Справа № 522/4263/24
Провадження №2-з/522/416/25
про відмову у забезпеченні позову
24 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючого-судді Абухіна Р.Д., за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «ТРАНСПАРКСЕРВІС», за участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
В проваджені суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «ТРАНСПАРКСЕРВІС», за участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
До суду надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «ТРАНСПАРКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 35303063), а саме:- нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1459,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 171678251101, з метою запобігання його відчуженню, обтяженню або іншим діям, які можуть унеможливити або утруднити виконання судового рішення у справі №522/4263/24.
Мотивує вимоги вимоги тим, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена сукупністю обставин, що свідчать про реальний ризик невиконання майбутнього судового рішення. Станом на дату звернення із цією заявою Товариство з обмеженою відповідальністю “Муніципальне підприємство “ТРАНСПАРКСЕРВІС» не виконало зобов'язання зі сплати заборгованості за договором доручення №1 на купівлю товару від 03.08.2015 року, правонаступником за яким є ОСОБА_1 . Відповідач письмово підтвердив наявність боргу, однак вказав на відсутність коштів для його погашення. Така поведінка свідчить про реальну загрозу утруднення або повного унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову. Загальна сума заборгованості, яка є предметом судового спору, перевищує 5,9 млн грн, що суттєво більше за розмір статутного капіталу ТОВ “МП “ТРАНСПАРКСЕРВІС», який, згідно з ЄДР, становить 1 400 000 грн. При цьому аналіз фінансової звітності за 2024 рік, поданої до контролюючих органів, засвідчує відсутність у товариства значущих активів або ліквідних ресурсів, за рахунок яких у майбутньому можливо було б забезпечити виконання рішення суду. Так, станом на 31.12.2024 року залишкова балансова вартість основних засобів підприємства становила лише 470 тис. грн, залишок грошових коштів - 1 тис. грн, а сума поточної кредиторської заборгованості - 54 тис. грн. Окремо слід зазначити, що підприємство протягом 2024 року мало лише незначний прибуток - 2 тис. грн. У той же час Відповідачу належать на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 1459,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний №171678251101), які, за наявною інформацією, є єдиним значущим нерухомим активом підприємства. 30 липня 2024 р. на вказане майно накладено обтяження державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради, Карпухіною Л.В. на підставі акту опису податкового майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер 524/15-32-13-02-35 від 23.07.2024 р. Крім того, у провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №420/9386/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області про надання дозволу на реалізацію зазначеного об'єкта нерухомості з метою погашення податкового боргу. Зміст справи вказує на наявність у підприємства податкової заборгованості, що вже є предметом судового розгляду. В разі задоволення вказаного позову, вказане нерухоме майно буде реалізовано в рахунок сплати податкового боргу, до завершення розгляду справи №522/4263/24. Такий розвиток подій прямо загрожує можливості виконання майбутнього рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 . У світлі наведеного, наявна сукупність обставин (визнання боргу, відсутність у відповідача активів чи доходів, податковий борг, наявність податкового обтяження та ризик примусової реалізації єдиного значного активу) створює очевидну і реальну загрозу того, що рішення суду у справі №522/4263/24, навіть у разі задоволення, не буде виконане. Позивач буде позбавлений можливості реалізувати свої майнові права та отримати належну йому суму, що є порушенням принципу ефективного судового захисту. При цьому застосування заходу забезпечення позову у вигляді арешту на нерухоме майно Відповідача не порушує прав третіх осіб чи самого Відповідача, не позбавляє його права власності, а є лише тимчасовим обмеженням, необхідним для гарантування ефективного захисту прав Позивача у разі задоволення позову. Такий арешт є співмірним заявленим вимогам, правомірним і необхідним для запобігання ухиленню Відповідача від виконання своїх зобов'язань. З огляду на викладене, вважаємо за необхідне вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «МП «ТРАНСПАРКСЕРВІС», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1, загальною площею 1459,2 кв.м., реєстраційний №171678251101, з метою запобігання відчуженню цього майна до ухвалення рішення у справі та забезпечення ефективного захисту прав Позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першоїстатті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина першастатті 153 ЦПК України).
Підстави для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову - відсутні.
Відповідно до частини третьоїстатті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається предметом позову є стягнення коштів у сумі 5 903 117,92гривень.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення. Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов'язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений, тому у задоволені заяви необхідно відмовити.
Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.
Керуючись статтями 149-154,259 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя Р. Д. Абухін