що 29.05.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 591-IX від 13.05.2020, яким у розділі ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України п. 52-8. Викладено в наступній редакції: «Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:
статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу».
Тобто кінцевого строку встановлених статтею 56 цього Кодексу, не визначено, лише вказано по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами) з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України встановлений карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392 (із змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 року № 641 (із змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 01 серпня до 19 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Кабінет Міністрів України Постановою «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236 (із змінами) встановив карантин на території України з 19 грудня 2020 року до 31 травня 2022 року, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2».
З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає, що у цьому випадку необхідно керуватися тимчасовою нормою, передбаченою п. 52-8. ХХ Перехідні положення ПК України, а отже строк розгляду скарги відповідачем не пропущено, наслідки, передбачені ст.56 ПК України, не настали.
Таким чином, враховуючи наведені приписи п. 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України, суд не вбачає порушення контролюючим органом строку розгляду скарги позивача, оскільки у даному випадку, правові наслідки, передбачені статтею 56 ПК України, не можуть бути застосовані, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо строку розгляду скарги позивача скарги ТОВ “ФІАБЛ ГРУП» на податкове-повідомлення рішення від 11.09.2020 року № 0006850902.
Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд вважає позовні вимоги є не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіабл Груп" (вул. Сагайдачного Петра, 3,м. Київ,04070. Код ЄДРПОУ:38391744) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053. Код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання бездіяльності протиправною відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
25.07.25