Дата документу 23.07.2025Справа № 554/9793/25
Провадження № 1-кс/554/9123/2025
23 липня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання заступника начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.2 ст.366-2 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, в обґрунтування якого заступник начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 зазначив, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.2 ст.366-2 КК України.
Так, до першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві з першого оперативного відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві надійшла інформація щодо вчинення т.в.о. начальника відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366-2, 368-5 КК України.
Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_4 , який обіймає посаду т.в.о. начальника відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, щонайменше з 01.01.2024 року спільно проживає у цивільному шлюбі та має спільний побут з ОСОБА_5 , водночас останній не зазначив ОСОБА_5 у своєї щорічній декларації.
Разом із цим встановлено, що ОСОБА_4 протягом 2015-2025 набув активи (загальна вартість набутих активів - нерухомого та рухомого майна складає щонайменше 13 500 000 гривень), які оформлено на третіх осіб, та відносно яких він може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійснення права розпорядження.
Так, 30.01.2025 ОСОБА_4 фактично придбав для власного користування автомобіль Lexus GX 460 (2016) д.н.з. НОМЕР_1 , право власності на який було оформлено на матір ОСОБА_4 - ОСОБА_6 . Орієнтовна середньо ринкова вартість складає 1240 000 грн.
До того ж, матір ОСОБА_4 - ОСОБА_6 є власником наступного майна:
квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,8 кв.м., вартістю 1 023 927 грн;
квартири за адресою: АДРЕСА_2 , площею 80,1 кв.м., орієнтовною вартістю 4 498 000 грн;
квартири за адресою: АДРЕСА_3 , орієнтовною вартістю 80 000 доларів США;
земельної ділянки кадастровий номер 5320284000:00:003:1028;
земельної ділянки кадастровий номер 5320284000:00:003:1125.
Окрім цього, між ОСОБА_6 та ПП «ЗакарпатІнвестБуд-1» укладено договір резервування майбутнього об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , площею 50,24 кв.м. Орієнтовна вартість складає 3 061 275 грн.
При цьому, офіційний дохід матері ОСОБА_4 - ОСОБА_6 з 2011 року по 4 квартал 2024 року складає 356 765 гривень, а дані щодо попередніх доходів відсутні.
Окрім цього, наявні відомості про придбання житлової квартири у АДРЕСА_5 з гаражем, яку оформлено на батька ОСОБА_4 - ОСОБА_4 .
Також, на батька ОСОБА_4 - ОСОБА_4 зареєстровані транспортні засоби.
При цьому, офіційний дохід батька ОСОБА_4 - з 1999 року по 4 квартал 2024 року складає 477 692 гривень, а дані щодо попередніх доходів відсутні.
Аналізом декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 та 2024 роки встановлено, що за звітний період у ОСОБА_4 , містяться грошові активи у розмірі:
- за 2023 рік: 350000 у готівковій формі;
- за 2024 рік: 5000 $ США у готівковій формі.
Відповідно до Відомостей із державного реєстру фізичних осіб - платників податків, про суми доходів, ОСОБА_4 у 2023 отримав офіційний дохід у розмірі 536972 грн, а у 2024 - у розмірі 494754 грн.
На виконання доручення слідчого, оперативним підрозділом встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення, може бути причетний т.в.о начальника відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично спільно проживає із начальником ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_5 , за адресою: м. Полтава, вул. Покровська, 58.
Разом із цим, встановлено, що ОСОБА_4 залучив до проведення ремонтних та будівельних робіт на об'єктах, що були придбані та оформлені на довірених осіб, у якості «прораба» - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідно до наявних матеріалів ОСОБА_7 , особисто контролює хід проведення ремонтно-будівельних робіт на об'єктах незавершеного будівництва та комунікує із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з приводу будівельних рішень та доповідає про хід їх виконання.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_6 .
Під час проведення вищевказаного обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_7 Samsung Galaxy A 25 5G у корпусі золотистого кольору з IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 /n НОМЕР_4 та в подальшому визнано речовим доказом.
Володільцем вказаного майна є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вищевказаний телефон та інформація, яка міститься у ньому здатний підтвердити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема: обставин придбання майна; дій щодо користування та розпорядження ним особами причетними до вчинення кримінального правопорушення; придбання предметів побуту до квартир; іншого невстановленого майна оформленого на третіх осіб, водночас яким розпоряджаються особи причетні до вчинення кримінального правопорушення; зв'язків осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення з іншими особами щодо користування та розпорядження майном.
Беручи до уваги викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, прокурор просить накласти арешт на вказане майно.
В судове засідання заступник начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, від начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_8 , який входить до групи прокурорів, якими здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.2 ст.366-2 КК України, надійшла до суду заява, в якій останній просив проводити розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій розгляд клопотання просив проводити без його участі. В задоволенні цього клопотання просив відмовити з тих підстав, що під час проведення обшуку він добровільно видав свій мобільний телефон та надав слідчому пароль доступу до нього. Він співпрацює зі слідством, добровільно вчиняє дії з метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин кримінального правопорушення. Вказаний телефон є йому необхідним, оскільки придбати новий він позбавлений можливості. Звернув також увагу на те, що телефон у нього був вилучений 17.07.2025 року та в органу досудового розслідування було достатньо часу щоб його оглянути та скопіювати інформацію, що міститься у ньому.
Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_9 від 18.07.2025 року спірне майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Прокурором доведено, що вилучений 17.07.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 належний ОСОБА_7 мобільний Samsung Galaxy A 25 5G у корпусі золотистого кольору з IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 /n НОМЕР_4 є доказом злочину, зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту надасть можливість провести із вказаним майном необхідні органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, сформульовані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом із цим слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання заступника начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 62025170010000693 від 26.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.2 ст.366-2 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони володіння, користування та розпорядження на майно вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , а саме на мобільний телефон ОСОБА_7 Samsung Galaxy A 25 5G у корпусі золотистого кольору з IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_5 S/n НОМЕР_4 , - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1