Справа № 686/14587/25
Провадження № 2/461/2636/25
24.07.2025 року. м. Львів.
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.,
при секретарі судового засідання Чорнію Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Бейлик Артур Беніамінович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: 29013, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Соборна, 77), до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819); треті особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (філія ГСЦ МВС) (адреса: 29018, м. Хмельницький, вул. Західно-окружна, буд. 11/1; ЄДРПОУ: 45805862) про звільнення майна з-під арешту,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк»; треті особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (філія ГСЦ МВС) про звільнення майна з-під арешту.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.05.2025 року справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк»; треті особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (філія ГСЦ МВС) про звільнення майна з-під арешту передано Галицькому районному суду м. Львова за підсудністю.
26.06.2025 року справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк»; треті особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (філія ГСЦ МВС) про звільнення майна з-під арешту надійшла до Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
01.07.2025 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання представника відповідачяа про закриття провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що обтяження майна припинено 11.06.2025 року. Тому просить провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представник позивача просить припинити обтяження, зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 8042951 08.10.2008 року (та продовжене до 28.03.2028 року) на об'єкт обтяження - транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Aveo», 2008 р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак (на момент реєстрації обтяження) НОМЕР_3 , а саме: «тип обтяження: застава рухомого майна.
Судом встановлено, що обтяження, зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 8042951 на об'єкт обтяження - транспортний засіб марки «Chevrolet» моделі «Aveo», 2008 р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак (на момент реєстрації обтяження) НОМЕР_3 , припинено 11.06.2025 року, що стверджується копією витягу про припинення обтяження № 97708151 від 11.06.2025 року.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від викладеним в постанові від 20.09.2021 у цивільній справі № 638/3792/20.
Враховуючи те, що обтяження на транспортний засіб припинено 11.06.2025 року, суд приходить до переконання, що провадження по цій справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Представником позивача подано клопотання про стягнення судових витрат, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
До матеріалів справи долучено ордер про право на надання правничої (правової) допомоги, договір про надання правничої допомоги від 17.02.2024 року, додаток № 2 від 04.04.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 17.02.2025 року, згідно з яким сторони погодили розмір гонорару - 20000 грн., акт № 1 приймання - передачі послуг наданої правничої допомоги (послуг) до договору про надання правничої допомоги від 17.02.2024 року та додатку № 2 від 04.04.2025 року, відповідно до якого розмір гонорару складає 20000 грн., звіт про витрачений час на надання правничої допомоги при підготовці до розгляду та при розгляді справи 686/14587/25, рахунок-фактура № 22/07/2025 від 22.07.2025 року.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Враховуючи наведене, а також обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який просить стягнути з відповідача позивач в сумі 20000 грн. не є цілком співмірним із складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 5000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 255, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), в інтересах якого діє адвокат Бейлик Артур Беніамінович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: 29013, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Соборна, 77), до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819); треті особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (філія ГСЦ МВС) (адреса: 29018, м. Хмельницький, вул. Західно-окружна, буд. 11/1; ЄДРПОУ: 45805862) про звільнення майна з-під арешту - закрити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко