14 липня 2025 рокуСправа №160/12472/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/12472/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал» про надання дозволу на погашення податкового боргу,-
30.04.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 70 658,51 гривень за рахунок коштів отриманих від продажу майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал» (ЄДРПОУ 43197189), що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, однак, вжиті заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем. Враховуючи, що вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, у контролюючого органу виникло право для звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/12472/25. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Поштове повідомлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року вважається належним чином врученою Товариству з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал».
Відповідачем у строк встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження не було надано відзиву на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
За відповідачем станом на день звернення з позовною заявою обліковується податковий борг на загальну суму 70 658,51 грн., а саме: заборгованість з земельного податку з юридичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 6 918,02 грн згідно: податкової декларації №9035675080 від 18.02.2022 на суму 1 758,47 грн (несплачений залишок); податкової декларації №9007124252 від 25.01.2023 на суму 2 885,25 грн; податкової декларації №9033820938 від 19.02.2024 на суму 2 274,30 грн.; заборгованість з податку на нерухоме майно, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 63 740,49 грн згідно: податкової декларації №9028713679 від 17.02.2021 на суму 3 830,64 грн (несплачений залишок); податкової декларації №9022678049 від 09.02.2022 на суму 21 021,00 грн; податкової декларації №9007130546 від 25.01.2023 на суму 21 667,80 грн; податкової декларації №9033823589 від 19.02.2024 на суму 17 221,05 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано та направлено з повідомленням про вручення на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 18.02.2022 року № 0006837-1305-0429 на суму 3830,64 грн., яку було повернуто на адресу відправника.
14.04.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №0006837-1305-0429 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал» у податкову заставу.
Податковим керуючим проведено опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал» та складено акт опису майна: №43197189/1/13-07-429 від 09.02.2023 року.
Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень 09.02.2023, номер запису про обтяження №49192994, документи подані для державної реєстрації: акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер 43197189/1/13-07-429, виданий 09.02.2023 року.
На час розгляду справи в суді відсутні докази оскарження чи скасування податкової вимоги чи акту опису майна в установленому порядку.
14.09.2023 року позивачем прийнято рішення №61750/6/04-36-13-07-16 про стягнення коштів платника податку з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, однак вжиті заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Податковий орган вважає, що наявні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з положеннями пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Тобто, з аналізу вказаних положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.
Матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал» станом на час звернення з позовом до суду обліковується податковий борг на суму 70 658,51 грн.
Судом встановлено, що у зв'язку з наявним податковим боргом відповідача, уповноважена особа позивача прийняла рішення №61750/6/04-36-13-07-16 від 14.09.2023 року про стягнення коштів платника податку з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, що передбачено положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.
Однак, направлені позивачем до банківських установ платіжні інструкції №14711 від 16.10.2023 року, №14712 від 03.10.2023 року, №16723 від 27.05.2024 року, № 1245 від 28.02.2025 року, №1247 від 28.02.2025 року, №892 від 14.02.2025 року, №889 від 12.02.2025 року на примусове списання були повернуті банківськими установами без виконання згідно інструкції, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163, через відсутність коштів на рахунку платника (відповідача).
Також, матеріалами справи не підтверджено наявність непогашеного зобов'язання держави щодо повернення відповідачу помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
На підставі викладеного позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення судових витрат, які пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не надано, відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.
Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у відпустці, рішення ухвалено у перший робочий після відпустки день.
Керуючись статтями 139, 205, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; ЄДРПОУ 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал» (52591, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н., с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 5, ЄДРПОУ 43197189) про надання дозволу на погашення податкового боргу - задовольнити.
Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на погашення суми податкового боргу у розмірі 70 658,51 гривень за рахунок коштів отриманих від продажу майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Алексіївський термінал», що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська