Справа № 522/2627/25
Провадження № 3/522/4375/25
25 липня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ляшко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВнП № 1 ОРУП № 1 в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, -
28 квітня 2025 року близько 12:55 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 висловлювався грубою нецензурною лайкою в бік працівників лінії «102» гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас в матеріалах справи наявна заява про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього без його участі.
З метою належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду справи, а також для забезпечення дотримання процесуальних строків, йому було направлено SMS-повідомлення, які біли доставлені на його мобільний телефон, згідно довідки про доставку, а також були направлені судові повістки за місцем проживання, однак судові виклики повернулись з відміткою про відсутність вказаного адресата за вказаною адресою, та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Також, згідно даних протоколу притягуваному роз'яснено про розгляд адміністративної справи відносно нього в Приморському районному суді м. Одеса, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу.
При цьому суд враховує позицію Верховного Суду України, викладено в постанові у справі № 0870/8014/12 від 15.05.2019, згідно якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на те, що попри повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи Приморським районним судом м. Одеси, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.За таких обставин суд, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 38 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без його участі, спираючись на наявні матеріали.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто, особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів, тощо.
Тобто, громадське місце є обов'язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку.
Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Вживання нецензурної лайки під час телефонної розмови, на адресу того, з ким розмовляють, є зневагою до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві і свідчать про хуліганський характер дій.
Отже, вживання нецензурної лайки по відношенню до оператора лінії «102»у процесі розмови та оформлення виклику працівників поліції є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Дослідженні судом докази, зокрема відомості, що наведені в протоколі серії ВАД №705666 від 21.05.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , заява про вчинення правопорушення від ОСОБА_1 , копія письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідчать про те, що в розумінні ст. 251 КУпАП, вони є належними, допустимими та такими, що дають можливість суду прийняти рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 дійсно вбачається склад інкримінованого йому правопорушення, тому суд вважає за необхідне кваліфікувати його дії за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками дрібне хуліганство.
З урахуванням обставин даної справи, згідно вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи тяжкість і характер вчиненого правопорушення, дані про ocoбу правопорушника, його майновий стан та ступінь вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судового збору, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 40-1, 173, 245, 247, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.
Роз'яснити притягнутому, що відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.П. Ляшко