Справа № 522/9248/25
Провадження № 3/522/3969/25
25 липня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ляшко О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
19.04.2025 року о 23:16 год у м. Одеса, вул. Майстрова (Сєрова), буд. 41, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Під час складання протоколу було встановлено, що ОСОБА_1 вже двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
З метою належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду справи, а також для забезпечення дотримання процесуальних строків, йому було направлено SMS-повідомлення та судові виклики, а також на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 справи, дати, час та місце його проведення. Також згідно даних протоколу притягуваному роз'яснено про розгляд адміністративної справи відносно нього в Приморському районному суді м. Одеса, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи Приморським районним судом м. Одеси, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді. За таких обставин суд, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 38 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без його участі, спираючись на наявні матеріали.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП.
Дослідженні судом докази, зокрема відомості, що наведені в протоколі серії ЕПР1 №305822 від 19.04.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , Довідка з інформаційного порталу Національної поліції про наявність повторності, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130: Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04.02.2025 (№ 947/3248/25) за ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 54000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років; Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 07.02.2025 (№ 522/1013/25) за ч. 3 ст. 130 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 54000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років; Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 від 19.04.2025 року, Рапорт інспектора поліції, Відеозапис долучений до матеріалів справи, свідчать про те, що в розумінні ст. 251 КУпАП, вони є належними, допустимими та такими, що дають можливість суду прийняти рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 4 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки наркотичного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких визначено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння(крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість, що і було виявлено поліцейським у притягуваного ОСОБА_1 , а тому були підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , який отримав посвідчення водія внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Наявний у матеріалах справи відеозапис, який описаний вище є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб'єктивного ставлення і надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VІІІ, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показанням технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.
Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів та без конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять інформації та доказів, що транспортний засіб, яким керував притягуваний під час вчинення правопорушення є приватною власністю саме ОСОБА_1 .
При цьому суд зазначає, що відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Також ОП ККС ВС у вказаній постанові зазначила, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Незважаючи на те, що у вказаній постанові йдеться про додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 286, 286-1 КК, але правовий висновок, наведений у ній, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про можливість застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки незалежно від виду правопорушення, чи то воно є кримінальним, чи то адміністративним, у будь-якому разі, йдеться про той самий захід примусу, а саме про позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв'язку з вчиненням правопорушення, а також, у будь-якому разі, має бути дотримана засада справедливості та принцип рівності всіх перед законом при застосуванні цього заходу примусу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 40-1, 130, 221, 251, 266, 283, 284, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 3000 /трьох тисяч/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 000 /п'ятдесят одна тисяча/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави.
Документ, що підтверджує сплату штрафу та судового збору не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
Роз'яснити особі, яка притягується до відповідальності, що відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.П. Ляшко