Справа № 544/1186/25
пров. № 3/544/395/2025
Номер рядка звіту 156
25 липня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Сайко О. О.,
за участі секретаря Костенко Т.В.,
захисника Задорожньої В.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 05 травня 2025 року о 05 год. 15 хв. в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області, по вул. Європейській, 157 Г, керував автомобілем Хюндай Акцент, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів та порушення мови), на вимогу поліцейського пройти огляд на визначення ступеня алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. "а" п.2.5 Правил дорожнього руху, і повинен нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав свої письмові пояснення, у яких свою винуватість у вчиненому не визнав, пояснив, що в зазначений в протоколі час та місці він не керував будь-яким транспортним засобом, як про це зазначено в протоколі, бо фізично не міг би цього зробити, однак, як потім дізнався - дійсно приходив до АЗС «Амік». Щодо обставин справи, які зафіксовані нагрудною камерою поліцейського, може лише сказати, що 05.05.2025 року по закінченню зміни на АЗС «Окко, де він працює, у нього стався нервовий зрив. Після чого він нічого не пам'ятає. Пригадує, що з того моменту блукав та напевно, вживав алкоголь. Як опинився на АЗС «Амік» повідомити не може, як не може і сказати причину по якій відносно нього було складено протокол, зважаючи, що він не керував транспортним засобом.
Захисник Задорожня В.О. у судовому засіданні заявила клопотання про закриття адміністративного провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з тих підстав, що докази в справі є неналежними та недопустимими, оскільки вони зібрані всупереч нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року та «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затверджену наказом МВС України 18.12.2018 № 1026.
Просить суд звернути увагу на те, що ОСОБА_1 не здійснено жодної дії з метою керування транспортним засобом, не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, за які його транспортний засіб, у разі наявності такого факту, слід було зупинити. Як вбачається з матеріалів справи та відеозаписів з фіксацією обставин події, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та порушення будь яких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції перевіряти посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб. Наявний у справі відеозапис із камери поліцейського також не містять доказів самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в час та місці, зазначеному у оскаржуваному протоколі.
Оскільки були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу (в даному випадку - взагалі факту зупинки), вимоги відповідної посадової особи про проходження огляд на стан сп'яніння є незаконною та безпідставною, що узгоджується із позицією КАС ВС викладеною у відповідній постанові від 15.03.2019 за № 686/11314/17 (К/990Ш5541/18).
Просить суд звернути увагу, що запитання працівника поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння було абсолютно провокативним і по своїй суті чіткий контекст щодо відмови як від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, так і від проходження огляду в медичному закладі, що є абсолютно недопустимим.
Відтак, просить звернути увагу, що взагалі не проведений ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння (в чому його було звинувачено), є грубим порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст.268 КУпАП, положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 та положень ст. 266 КУпАП.
Таким чином, працівниками поліції грубо порушена процедура проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як наслідок, направлення до неіснуючого медичного закладу виписано формально, взагалі без його вручення та роз'яснення причини його складення, а тому не може бути покладене в основу винуватості ОСОБА_1 , оскільки огляд, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та положень вищевказаної інструкції, не може вважатися належним.
Виходячи з вищевикладеного - працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не надано суду жодних належних та достатніх доказів у підтвердження того, що останній дійсно вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Просить провадження в справі № 544/1186/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Частиною першою статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів що, знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з вимогами ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на невизнання своєї винуватості, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується у сукупності доказами у відповідності до ст.251 КУАП, а саме:
- протоколом серії ЕПР 1 №320637 від 05 травня 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 05 травня 2025 року о 05 год. 15 хв. в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області, по вул. Європейській, 157 Г, керував автомобілем Хюндай Акцент, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів та порушення мови), на вимогу поліцейського пройти огляд на визначення ступеня алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. "а" п.2.5 Правил дорожнього руху. Під час складання протоколу ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України.Від підпису та надання пояснень в протоколі, отримання копії протоколу, ОСОБА_1 відмовився;
- направленням до медичного закладу на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП Чепурним А.С. 05.05.2024,
- відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з поліцейським та виявлення поліцейським ознак алкогольного сп'яніння у останнього, пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення. Під час перегляду відеозапису встановлено, що поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці, останній поводив себе агресивно, виражався нецензурно на адресу поліцейських, останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі. Проте ОСОБА_1 вказану пропозицію проігнорував.
- поясненнями допитаної у суді свідка ОСОБА_2 , яка пояснила суду, що працює оператором АЗС «Амік» у м. Пирятині. Раніше неодноразово вона бачила ОСОБА_1 в приміщенні АЗС «Амік», куди він після зміни на АЗС «ОККО» приїжджав заправляти свій автомобіль, яким керував. Особисто з ним знайома не була. 05.05.2025 близько 05.15 год вона знаходилася на робочому місці, в приміщення АЗС зайшов ОСОБА_1 та попросив заправити його автомобіль пальним на 200 грн. Під час спілкування від нього було чути запах алкоголю. В подальшому він вийшов з приміщення АЗС, потім через деякий час повернувся та почав себе агресивно поводити, кричав, розкидав товар, бігав по заправці та лякав відвідувачів закладу. Вона була змушена викликати поліцію, звернувшись на спецлінію «102». Доповнила, що останній на самопочуття не скаржився та не просив викликати йому швидку. Вона просила його заспокоїтися та їхати додому, але він її не розумів, вимагав продати йому алкогольний напій. Гетьман з'явився на АЗС сам. Безпосередньо факту керування ним автомобілем вона не бачила, але його автомобіль був у її полі зору, він знаходився біля автозаправної колонки та до того як ОСОБА_3 зайшов до приміщення, автомобіль там припаркований не був. Транспортний засіб з'явився саме в той період часу, коли ОСОБА_1 з?явився у приміщенні АЗС та попросив його заправити.
Сам факт вживання алкоголю перед приїздом працівників поліції ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях припускає та не відкидає. Заперечує факт керування транспортним засобом після вживання алкоголю. Як встановлено судом, дійсно факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Хюндай Акцент на відеозаписі з бодікамери поліцейського не зафіксовано. Водночас логічного пояснення яким чином його транспортний засіб зупинився біля заправної колонки на АЗС «АМІК» останній не надав. Пояснення його захисника про те, що він припаркував свій автомобіль на заправці, а потім блукав невідомо де та в цей час міг вживати спиртні напої спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що в той момент, коли ОСОБА_1 зайшов до приміщення АЗС та попросив заправити його автомобіль від нього було чути різкий запах алкоголю. У суду немає підстав не довіряти показанням цього свідка, яка була допитана безпосередньо у судовому засіданні.
Посадовими особами ВП №1 Лубенського РВ ГУНП в Полтавській області був направлений запит генеральному директору ПП «АМІК Україна» на отримання копії запису камер відеоспостереження АЗС №1706, розташованої в м. Пирятині по вул. Європейській, 157 г за період часу з 5:00 год по 5:30 год 05.05.2025 року, який залишився без виконання. З метою об'єктивного встановлення всіх обставин справи та на доведення заперечень ОСОБА_1 щодо факту керування ним транспортним засобом, суд запропонував стороні захисту скористатися своїми процесуальними правами щодо отримання вказаного відеозапису за ухвалою суду. Проте, захисник відмовилася клопотати про витребування вказаної інформації, зазначивши, що збирання доказів є обов'язком органу, посадова особа якого склала протокол про адміністративне правопорушення, а не сторони захисту.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Вказані стандарти застосовуються судом і у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Жодними фактами та розумними поясненнями сторона захисту не спростувала тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, пояснення правопорушника про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки не керував транспортним засобом, що перебуває у його користуванні, суд уважає намаганням водія уникнути покарання за вчинене та способом захисту в суді, оскільки такі його доводи спростовуються дослідженими судом у сукупності доказами.
Посилання захисту щодо перебування ОСОБА_1 у вкрай поганому фізичному та психічному стані після перенесеного нервового зриву не вказують на ознаки, які дають підстави для звільнення його від відповідальності через неосудність. Логічного пояснення, чим був викликаний нервовий зрив у ОСОБА_3 , суд не отримав. Крім того, суд не бере до уваги твердження захисту про те, що ОСОБА_1 потребував медичної допомоги та його звернення до працівників поліції викликати швидку були проігноровані. Як пояснила у судовому засіданні захисник Гетьмана О.І. з місця події його забрали батьки. За медичною допомогою з приводу його психічного стану ні того дня, ні в подальшому, ні він, ні його рідні не зверталися, оскільки не бачили в цьому потреби.
Щодо доводів захисту по порушення процедури огляду водія на стан сп'яніння, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп'яніння обов'язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції.
Водій транспортного засобу повинен не тільки погодитись на проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння у медичному закладі, а і своєю процесуальною поведінкою забезпечити можливість проведення такого огляду і не створювати перешкод щодо реальної можливості його проведення в установленому законом порядку.
Як слідує із досліджених у судовому засіданні доказів (відеозапису з боді-камери поліцейського) водію ОСОБА_3 працівником поліції пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, однак останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, взагалі відмовлявся виконувати будь які розпорядження поліцейського, поводи себе агресивно.
Таким чином, суд розцінює дії ОСОБА_1 , що зафіксовані на вказаному відеозаписі, як відмову від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки поліцейським було запропоновано пройти такий огляд.
Посилання захисту на те, що поліцейський також висловив припущення перебування ОСОБА_3 у стані наркотичного сп'яніння та повинен був направити його для проходження огляду до найближчого закладу охорони здоров'я, не спростовують його категоричної відмови пройти огляд на стан сп'яніння будь-яким способом.
Інші доводи захисту (помилка в написанні назви лікувального закладу у направленні на проходження медичного огляду, не зазначення поліцейським ознак сп'яніння Гетьмана на відеозаписі з бодікамери, невручення письмового направлення ОСОБА_1 ) є формальними та не спростовують обставин встановлених судом.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП.
Ці фактичні обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження іншими дослідженими доказами в їх сукупності та стороною захисту не були спростовані.
З урахуванням наведеного зібрані у справі докази є належними і допустимими, які узгоджуються між собою, є послідовними, логічними та обґрунтованими, містять фактичні дані про відповідність даних, викладених у протоколі, реальним обставинам подій, підстави сумніватися в їх достатності та достовірності відсутні. Вказані докази підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за вчинене, а клопотання захисника про закриття провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає.
При накладенні стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при визначенні правопорушнику виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та з урахуванням вказаних обставин вважаю, що правопорушнику необхідно визначити єдине безальтернативне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами. Таке адміністративне стягнення є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, і є необхідним для попередження здійснення ним нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
ч. 2 ст. 33,ст. 40-1, ч. 1 ст.130 КУпАП,суд
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Задорожньої В.О. про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави: банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA048999980313050149000016001, код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягти із ОСОБА_1 судовий збір 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на рахунок отримувача: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови через Пирятинський районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.
Суддя О.О.Сайко