Номер провадження: 11-сс/813/1419/25
Справа № 509/1705/25 1-кс/509/644/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
24 липня 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.162, ч.1 ст.357 КК України,-
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_6 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 01.09.2025 року, без визначення застави.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною інкримінованих кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, які не зменшилися та продовжують існувати, тому є необхідність подальшого тримання під вартою підозрюваного.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала слідчого судді проголошена з порушенням процесуальних норм, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду, на підставі чого підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
- слідчий суддя не надав належної оцінки невідповідності клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вимогам ч. 3 ст. 199 КПК України: з клопотання слідчого убачається, що воно є клопотанням про обрання запобіжного заходу, а не продовження строку тримання підозрюваного під вартою, так як в ньому зазначається про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не про не зменшення ризиків встановлених при застосуванні запобіжного заходу; у клопотанні взагалі не заначено про обставини на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про те, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати;
- прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що, в свою чергу, є обов'язковим. Посилання сторони обвинувачення на тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 та на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини, сторона захисту вважає недостатніми для доведеності наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Сторона захисту звертає особливу увагу на те, що сторона обвинувачення вбачає існування ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовує необхідність застосування виключного запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 , внаслідок власної неспроможності проведення належного досудового розслідування, яке буде відповідати вимогам, передбаченим КПК України. Сторона захисту вважає що загроза вільного спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, нівелюється покладанням на підозрюваного обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Посилання на ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованим і не підтвердженим жодними належними та допустимими доказами. Про відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить попередня поведінка ОСОБА_8 , а саме те що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався;
- сторона захисту звертає увагу суду на те, що ОСОБА_8 не являється соціально-небезпечною особою, має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, проживає разом із цивільною дружиною, має вищу освіту, за місцем навчання та проживання характеризується з позитивної сторони, до кримінальної відповідальності не притягувався;
- стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обов'язків підозрюваного ОСОБА_8 .
Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього.
Позиції учасників судового розгляду.
У судовому засіданні захисник підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.
Згідно з вимогами ст.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК України ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК України.
Так, на виконання вимог ст.178 КПК України слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, відомості про нього в їх сукупності з урахуванням сімейного стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обставини його вчинення за пред'явленим повідомленням про підозру. Також надано оцінку доводам сторони обвинувачення про існування обставин, які як свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, так і що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме:
Відповідно до клопотання у провадженні СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, знаходиться кримінальне провадження №12025162380000176 від 06.04.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.162, ч.1 ст.357 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.162, ч.1 ст.357 КК України.
Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 квітня 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, який був продовжений ухвалою слідчого судді від 04 червня 2025 року.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді продовжено строк тримання ОСОБА_8 , під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 02.09.2025 року, без визначення застави.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки в апеляційній скарзі сторони захисту не оспорюється обґрунтованість пред'явленої підозри, апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді у цій частині та констатує, що підозра ОСОБА_8 , є обґрунтованою.
Так, на виконання вимог ст.178 КПК України слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, відомості про нього в їх сукупності з урахуванням сімейного стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обставини його вчинення за пред'явленим повідомленням про підозру. Також надано оцінку доводам сторони обвинувачення про існування обставин, які як свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, так і що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме: необхідно становити місце перебування та допитати в якості свідка мати потерпілого ОСОБА_10 ; необхідно встановити місце перебування та допитати в якості свідка дружину потерпілого ОСОБА_11 ; необхідно закінчити проведення та отримати висновок судової лінгвістичної експертизи за експертною спеціальністю 20.2 «Семантико-текстуальні дослідження», яка прийнята експертом 23.06.2025 року; необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, складання та вручення підозрюваному обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які не представилось можливим виконати у встановлений КПК України строк.
Тому, помилковими є твердження апеляційної скарги про те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ч. 3 ст. 199 КПК України.
Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо відсутності (зменшення) існування ризиків, можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки існування ризиків за ч.1 ст.177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.
Так, перевіряючи висновки слідчого судді щодо продовження існування ризиків, передбачених п. 1 -5 ч.1 ст. 177 КПК України, таких як: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ; вчинення іншого кримінального правопорушення, колегія суддів в межах доводів апеляційної скарги встановила належне та детальне обґрунтування продовження існування кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги щодо відсутності або зменшення зазначених ризиків, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду встановлено, що ОСОБА_8 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, та, розуміючи, що за їх вчинення, у разі доведеності вини йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, останній, перебуваючи на волі, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Отже, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі робить цей ризик достатньо високим.
Окрім того, в зазначеному кримінальному провадженні продовжує існувати доведений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час досудове розслідування зазначеного кримінального провадження ще триває та наразі не зібрані всі докази, які мають суттєве значення для цього кримінального провадження.
Враховуючи, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , у значній мірі підтверджується показаннями свідків та потерпілого, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), апеляційний суд дійшов висновку, що вказані обставини зумовлюють можливість поза процесуального впливу підозрюваним на свідка та потерпілого з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.
Також апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Колегія суддів звертає увагу на обставини та характер вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, які свідчить про ймовірний високий рівень підготовки до вчинення злочинів,
що вказує на здатність підозрюваного приховувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами.
При цьому, підозрюваний ймовірно вчинив злочини з корисливих мотивів, що свідчить про схильність останнього до протиправної поведінки та можливість вчинення інших аналогічних злочинів.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При вирішенні цього питання апеляційний суд виходить з того, що умови домашнього арешту по суті є «несуворою» формою ізоляції підозрюваного, та не запобігають можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації зі свідками та потерпілим з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи. З цих підстав домашній арешт на цьому етапі досудового розслідування не зможе ефективно запобігти вказаному ризику. При цьому, враховуючи наведені обставини, а також характер інкримінованого кримінального правопорушення, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам.
Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зав'язків, зокрема: наявність постійного місця проживання, перебування у фактичних шлюбних відносинах, позитивні характеристики, однак, у світлі інкримінованих обставин справи, зазначене не є настільки переконливими обставинами, що могли б знизити встановлений ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Саме продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судове рішення є законним і обґрунтованим, а підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись статями 24, 176, 177, 178, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409,419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.189, ч.1 ст.162, ч.1 ст.357 КК України,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4