Справа 556/1267/24
Номер провадження 3/556/15/2025
18.04.2025 року
Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Іванків О.В. , розглянувши матеріали, що надійшли з Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, -
за ч.2 ст.130 КУпАП,
22.04.2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №549928 за ознаками ст.130 ч.2 КУпАП про те, що цього ж числа біля 00 год 14 хв. поблизу м.Вараш на блок посту «Рідне місто» водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом - автомобілем «Хонда Сівік» на іноземній реєстрації з номерним знаком НОМЕР_1 - з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі відмовився, чим порушив Правила дорожнього руху, п.2.5.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його представник адвокат Жученя Ю.Ю. подав письмові пояснення з приводу обставин правопорушення, клопотав про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1) ч.1 ст.247 КУпАП. Зокрема, вказав на порушення вимог Закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також на неналежність та недопустимість доказів, долучених до протоколу, зокрема, відеозаписів.
За змістом ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, скористався правом на отримання правової допомоги, його захисник ознайомлений з матеріалами справи і надав суду письмові пояснення, приймаючи до уваги, що участь особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, під час розгляду справи даної категорії не є обов'язковою, суд приходить до висновку про можливість проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, в т.ч. протокол та долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.2 КУпАП.
Так, виходячи з положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Таким чином, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, та чи мала місце відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Такими доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, як це вбачається з ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, суду не надано.
Зокрема, як вбачається з п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В той же час, жоден із відеозаписів, що містяться на наданому суду носії - ДВД-Р диску - не доводить руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Зокрема, відеозапис із відеокамери, встановленої на блокпості «Рідне місто» (дата і година запису - 21.04.2024, 21 год.30 хв), зафіксував момент зупинки транспортного засобу темного кольору, без можливості ідентифікації марки, моделі, номерного знаку чи особи водія. Натомість, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (21.04.2024, починаючи з 23 год.30 хв) зафіксовано нерухомий автомобіль, який припарковано на узбіччі дороги, за межами блокпосту, а також чоловіка, який перебуває поряд з автомобілем. При цьому, різниця у часових позначках цих відеозаписів, не дає можливості однозначно і беззаперечно, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» встановити тотожність між автомобілем, який був зупинений на блокпосту і його водієм, та автомобілем «Хонда Сівік» на іноземній реєстрації з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .
З огляду на це, суду не надано належних та допустимих доказів того, що 22.04.2024 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто був водієм в розумінні Правил дорожнього руху.
З приводу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп?яніння, судом встановлено наступне.
Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція №1452/735).
Статтею 266 КУпАП окрім іншого передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп'янінні, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущено до керування транспортним засобом.
Водночас, п.п.2,3 Розділу 1 Інструкції №1452/735 визначають, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп'яніння є: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3)порушення мови; 4)виражене тремтіння пальців рук; 5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; 6) поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п.6 Розділу 1 Інструкції №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (п.7 Розділу 1 Інструкції №1452/735).
В ході розгляду справи судом встановлено, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння та відповідно складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 22.04.2024 року, працівником поліції не було дотримано положень вищевказаних нормативно-правових актів, хоча він повинен був діяти у відповідності до положень ст.19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Зокрема, з окремих частин відеозапису вбачається, що 22.04.2024 року ОСОБА_1 заявив про своє бажання пройти огляд на стан спяніння в медичному закладі (запис з бодікамери 00:36:07), після чого відеозапис переривається і відновлюється в машині. Подальші відеофайли містять запис розмови між пасажирами машини, ймовірно між одним з поліцейських та, можливо, ОСОБА_1 (оскільки обличчя співрозмовників на відео не зафіксовані), проте жодна з частин розмови, яка відтворена в судовому засіданні, не містить відмови ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі.
Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
В свою чергу Україна, давши згоду на обов'язковість міжнародного договору, зобов'язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, і практика ЄСПЛ відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» для України є джерелами права і обов'язковими до застосування.
ЄСПЛ в своїх рішеннях «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти рф», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інші констатував, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, повинно проводитись за процедурою, передбаченою для кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, передбачений діючим законодавством України.
Як вбачається з ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, суд констатує, що матеріали про адміністративне правопорушення - повідомлення, протокол, відеозаписи та інші докази - містять суперечності і не узгоджуються між собою. Так, як вже зазначалось, 21.04.2024 біля 21:30 год на блокпосту «Рідне місто» було зупинено автомобіль темного кольору; в той же час, повідомлення на номер 102 з цього приводу було зареєстровано 22.04.2024 о 00:48 год від працівника поліції (а не військовослужбовців Національної гвардії); при цьому, поліцейський патруль виявив ОСОБА_1 поблизу припаркованого автомобіля біля 23:30 21.04.2024 року, правопорушення, на думку автора протоколу ААД №549928, було вчинено о 00:14 год 22.04.2024 року, хоча направлення до медичного закладу для проходження огляду на стан спяніння складено о 00:36 год цього ж числа, час прибуття до медичного закладу взагалі ніяк не зафіксовано, а сам протокол складено 22.04.2024 року о 00:47 год.
Вказані докази, на думку суду, не можна вважати належними та допустимими.
За встановлених обставин суд констатує, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, долучені до матеріалів справи, не є переконливими, достовірними і достатніми, не відповідають та суперечать фактичним обставинам справи.
Згідно із ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на це, дане провадження згідно з п.1) ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: