Справа № 761/29837/25
Провадження № 1-кс/761/19731/2025
17 липня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення поліції №3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024110000000619 від 15.07.2025
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення поліції №3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024110000000619 від 15.07.2025.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025110000000619 від 15.07.2025 за ч.1 ст. 115 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, 15.07.2025 о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 від 15.07.2025;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 15.07.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.07.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.07.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.07.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.07.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 15.07.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 16.07.2025;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 16.07.2025;
-лікарським свідоцтвом про смерть № 121 від 16.07.2025;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчий у клопотанні наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрюваний може:
?переховуватися від органів досудового розслідуванн і суду;
?незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні;
?перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
?вчинити інше кримінальне правопорушенняр.
Таким чином, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримала в повному обсязі, зазначила, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обгрунтованим, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просила клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що сторона захисту не погоджується з повідомленням про підозру, а саме у правильності кваліфікації інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 діянь, оскільки потерпіла померла не одразу, а через деякий час. Зауважив, що ОСОБА_4 визнає те, що наносив удари, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю за місцем проживання останнього та покладенням відповідних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Розглянувши клопотання, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, документи, що долучено в судовому засіданні, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Слідчою суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025110000000619 від 15.07.2025 за ч.1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Сторона обвинувачення зазначає, що 16.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено та здійснено з дотриманням вимог, визначених статтями 277, 278 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Оскільки санкція статті 115 ч. 1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, до нього може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку, про що вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ. Тому, необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних під час досудового розслідування матеріалів, детальний перелік яких наведено у клопотанні, та які дослідженні безпосередньо в судовому засіданні під час його розгляду.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_4 був причетний до дій пов'язаних з умисним вбивством, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Щодо заявлених обвинуваченням ризиків слід вказати наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк на строк від семи до п'ятнадцяти років.
На переконання слідчої судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику, що узгоджується із практикою ЄСПЛ.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідча суддя виходить з того, що: показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні; по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого та дослідження їх судом.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків та потерпілого.
Слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 хоча раніше судимий, в той же час підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. З огляду на спосіб, обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, наявним, на думку суду, є також ризик щодо можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, як перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, на думку слідчого судді, такій ризики є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
Щодо альтернативних запобіжних заходів слід вказати, що більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчої судді, із урахуванням встановлених вище обставин жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам, та забезпечити мету застосування запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, при цьому слідчим суддею враховано і відомості щодо особи підозрюваного, його сімейний стан, міцність соціальних зв'язків та інші обставини.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Окрім того, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливу на свідків, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи захисника щодо обрання запобіжного не пов'язаного з триманням під вартою. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.
Слідча суддя зазначає, що інший запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам встановленим судом. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Інші доводи сторони захисту, мають бути перевірені за наслідками подальшого проведення досудового розслідування.
Враховуючи наявні ризики, слідча суддя приходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси підозрюваного на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Також слідчою суддею враховано і високий ступінь небезпеки злочину, обставини та спосіб його вчинення, а тому такі обставини з урахуванням положень ч. 1 ст. 115 КК України дають підстави не визначати розмір застави, що узгоджується із приписами ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відтак ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, але не більше ніж на 60 діб.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 331, 323,140, 372 КПК України
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 12 вересня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст оголосити 21 липня 2025 року о 11 годині 25 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1