СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16035/25
пр. № 1-кп/759/1684/25
25 липня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100080000796 від 05 березня 2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Понінка Полонського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 27.03.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 390-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік;
- 21.04.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 390-1 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту;
- 02.05.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 390-1 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді 2 років обмеження волі;
- 20.06.2023 Святошинським районним судом м. Києва за ст. 126-1 КК України, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України до покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі; звільнений умовно-достроково 01.01.2024 на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 22.12.2023 з невідбутим строком 6 місяців 4 дні,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , будучи особою, раніше притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства по ст. 173-2 КУпАП, крім того будучи неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і, діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 Конституції України, згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, у період з 16.11.2024 по 05.03.2025, тобто протягом тривалого часу, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку та фізичній силі, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї і підтримання близьких відносин, з метою заподіяння фізичних та психологічних страждань на підґрунті конфліктних стосунків, умисно систематично вчиняв психологічне, фізичне та економічне насильство по відношенню до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою перебував у близьких відносинах, що призвело до її психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршило якість життя потерпілої.
Так, 16.11.2024 близько 21 год ОСОБА_3 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_6 , з якою він перебував у близьких відносинах, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо останньої, а саме: знаходячись поряд з вхідними дверми у зазначену квартиру, будучи агресивно налаштованим, з метою примусово схилити ОСОБА_6 до сумісного проживання, влаштував сварку з останньою, під час якої словесно ображав ОСОБА_6 , кричав на неї, принижував її честь і гідність, висловлював словесні погрози та, використовуючи фізичну силу, намагався виламати вхідні двері до приміщення квартири. У той час як ОСОБА_6 відкрила двері квартири то, застосовуючи фізичну силу і спричиняючи фізичний біль, ОСОБА_3 почав її хапати за одяг. Своїми зазначеними діями ОСОБА_3 вчинив психологічне та фізичне насильство, яке викликало у потерпілої ОСОБА_6 побоювання за свою безпеку і завдало шкоди її психічному й фізичному здоров'ю.
Продовжуючи свої протиправні дії, об'єднані єдиним кримінально протиправним наміром, спрямованим на подальше вчинення домашнього насильства, 04.12.2024, приблизно о 23 год. ОСОБА_3 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_6 , а саме: перебуваючи поряд з вхідними дверями у зазначену квартиру, на ґрунті неприязних відносин з метою схилити ОСОБА_6 до сумісного проживання, влаштував сварку з останньою, під час якої словесно ображав ОСОБА_6 , кричав на неї, принижував її честь і гідність, висловлював словесні погрози та, використовуючи фізичну силу, намагався виламати вхідні двері до приміщення квартири. Своїми зазначеними діями ОСОБА_3 вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , яке викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку та завдало шкоди її психічному здоров'ю.
Крім цього, продовжуючи свої протиправні дії, об'єднані єдиним кримінально протиправним наміром, з метою подальшого заподіяння психологічних страждань ОСОБА_6 , 02.02.2025, близько 22 год. ОСОБА_3 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно останньої: приїхав до місця перебування ОСОБА_6 , де влаштував з нею словесну сварку, у ході якої ображав ОСОБА_6 , використовуючи нецензурну лексику, принижував її честь та гідність, висловлював погрози фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_6 , яке викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку та завдало шкоди психічному здоров'ю. Потерпіла ОСОБА_6 вимушена була звернутися за допомогою до працівників охорони житлового комплексу, в результаті втручання яких ОСОБА_3 припинив свої протиправні дії.
Крім цього, продовжуючи свої протиправні дії, об'єднані єдиним кримінально протиправним наміром, 22.02.2025, близько 11 год. 20 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5, вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно ОСОБА_6 , а саме: висловлював образи в адресу останньої з використанням нецензурної лексики, принижуючи її честь та гідність, висловлював погрози фізичною розправою, вихопив з рук та розбив її мобільний телефон позбавивши можливості ним користуватися, в результаті чого ОСОБА_6 вимушена була втекти від останнього. Своїми зазначеними діями ОСОБА_3 вчинив психологічне та економічне насильство відносно ОСОБА_6 , яке викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку та завдало шкоди психічному здоров'ю, позбавило можливості користування телефоном, який знаходився у її власності.
Крім цього, продовжуючи свої протиправні дії, об'єднані єдиним кримінально протиправним наміром, 23.02.2025, близько 13 год, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_6 , з якою він перебував у близьких відносинах, вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо останньої, а саме: перебуваючи поряд з вхідними дверями у зазначену квартиру, на ґрунті неприязних відносин з метою примусово схилити ОСОБА_6 до подальшого сумісного проживання, влаштував сварку з останньою, під час якої словесно ображав ОСОБА_6 , кричав на неї, принижував її честь і гідність, висловлював словесні погрози та, використовуючи фізичну силу, намагався виламати вхідні двері до приміщення квартири, зламавши при цьому дверну ручку на цих дверях. Своїми зазначеними діями ОСОБА_3 вчинив психологічне насильство, яке викликало у потерпілої ОСОБА_6 побоювання за свою безпеку та завдало шкоди психічному здоров'ю (за даним фактом ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП згідно із постановою Святошинського районного суду міста Києва від 11.03.2025, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу).
