про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
24 липня 2025 р. Справа № 120/10221/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом фермерського господарства "Агро-Кеш" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фермерського господарства "Агро-Кеш" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 23.10.2024 № 11952180/45073990 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.08.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.08.2024 № 3.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу
Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
І. Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір становить 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 3028,00 грн (за кожну немайнову вимогу).
Позивач фактично заявив одну позовну вимогу немайнового характеру (про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та, як наслідок, зобов'язання здійснити реєстрацію цієї податкової накладної в реєстрі).
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами становить 3028,00 грн.
До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі на відповідний розрахунковий рахунок.
Ураховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн за наступними реквізитами:
одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,
код ЄДРПОУ 37979858,
банк: Казначейство України (ЕАП),
рахунок: UA028999980313181206084002856,
призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
ІІ. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Порядок адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, визначений ст. 56 Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено із позовної заяви, комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - на підставі розгляду наданих позивачем документів було прийнято рішення від 23.10.2024 № 11952180/45073990 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.08.2024 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач подав скаргу від 06.11.2024.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 13.11.2024 за № 70266/45073990/2, залишено подану скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.
Тобто, оскільки, як КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в цьому випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.
Відтак, саме 13.11.2024 було закінчено процедуру адміністративного оскарження та розпочався трьохмісячний строк для оскарження спірного рішення до суду.
Водночас, позовна заява ФГ "Агро-Кеш" до суду надійшла 23.07.2025, що вказує на пропуск трьохмісячного строку звернення до суду з цим позовом.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Нормою ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено спеціальний строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду тривалістю десять днів.
Крім того, досліджено оригінал поштового конверту, у якому до суду надійшла позовна заява ФГ "Агро-Кеш" та відповідного до візуального огляду встановлено, що такий конверт є простим поштовим відправленням і не містить номерного ідентифікатора, який би дав змогу перевірити дату його направлення на офіційному сайті Укрпошти у розділі "Трекінг" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), водночас на лицьовій стороні конверту міститься поштовий календарний штемпель Укрпошти відділення "Жашків Черкаської області" дата вказана на такому штемпелі 11.02.2025.
В контексті встановлених обставин, зважаючи на дату доставки поштового відправлення від 11.02.2025 до суду, а саме - 23.07.2025 та враховуючи одиничність випадків такої тривалої доставки поштових відправлень, вважаю за доцільне запропонувати заявнику надати до суду докази прийняття поштового відправлення ФГ "Агро-Кеш" поштовим відділенням "Жашків Черкаської області" саме 11.02.2025, та/або щодо заходів, які вживались заявником щодо з'ясування тривалості доставки відповідного поштового відправлення на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
В свою чергу, вважаю за необхідне звернути увагу заявника на Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (далі - Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Згідно з пп. 8, 12 п. 2 Правил обробка поштових відправлень, поштових переказів - виробничо-технологічні операції, що виконуються для забезпечення пересилання поштових відправлень, поштових переказів відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв'язку.
Приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в отриманні від відправника поштового відправлення, поштового переказу для їх наступного пересилання оператором поштового зв'язку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв'язку.
За визначенням наведеним у ЗУ "Про поштовий зв'язок" просте поштове відправлення - листи, поштові картки, які приймаються для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляються/вручаються без розписки.
В силу п. 10 Правил письмова кореспонденція залежно від швидкості обробки і перевезення може поділятися на пріоритетну та непріоритетну.
Пріоритетність обробки та перевезення поштових відправлень визначається оператором поштового зв'язку.
Разом з тим Порядком пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» (https://www.ukrposhta.ua/doc/ukrposhta-standart/Poryadok_nadannya_poslugy_Ukrposhta Standart_1504.pdf) визначено такі нормативні строки пересилання відправлень Стандарт (без урахування вихідних та святкових днів об'єктів поштового зв'язку):
- у межах обласного центру (у тому числі для м.Києва) Д+3;
- у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для м.Києва) Д+4,
де Д - день подання відправлення для пересилання;
3,4,5,6 - кількість днів, протягом яких пересилається відправлення.
Поряд з цим відповідно до п. 112 Правил користувач має право на подання звернень (скарг) щодо надання послуг поштового зв'язку оператору поштового зв'язку, національному регулятору, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства.
Подання, розгляд звернень (скарг) користувачів та усунення порушень їх прав здійснюється відповідно до Законів України “Про поштовий зв'язок», “Про захист прав споживачів», “Про звернення громадян», цих Правил та інших нормативно-правових актів.
Національний регулятор розглядає відповідно до законодавства звернення (скарги) користувачів щодо надання послуг поштового зв'язку, отримує з цією метою від операторів поштового зв'язку необхідну інформацію, що стосується предмета отриманого звернення (скарги), вживає у межах повноважень заходів для захисту прав користувачів.
З урахуванням наведеного вище задля надання можливості позивачу підтвердити належними та допустимими доказами позицію щодо того, що досить тривала доставка (більше 5 місяців) позовної заяви на адресу суду відбувалась з незалежних від позивача причин, вважаю за доцільне запропонувати ФГ "Агро-Кеш" подати до суду відповідні докази у спосіб звернення до відділення поштового зв'язку, що здійснювало приймання/доставку поштової кореспонденції на адресу суду та надання відповідних доказів приймання/ обліку поштового відправлення ФГ "Агро-Кеш" саме 11.02.2025, пояснень працівників Укрпошти щодо причин доставки поштового відправлення поза межами строків визначених у Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт», або подання інших доказів на розсуд заявника.
Тому, доходжу висновку, що позивачу необхідно встановити десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.
Позивачу слід врахувати, що поважними причинами, які зумовили пропуск строку визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб:
- надання доказів сплати судового збору;
- подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, із долученням відповідних доказів.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву фермерського господарства "Агро-Кеш" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович