Справа № 761/29843/25
Провадження № 1-кс/761/19737/2025
17 липня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100000000867 від 04.07.2025
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100000000867 від 04.07.2025.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000867 від 04.07.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, у ході досудового розслідування 15.07.2025 о 14 год. 40 хв. (фактичний час затримання) на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
16.07.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконного придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичного засобу у великих розмірах підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.07.2025:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.07.2025
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.07.2025;
- протоколом затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яким вилучено в ході особистого обшуку у ОСОБА_4 наркотичні засоби та психотропні речовини від 15.07.2025;
- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 яким вилучено наркотичні засоби та психотропні речовини від 15.07.2025;
- висновком експерта;
- іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності
Слідча у клопотанні наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме підозрюваний може:
?переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
?знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
?незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні;
?вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке є обгрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження, з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, оскільки посилання лише на розмір наркотичних речовин не є обґрунтуванням кваліфікації за ст. 307 КК України в частині збуту, з огляду на те, що жодної оперативної закупки не було здійснено, вважав, що кваліфікація інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та розмір застави вказаний в клопотанні є засобом тиску на підозрюваного з боку сторони обвинувачення. Просив визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000867.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття особою процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Сторона обвинувачення зазначає, що 16 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичного засобу у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено та здійснено з дотриманням вимог, визначених статтями 277, 278 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Оскільки санкція статті за ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, відповідно, до нього може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних наразі під час досудового розслідування матеріалів, детальний перелік яких наведено у клопотанні, та які дослідженні безпосередньо в судовому засіданні під час його розгляду.
Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_4 був причетний до дій, пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин та наркотичного засобу у великих розмірах.
Щодо заявлених обвинуваченням ризиків слід вказати наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи обвинувачення, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику, що узгоджується із практикою ЄСПЛ.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може чинити тиск на свідків.
При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
Слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 хоча раніше і не судимий, в той же час підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Також, з урахуванням цього, суд може оцінювати надані доводи щодо можливого знищення чи переховування речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим, такий ризик також доведено, оскільки досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, а про підозру особі повідомлено лише 16.07.2025 року.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, як вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки, на думку слідчого судді, такій ризик є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні після повідомлення особі про підозру перебуває на початковій стадії, не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Окрім того, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, знищення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів у порівнянні з триманням під вартою - домашній арешт, особиста порука, особисте зобов'язання слід вказати на таке. На переконання слідчої судді, із урахуванням встановлених вище обставин жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам, та забезпечити мету застосування запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, при цьому слідчим суддею враховано і відомості щодо особи підозрюваного, його сімейний стан, міцність соціальних зв'язків та інші обставини.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, спростовуються стадією кримінального провадження, в якому досудове розслідування не закінчено, свідки не були допитані безпосередньо судом, у зв'язку з чим наявна потреба у застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Інші доводи сторони захисту, мають бути перевірені за наслідками подальшого проведення досудового розслідування.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 хоч і має соціальні зв'язки, в той же час, вони не є такими, які забезпечать виконання ним своїх процесуальних обов'язків та зможуть запобігти ризикам встановленим під час розгляду клопотання. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування саме у виді тримання під вартою.
Крім того, слідча суддя вважає, що слід визначити підозрюваному заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, про спосіб його життя, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та з урахуванням стадії досудового розслідування має бути призначена у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину.
При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо можливого переховування, незаконного впливу на свідків та знищення, сховати будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав'язку з чим обґрунтованим є покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 194, 331, 323,372. 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 12 вересня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв'язку;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання;.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст оголосити 21 липня 2025 року о 13 годині 10 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1