Справа № 464/5039/25
пр.№ 2-н/464/1406/25
24.07.2025 суддя Сихівського районного суду м. Львова Дулебко Н.І., розглянувши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -
встановив:
ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергіїза період з 01.12.2021 по 31.05.2025 у розмірі 2882,22 грн.; інфляційних нарахувань за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 84,73 грн.; 3% річних за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18,51 грн., а також 302,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Оглянувши матеріали заяви, встановлено таке.
Згідно з ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Загальні правила підсудності визначені у §3 глави 2 ЦПК України. При цьому, загальні правила підсудності охоплюють усі види територіальної підсудності, а не лише підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача, передбачену ст. 27 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Так, ЦК України виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Із аналізу зазначених правових норм випливає, що правила виключної підсудності, які застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Натомість, як видно з додатків до заяви, зокрема, з відомості про нарахування та оплату послуг з постачання теплової енергії та таблиці розрахунку суми заборгованості, вимогу про стягнення заборгованості заявлено за адресою, де боржниця не зареєстрована, але є власницею квартири, а саме: АДРЕСА_2 , що не належить до території Сихівського району м. Львова.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2 ст. 167 ЦПК України).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Таким чином, оскільки заяву про видачу судового наказу подано з порушенням правил підсудності, у видачі судового наказу про стягнення з боржника на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з постачання теплової енергіїнеобхідно відмовити.
Керуючись статтями 163, 165 ЦПК України, -
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Назарій ДУЛЕБКО