Справа №522/15804/25
Провадження по справі № 3/522/5380/25
24 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Тетьковій В.М., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), громадянина України, директора ТОВ «Корн Карго», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП,-
За результатами камеральної перевірки ТОВ «Корн Карго» (код ЄДРПОУ 45069565) встановлено, що директор ТОВ «Корн Карго» - ОСОБА_1 порушив вимоги п. 46.1 ст. 46, п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (із змінами та доповненнями), що призвело до несвоєчасного подання декларації з податку на додану вартість за травень 2025 року, граничний термін подання звітності за травень - 20.06.2025,чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення .
Викладене підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення № 15/15-32-07-04-13 від 12.07.2024 року матеріалами адміністративної справи, а саме: копією акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від № 293/15-32-07-04-09 від 12.07.2024 року та іншими матеріалами адміністративної справи.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними равами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
За таких обставин, у зв'язку із відсутністю підтверджуючих доказів про поважність неявки до суду, та враховуючи положення статті 268 КУпАП, які не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 на основі наявних у матеріалах справи доказів.
Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення № 229/34-00-04-02-01 від 10.07.2025 матеріалами адміністративної справи, а саме:
-копією акту № 228/34-00-04-02-01 від 10.07.2025;
-копією акту про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасне подання податкової звітності № 403/34-00-04-02-01/45069565 від 25.06.2025;
-копією наказу № 1 від 13.06.2025;
-копією постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2025;
-копією постанови Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2025.
Статтею 163-1 ч. 1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, кваліфікуються за частиною другою статті 163-1 КУпАП.
Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУПАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, та зібрані в порядку, встановленому законом і не викликають у суду сумнівів.
Таким чином, оцінивши всі докази по справі, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 163-1 КУПАП, оскільки він будучи посадовою особою вчинив повторно протягом року порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що повністю доведено в суді.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення України суд враховує характер вчиненого правопорушення та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до частини першої статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 складає 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 24, 38, 163-1, КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 гривень на користь держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за редакцією від 01.01.2025 року, стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень на користь держави.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