Продовжуючи свою протиправну діяльність, об'єднану єдиним кримінально протиправним наміром, ОСОБА_3 , 05.03.2025, в період з 4 год до 4 год 20 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: місто Київ, вул. Тулузи 3-Б, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку та фізичні силі, діючи систематично, умисно, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті неприязних відносин вчинив психологічне, економічне та фізичне насильство щодо ОСОБА_6 , з якою перебував у близьких відносинах, а саме вчинив наступні дії:
В ніч з 4 на 5 березня 2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи у близьких відносинах з ОСОБА_6 разом з останньою знаходився у готельному номері №4 готельно-ресторанного комплексу «Вікторія» за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 3Б, який вони орендували для сумісного відпочинку. Під час вживання алкогольних напоїв приблизно о 04 год. 05.03.2025 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті.
Під час конфлікту, в період приблизно з 4 год. до 4 год. 20 хв. 05.03.2025 ОСОБА_3 , продовжуючи перебувати у зазначеному готельно-ресторанному комплексі, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, систематично, відчуваючи до ОСОБА_6 виниклу неприязнь в результаті з'ясування особистих відносин, вчинив:
- психологічне насильство стосовно останньої, висловлюючи словесні образи та погрози з нецензурною лексикою в адресу ОСОБА_6 , принижуючи її честь і гідність;
- фізичне насильство: під час зазначених словесних образ діючи умисно, цілеспрямовано, переміщуючись з готельного номеру до готельного холу, ОСОБА_3 наносив чисельні удари кулаками, ногами, навіть мобільним телефоном самої потерпілої в область голови та тулубу ОСОБА_6 , не звертаючи уваги на працівників готельно-ресторанного комплексу, які намагалися його заспокоїти, під час чого спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: синців на кінчику та правому крилі носа, на волосистій частині скроневої ділянки справа, в тім'яній ділянці справа, в тім'яній ділянці по центру, на задній поверхні правого плеча у нижній третині та в середній третині, на переднє-внутрішній поверхні лівого плеча у верхній третині з переходом в пахвову ділянку, на передній поверхні шиї зліва у нижній третині, в надключичній ділянці зліва, кожне з яких відноситься до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
- економічне насильство, позбавивши при зазначених обставинах ОСОБА_6 можливості користування її мобільним телефоном та гаманцем з особистими речами.
Отже, ОСОБА_3 у період з 16.11.2024 по 05.03.2025 умисно систематично вчиняв відносно ОСОБА_6 , з якою перебував у близьких відносинах, домашнє насильство, яке полягало у діях психологічного характеру, що виражались у словесних образах з використанням нецензурних висловлювань у її бік, приниженні її честі і гідності, залякуванні, погрозах застосуванням фізичного насильства; у діях фізичного характеру, що виражались у спричинені тілесних ушкоджень; у діях економічного характеру, що виражались у позбавленні можливості ОСОБА_6 користуватись власним майном; в результаті чого завдав систематичні психологічні та фізичні страждання останній, що призвели до погіршення якості її життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю та щиро розкаявся, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію діяння не оспорював, повністю із ними погодився та підтвердив в наданих суду показаннях. Просив суд суворо його не карати.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння доведене поза розумним сумнівом і кваліфікує його дії за ст.126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного та економічного насильства щодо іншої особи ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з якою перебував у близьких відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань останньої, погіршення якості життя потерпілої особи.
При цьому суд бере до уваги, що у п. «b» ст. 3 Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (далі - Стамбульська конвенція) визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
У постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року в справі № 585/3184/20 зауважено, що ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 -1 КК України є систематичність фізичного, психологічного та економічного насильства, застосовуваного до подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Сама ж систематичність характеризується як кількісним критерієм (багаторазовість періодично здійснюваних дій), так і якісним, яким є взаємозв'язок, внутрішня єдність, що утворює наполегливу протиправну поведінку винуватої особи стосовно певного потерпілого чи потерпілих.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини вчинення кримінального правопорушення, дії ОСОБА_3 повністю охоплюються диспозицією ст.126-1 КК України.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд бере до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії нетяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічно - диспансерним наглядом не перебуває, офіційно не працює, неодружений. Також суд враховує думку потерпілої ОСОБА_6 , яка наполягає на суворості покарання, про що остання зазначила у своїй письмовій заяві.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину повторно; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на вищевикладене, виходячи із сукупності усіх обставин кримінального провадження, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства неможливе та вважає за потрібне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією 126-1КК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, які становлять 8921 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн. 76 коп. (висновок експерта від 14.04.2025 № СЕ-19/111-25/14178-БД).
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься й питання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує призначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із реальним його відбуванням, бере до уваги обставини справи та характер скоєного злочину, його наслідки, вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити застосований до ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дати його фактичного затримання, тобто з 05 березня 2025 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили залишити застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, що становлять 8921 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн. 76 коп.
Речові докази: диски з відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, відеозаписами із готельного комплексу «Вікторія Фемелі» та аудіозаписами повідомлень на спецлінію «102», які згідно постанов слідчого знаходяться при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; змив, фрагмент волосся, три недопалки, - після набрання вироком законної сили знищити; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», зв'язка ключів, купюра номіналом в 500 грн., після набрання вироком законної сили - повернути власнику ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A55 5G» в корпусі рожевого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім карткою з абонентським номером НОМЕР_2 , гаманець червоного кольору, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , банківська картка «Приватбанку» № НОМЕР_3 , фіскальні чеки, грошові кошти у сумі 22 гривні, передані потерпілій ОСОБА_6 , - залишити останній.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.
Суддя: ОСОБА_1