Справа № 522/16332/25-Е
Провадження 2/522/7447/25
24 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «БУДОВА», Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС» про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкт нерухомого майна (об'єкт інвестування), -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником - адвокатом Дімітріу В.В. до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «БУДОВА», Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС» про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкт нерухомого майна (об'єкт інвестування).
За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Стаття 187 ЦПК України регламентує дії суду перед відкриттям провадження у справі, а саме, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Позивачем до позовної заяви додано копію платіжної інструкції № 4750-1509-4521-7158 від 28.11.2024 р. на суму 11160,00 грн.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
За ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» судом встановлено, що зазначену квитанцію було приєднано та зараховано до спеціального фонду державного бюджету по справі №522/22980/24, по якій, ухвалою суду від 23.01.2025 р., позовну заяву залишено без розгляду.
Таким чином, позивачеві слід усунути недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір та надати підтвердження сплати судового збору.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст.151,175,177,185 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства «БУДОВА», Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАУБУД», Споживчого товариства «СУЗІР'Я ПЛЮС» про захист прав споживачів, визнання права власності на об'єкт нерухомого майна (об'єкт інвестування) - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Науменко