24 липня 2025 року справа № 532/1359/25
провадження № 1-кп/542/142/25
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари заяву про самовідвід судді Новосанжарського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024170000000360 від 18.05.2024 щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст.27 ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ст. 358, ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України-
встановив:
До Новосанжарського районного суду Полтавської області 16.07.2025 надійшли матеріали вказаного кримінального провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 кримінальне провадження передано на розгляд судді ОСОБА_3 .
21.07.2025 суддя ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід. В обґрунтування своєї заяви посилалась на те, що її чоловік- ОСОБА_6 , який у період з 29 вересня 2021 року по 04 липня 2024 року займав посаду начальника відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин управління представництва інтересів держави в суді Полтавської обласної прокуратури, організовував роботу вказаного відділу та безпосередньо виконував таку роботу особисто, в тому числі, з питань здійснення позовної роботи щодо повернення у власність держави та у комунальну власність земельних ділянок, які протиправно вибули з них. Роботу її чоловіка з усіх питань представництва організовував заступник керівника обласної прокуратури, відповідальний за такий напрям роботи. Вказала, що її чоловік здійснював моніторинг даних Публічної кадастрової карти під час вивчення питання додержання вимог законодавства на території Кобеляцької міської ради Полтавської області, забезпечив отримання інформації із державних реєстрів, зокрема Державного земельного кадастру, оскільки мав виключне право доступу до нього, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інше. У подальшому ним підготовлено проекти запитів, позовів, інших процесуальних документів, де позивачем виступала Полтавська обласна прокуратура, він забезпечував участь у розгляді справ, виконання рішення суду. Зазначила, що 03 січня 2024 року й 22 лютого 2024 року за підписом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 - в інтересах держави заявлені позови до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області та фізичних осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання недійсними рішень, повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 5321885400:00:007:0183, 5321885400:00:007:0176, 5321885400:00:007:0177 та скасування їх державної реєстрації. Вказала, що ці земельні ділянки є об'єктами кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12024170000000360 від 18 травня 2024 року, що надійшло до її провадження, а відповідачі у вищевказаних цивільних справах, зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , є свідками у кримінальному провадженні № 12024170000000360 від 18 травня 2024 року. На даний час рішеннями Кобеляцького районного суду Полтавського району Полтавської області 19.06.2024, 29.05.2024, 18.06.2024 такі позовні заяви є задоволеними. З огляду на викладене вважала, що наявні підстави для самовідводу, оскільки розгляд справи саме суддею ОСОБА_3 може викликати у стороннього спостерігача підозру в упередженості та необ'єктивності судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.07.2025 заява про самовідвід була передана на розгляд судді ОСОБА_1 .
Учасники судового розгляду, які в порядку статті 135 КПК України були належним чином повідомленні про день і час розгляду заяви про самовідвід, в судове засідання не з'явилися. Їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 .
Суддя ОСОБА_3 надала заяву, в якій просила розгляд її заяви про самовідвід здійснювати за її відсутності, свою заяву про самовідвід підтримала у повному обсязі.
Прокурор Полтавської обласної прокуратури теж подав заяву про розгляд судом заяви про самовідвід судді за його відсутності.
Також до суду надійшли заяви від захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у яких вони просили провести судове засідання у їх відсутності та відсутності обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Адвокат ОСОБА_12 підтримав заявлений суддею самовідвід. Адвокат ОСОБА_11 зазначив щодо відсутності заперечень стосовно поданої заяви про самовідвід.
Від представника потерпілого теж надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності, у вирішенні питання заявленого самовідводу покладався на розсуд суду.
Відповідно до положень частини 4 статті 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви про самовідвід судді, суд враховує, що обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні передбачені статтею 75 КПК України.
Так, за змістом вказаної норми слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Зі змісту заяви вбачається, що заявляючи самовідвід, суддя ОСОБА_3 послалася на наявність обставин, які можуть викликати у стороннього спостерігача підозру в упередженості та необ'єктивності судді.
Надаючи оцінку таким обставинам, слід враховувати, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. А тому неупередженість судді при здійсненні правосуддя є основним обов'язком, та не може ставитися у залежність від будь-якого впливу, а також від наявності у минулому відносин підпорядкування її чоловіка за попереднім місцем його роботи в органах прокуратури, про які зазначено у заяві про самовідвід.
Незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1(2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів»).
За змістом положень п. 2.3 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.
Застосування Бангалорських принципів поведінки судді, зокрема положень щодо незалежності судових органів, об'єктивності, чесності та дотримання етичних норм, спонукає до того, що судді слід виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.
Сутність, призначення та правова природа інституту самовідводу покликані на запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів.
В свою чергу, конфлікт інтересів- це наявність у судді приватного інтересу, у тому числі, зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, або суперечність між приватним інтересом судді та її службовими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень.
Тому, для вирішення питання щодо наявності підстав для відводу судді слід встановити чи існує взагалі конфлікт інтересів та чи є обставини, які можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви щодо наявності чи відсутності у судді такого інтересу.
Надавши оцінку всім без винятку обставинам, переліченим у заяві про самовідвід судді, слід зробити висновок про відсутність будь- яких ознак наявності конфлікту інтересів.
Так, відповідно до Указу Президента України № 448/2024 від 04.07.2024 чоловік судді ОСОБА_3 - ОСОБА_6 був призначений на посаду судді Київського районного суду міста Полтави.
Тобто, чоловік судді ОСОБА_3 вже понад рік, працюючи на посаді судді, здійснює правосуддя, його обов'язки жодним чином не перетинаються з посадовими обов'язками працівників органів прокуратури, у взаємовідносинах з органами прокуратури у судді ОСОБА_6 відсутня будь- яка процесуальна залежність. Тому, в силу перелічених вище положень, а також норм Кодексу суддівської етики, чоловік судді ОСОБА_3 , який теж є суддею, не має та не повинен мати будь- якої пов'язаності зі справою, яка перебуває у провадженні судді ОСОБА_3 , а також інтересу у результаті її розгляду.
В свою чергу, зі змісту поданої заяви про самовідвід та доданих копій судових рішень у цивільних справах вбачається, що ОСОБА_6 не здійснював повноваження у кримінальному провадженні, що передано на розгляд судді ОСОБА_3 , не був включений до групи прокурорів, не був задіяний під час досудового розслідування цього кримінального провадження. З наведеного слідує, що суддя ОСОБА_3 при розгляді цього кримінального провадження не буде надавати оцінку діям чи бездіяльності, що вчинялися близькою особою- її чоловіком.
Разом з тим, участь ОСОБА_6 у підготовці матеріалів цивільних справ для подальшого звернення до суду з позовами не може слугувати підставою для підозри про будь-яку зацікавленість останнього, оскільки справи, у яких він був залучений до підготовки матеріалів позовних заяв, як про це вказано у заяві про самовідвід, вже розглянуті судами, позови прокурора задоволені частково, рішення у справах набрали законної сили.
Поряд з цим, обставини, які могли бути відомі ОСОБА_6 у зв'язку із його залученням до підготовки матеріалів позовних заяв за попереднім місцем роботи в органах прокуратури, вже були предметом оцінки судом під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства та рішення у яких набрали законної сили.
Крім того, та обставина, що позовні заяви у цивільних справах, рішення у яких набрали законної сили, підписані особою, яка, як вбачається зі змісту заяви про самовідвід, організовувала роботу чоловіка судді ОСОБА_3 за його попереднім місцем роботи, автоматично не свідчить про упередженість судді, її особисту зацікавленість при розгляді справи чи викликає обґрунтовані сумніви щодо її об'єктивності і безсторонності.
Зазначене вище свідчить про відсутність будь-якого реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі "Білуха проти України", стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Оцінивши наведені у заяві про самовідвід обставини, суд приходить до висновку про те, що вони не є тими переконливими фактами, які б могли свідчити про небезсторонність судді ОСОБА_3 як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями.
Водночас, заява про самовідвід та матеріали, додані до неї, не містять доводів щодо спроможності обставин, вказаних у заяві про самовідвід, викликати у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості та безсторонності судді та призвести до неможливості ухвалення суддею ОСОБА_3 об'єктивного судового рішення.
Таким чином, за результатами розгляду заяви про самовідвід не встановлено існування будь-якої з визначених процесуальним законом підстав, за яких суддя підлягає відводу.
Оскільки матеріали справи не містять даних про наявність сумнівів у неупередженості судді, заява про самовідвід задоволенню не підлягає.
Будь- яких доказів на спростування такого висновку суду матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись статтями 75, 80, 81 КПК України суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Новосанжарського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024170000000360 від 18.05.2024 щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст.27 ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ст. 358, ч.2 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1