Номер провадження: 22-ц/813/5052/25
Справа № 504/1799/24
Головуючий у першій інстанції Барвенко В.К.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
25.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 червня 2024 року по цивільній справі за позовом Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 червня 2024 року позов Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, 02.04.2025 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд», Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося з апеляційною скаргоюбезпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскаржуване заочне рішення ухвалено судом 24 червня 2024 року.
Апеляційна скарга сформована за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» та подана до суду 02.04.2025 року, що підтверджується штампом суду на апеляційній скарзі.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що з невідомих технічних причин, раніше сформована за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» апеляційна скарга Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 червня 2024 рокуне надійшла на адресу суду.
Також скаржником зазначено, що відсутність з боку Головного управління зловживань щодо своєчасного оскарження судового рішення підтверджується сплатою судового збору 27.11.2024 року та сформуванням апеляційної скарги 06.12.2024 року, тобто до спливу 30-денного строку на оскарження рішення суду. Відтак, підставою несвоєчасної доставки апеляційної скарги до суду є виключно технічні проблеми з підписанням та доставкою документа.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст оскаржуваного рішення надіслано судом: 15.11.2024 року, та забезпечено надання загального доступу на сайті реєстру: 18.11.2024 року.
Згідно із частинами першою, п'ятою, шостою та сьомою статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (далі - Положення).
Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), (далі - Положення).
Пунктом 24 підрозділу 2 розділу 3 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
За змістом пунктів 26 - 29 підрозділу 2 розділу 3 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
При цьому пунктом 36 підрозділу 2 розділу 3 Положення передбачено, що після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Відповідно до пункту 12.13 «Оскарження рішення» розділу 12 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» (далі - Інструкція), затвердженої наказом адміністратора ЄСІТС - Державним підприємством «Центр судових сервісів» (далі також - ДП «ЦСС») від 22 вересня 2021 року № 74-ОД, за допомогою засобів ЕС оскаржити можливо лише процесуальний документ, наявний в Кабінеті ЕС. Для оскарження рішення необхідно перейти до розділу «Мої справи» або «Документи, що надійшли від суду». Після обрання процесуального документу, який необхідно оскаржити, необхідно натиснути кнопку «Оскаржити». Після обрання потрібного способу подачі заяви: «Особисто» або «Як представник (захисник)», необхідно обрати шаблон апеляційної або касаційної скарги (в залежності від інстанції суду в якому було виготовлено оскаржуваний процесуальний документ). Подальші кроки залежать від обраного шаблону.
Згідно з пунктом 2.14 розділу 2 Інструкції, після надсилання засобами ЕС процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (пункт 2.18 розділу 2 Інструкції).
З аналізу наведених приписів Положення про ЄСІТС та Інструкції убачається, що у разі надсилання користувачем через Електронний кабінет процесуальних документів до суду, в подальшому цей користувач має можливість у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року по справі № 560/4377/22.
Як зазначає скаржник, вперше апеляційна скарга сформована Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» 06.12.2024 року, при цьому скаржник мав змогу перевірити статус направлення цієї скарги до Одеського апеляційного суду та її доставку в своєму Електронному кабінеті.
Однак, скаржник не цікавився станом розгляду своєї апеляційної скарги протягом чотирьох місяців (з дати формування апеляційної скарги - 06.12.2024 року по дату направлення її на адресу апеляційного суду - 02.04.2025 року).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Частиною першою ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначає Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області апеляційна скарга не надійшла на адресу суду з начебто технічних проблем з підписанням та доставкою документа.
Проте доказів на підтвердження вказаних обставин скаржником суду не надано.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності вказані обставини, апеляційний суд доходить висновку про те, що наведені скаржником обставини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не є поважними причинами пропуску цього строку, оскільки не підтверджені належними доказами.
За таких обставин, скаржнику необхідно викласти інші обставини неподання апеляційної скарги, у строк передбачений ст. 354 ЦПК України, з часу отримання скаржником копії рішення в Електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» та надати відповідні докази.
Крім того, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона подана та підписана представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - Кіс Андрієм Володимировичем.
На підтвердження повноважень діяти від імені скаржника до апеляційної скарги надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, та громадських формувань та електронну довіреність у порядку передоручення, відповідно до якої Буряченко Олександр Євгенович на підставі Витягу з ЄДР від 02.10.2024 року уповноважує в порядку передоручення Кіс Андрія Володимировича представляти інтереси Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в судах України, в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною першою статті 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної
інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Відповідно до змін, які внесені до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX, розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».
Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво». Для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) та в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 753/14971/18 (провадження № 61-14183св21).
Реалізація права на звернення зі скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 58 ЦПК України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, треба, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Проте, до апеляційної скарги не надано документів, які підтверджують, що Кіс Андрій Володимирович має право представляти інтереси Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській областіта діяти в порядку самопредставництва саме останнього.
Тому, скаржнику потрібно надати до апеляційного суду документи, які відповідно до правил частини четвертої статті 58 ЦПК України, підтверджували право подання Рикіною Юлією Ігорівною апеляційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській областів порядку самопредставництва, як особи, повноваження якої визначені установчими документами, (посадова інструкція посадової особи, положення юридичного відділу тощо).
Апеляційний суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення, якою Кіс Андрія Володимировича уповноважено представляти інтереси Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не впливає на обов'язок останньої підтвердити свої повноваження діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, посадової інструкції, трудового договору (контракту).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто скарга залишається без руху, про що повідомляється скаржник і йому надається строк для усунення недоліків.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо викладення інших обставин неподання апеляційної скарги, у строк передбачений ст. 354 ЦПК України та надання відповідних доказів, а також надання доказів на підтвердження повноважень представника діяти в порядку самопредставництва.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, ст. 356 ЦПК України
Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 червня 2024 року -залишити без руху.
Надати скаржнику строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в тексті ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги протягом вказаного терміну апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе