25 липня 2025 року Справа 160/17784/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового боргу та податкового повідомлення-рішення,
18.06.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 799 621,65 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
23.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а якому позивачем за зустрічним позовом заявлені наступні вимоги:
1. визнати протиправною та скасувати заборгованість із плати за землю у розмірі 420 187,91 грн. у тому ж числі, пеню у розмірі - 6 357,32 грн., яка нарахована у порядку ст.129 ПК України відповідачем;
2. визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- від 26.03.2024 р. №0345618-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 38 872,30 грн.;
- від 26.03.2024 р. №0345614-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 4 042,72 грн.;
- від 26.03.2024 р. №0345620-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 12 438,74 грн.;
- від 26.03.2024 р. №0345622-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 617,17 грн.;
- від 26.03.2024 р. №0345630-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 1 407,14 грн.;
- від 26.03.2024 р. №0345616-2417-0486-UA12060170010720279 на суму 668,60 грн.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши позовну заяву, суд зазначає, що позовні вимоги не відповідають приписам ч.1 ст.5 КАС України.
Також суд зазначає, що відповідно до п.п.1-6 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, позивач просить визнати протиправною та скасувати заборгованість із плати за землю у розмірі 420 187,91 грн. у тому ж числі, пеню у розмірі - 6 357,32 грн., яка нарахована у порядку ст.129 ПК України відповідачем.
Отже, позивачу необхідно звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Згідно із частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З позову вбачається, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення датовані 26 березня 2024 року та отриманні позивачем 15 травня 2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення .
В той же час, з цією зустрічною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 23 липня 2025 року, тобто після закінчення строку встановленого законом.
При цьому, при поданні зустрічного позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказами поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -
Залишити без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового боргу та податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Позивачу за зустрічним позовом у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої зустрічної позовної заяви, в якій уточнити зміст позовних вимог, відповідно до ст.5 КАС України;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма