15 серпня 2006 р.
№ 13/30-пд-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача
Плішко Т.О. -(дор. № 3 від 16.01.2006)
- відповідача
Марченко Т.А. -(дор. № 14 від 26.04.2006)
розглянув касаційну скаргу
Заготівельного виробничо-комерційного об'єднання «Успіх»
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 31.05.2006
у справі
№ 13/30-пд-06 господарського суду Херсонської області
за позовом
Заготівельного виробничо-комерційного об'єднання «Успіх»
до
Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп»
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області
про
Визнання договору недійсним
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.02.2006 (суддя М.Закурін) в позові відмовлено з наступних підстав.
Вимоги про визнання спірного договору недійсним за ст. 48 ЦК УРСР задоволенню не підлягають, оскільки позивач не є стороною спірної угоди, крім того судом зазначено про преюдиційність фактів, встановлених рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2002 у справі № 10/31-0-7/2-ПС, яким відмовлено в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1982 від 18.01.2001.
Щодо вимог визнати угоду недійсною за ст. 49 ЦК УРСР, то в даному випадку позивач не вправі визначати підстави для визнання спірної угоди такою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки позивач не є представником держави, повноважним виконувати владні функції від імені держави.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.05.2006 (судді: С.Антонік, Т.Шевченко, О.Яценко) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з аналогічних мотивів та підстав.
Позивач в касаційній скарзі просить апеляційну постанову та рішення господарського суду першої інстанції у справі скасувати, позовні вимоги задовольнити, оскільки господарськими судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Виробничо-трикотажне товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп»та регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області у відзивах на касаційну скаргу просять судові рішення у справі залишити без зміни, як законні.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, відзивів та приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області та Виробничо-трикотажним товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп»був укладений договір купівлі-продажу державного майна від 18.07.2001.
Позивач вважає, що даний договір суперечить ст.ст. 2, 4, 48 Закону України «Про власність», ст.ст. 153, 224, 225 ЦК УРСР, а тому повинен бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 48, 49 ЦК УРСР.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2002 у справі № 10/31-0-7/2-ПС відмовлено ВАТ фірма «Херсонвзуття»в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 18.07.2001. Судом встановлено, що цей договір відповідає вимогам чинного на час його укладення законодавства і підстави визнавати його недійсним за ст. 48 ЦК УРСР відсутні.
Зазначений договір є предметом спору в даній справі.
Відповідно частини другої до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Умови спірного договору купівлі-продажу були досліджені господарським судом при вирішенні спору у справі № 10/31-0-7/2-ПС, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам законодавства.
За таких обставин висновки господарських судів в даній справі про преюдиційне значення рішення господарського суду Херсонської області від 24.01.2002 у справі № 10/31-0-7/2-ПС для даного спору є правомірними.
Касаційна інстанція також погоджується з судовими рішеннями в частині відмови в позові про визнання спірного договору недійсним з підстав, зазначених в ст. 49 ЦК УРСР.
Господарськими судами правомірно зазначено, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною за ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, наявність умислу хоча б у однієї із сторін угоди на настання протиправних наслідків.
При цьому позивач не є ні стороною спірної угоди, ні не належить до кола осіб, які уповноважені на звернення з позовом в інтересах держави, тому ним неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.
З врахуванням викладеного, касаційна інстанція не вбачає неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, судові рішення у справі відповідають вимогам закону і підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.05.2006 та рішенням господарського суду Херсонської області від 20.02.2006 у справі № 13/30-пд-06 залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун