Справа № 541/2748/25
Провадження № 2-н/541/412/2025
Іменем України
25 липня 2025 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат,
встановив:
Представник ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За приписами ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог встановлених ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Статтею 163 ЦПК України визначено обов'язкові вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.
В заяві про видачу судового наказу заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01 січня 2025 по 01 червня 2025 року в розмірі 20480 гривень 04 копійки.
Однак, до заяви про видачу судового наказу додано розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.08.2020 по 01.06.2025 року на суму 20480 гривень 04 копійки.
Доказів, які б підтверджували суму заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 20480,04 грн. саме за період з 01.01.2025 по 01.06.2025 - заявником не надано.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, у видачі такого наказу необхідно відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 161, 164, 165 ЦПК України, -
Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат.
Копію цієї ухвали для відому направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Л. Г. Шатілова