Справа №: 398/1847/24
провадження №: 1-кп/398/177/25
Іменем України
"25" липня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрія кримінальне провадження № 12023121060001853 від 24.11.2023 року за обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чечеліївка Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представник потерпілого ОСОБА_6 та власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 ,
представника цивільного відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» - ОСОБА_9
ОСОБА_3 , 22 листопада 2023 року близько 18 години 30 хвилин, здійснював рух автомобілем Ford Focus C-Мах" реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по автомобільній дорозі м. Олександрія - смт Приютівка, між селищем Приютівка Олександрійського району в напрямку міста Олександрії Кіровоградської області.
Під час руху ОСОБА_3 грубо порушуючи п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 2.3 (б), п. 12.1 Правил дорожнього руху України (п.1.3 Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.4. Кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці Правила; п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 (б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою та станом дорожнього покриття, не вибрав безпечної швидкості руху, яка б забезпечувала постійну можливість контролювати рух автомобіля та застосовувати необхідні прийоми керування в межах проїзної частини дороги, продовжив свій рух, не зменшуючи швидкості, допустив виїзд керованого ним автомобіля "Ford Focus C-Мах", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення з автомобілем ВАЗ 21114110, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який здійснював рух в зустрічному напрямку з міста Олександрії у напрямку селища Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ 21114110, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-суглобового перелому проксимального епіметадіафізу правої малогомілкової кістки, перелому 12-го грудного хребця справа, рани в ділянці чола, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 97 від 10.02.2024 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали розлад здоров'я на термін понад 21 добу.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та цивільні позови визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав пояснення свого підзахисного, однак просив цивільний позов задовольнити частково. Для обрахунку розміру завданої матеріальної та моральної шкоди виходити з розрахунків шкоди зроблених ПАТ «НАСК «ОРАНТА», що буде відповідати вимогам ст. 31 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку та з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Також просив задовольнити позов потерпілої особи та прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Представник потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав. Для виплати матеріальної та моральної шкоди потерпілому та власнику майна просила врахувати саме висновок експерта №02/05/24 за результатами проведення транспортно-товарного дослідження, складеного 15.05.2024 року, так як експерт попереджався про те, що висновок готується для подання до суду, а також що він обізнаний про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку. З мірою покарання зазначеного прокурором, яке не пов'язане з позбавленням волі з застосуванням ст. 75 КК України, погоджуються.
Представника цивільного відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» - ОСОБА_9 суду пояснила, що позовні вимоги визнають частково з підстав викладених у відзиві.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі через повне визнання обставин скоєння злочину обвинуваченим.
Учасники судового процесу не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів, у тому числі шляхом допиту потерпілого, свідків, відносно фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються.
Обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Судом роз'яснено учасникам процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його необережні дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив необережний нетяжкий злочин, не знятих та непогашених судимостей не має, одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
З досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_3 , складеної Олександрійським РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, встановлено, що орган з питань пробації ризик вчинення обвинуваченою повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, оцінює як середній, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляцію від суспільства, з застосування до обвинуваченого покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, та додаткового обов'язку, передбаченого ч.3 ст.76 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення. Однак, враховуючи особу винного, беручи до уваги, що вказаний злочин вчинений з необережності, наявності обставини, що пом'якшує покарання, думку потерпілого та його представника, які просять обвинуваченого суворо не карати, та приймаючи до уваги висновок органу пробації щодо середнього ступеню ризику небезпеки обвинуваченого для суспільства, приводить суд до обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому на підставі ст.75, 76 КК України суд вважає доцільним призначити йому покарання із випробуванням з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Представником потерпілого ОСОБА_6 та власника майна ОСОБА_7 подано цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в результаті вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні з 22.11.2023 року до 13.12.2023 року, після чого продовжував лікуватися амбулаторно з 13.12.2023 року до 16.01.2024 року. Таким чином , лікування потерпілого тривало майже два місяці, і весь цей час його нога перебувала в ортезі. При цьому, і після закінчення лікування стан здоров'я потерпілого остаточно не відновився, ОСОБА_6 відчуває періодичні болі в травмованій нозі, вона не витримує навіть частини фізичних навантажень, до яких він звик. У зв'язку з лікуванням потерпілим було понесено витрати на придбання ліків та медичних препаратів на суму 5 032,11 грн, що підтверджується чеками, які долучено до цивільного позову. Окрім витрат на лікуванням ОСОБА_6 також завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які потягли негативні зміни у його житті: негативні переживання та спогади, тривога, важкість виконання повсякденних обов'язків, неможливість працювати та утримувати сім'ю, займатись домашнім господарством, городніми роботами. Тривалий час ОСОБА_6 сконцентрований виключно на проблемі одужання та реабілітації, до даного часу переживає фізичні незручності, відірваність від життя. Перші 8 днів у лікарні він був взагалі прикутий до ліжка, не міг вставати та потребував сторонньої допомоги. Після виписки зі стаціонару він ще тиждень був лежачим вдома, згодом став вставати, пересувався спочатку - з ходунками, потім на милицях. Більше місяця після ДТП ОСОБА_10 був фактично залежний від інших осіб, без сторонньої допомоги не міг навіть переодягнутися чи виконати гігієнічні процедури від чого сильно страждав. В момент дорожньо-транспортної пригоди він переніс сильний фізичний біль. Отримані травми вимагали тривалого лікування, щоб якось справитись з болем він був змушений вживати знеболювальні препарати. Він батько трьох дітей і має обов'язки стосовно своїх дітей, зокрема він утримував та забезпечував їх матеріально, возив на навчання в музичну школу, виконував всю фізичну домашню роботу та роботу по господарству, однак у зв'язку з отриманими травмами він тривалий період часу не міг цього робити. Все велике домашнє господарство, а також піклування про дітей, та ще й про нього, потерпілого, на час його лікування повністю лягло на плечі його дружини, від чого він дуже страждав, оскільки був для сім'ї тягарем та джерелом додаткових проблем. Проблеми зі здоров'ям продовжуються в ОСОБА_6 і до тепер. В зламаній нозі відчувається заніміння, фізична рухливість обмежена, систематичні головні болі, реабілітація триває, повного відновлення здоров'я та працездатності до даного часу не відбулося.
Спричинену моральну шкоду потерпілий ОСОБА_6 оцінює в 50 000гривень.
На підтвердження викладеного, представником потерпілого ОСОБА_6 надано суду копію виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №9168, відповідно до якого він перебував на амбулаторному лікуванні з 22.11.2023 року до 13.12.2023 року, та йому було встановлено діагноз: ВЧМТ, струс головного мозку, забита рана в/ч голови, перелом поперечного відростка D12 хребця, закритий перелов в/з правої м/гомілкової кістки. Також потерпілим ОСОБА_6 , на підтвердження понесених ним витрат на лікування надано копії товарних чеків про придбання ліків на загальну суму 5032,11грн.
Станом на день ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ « HACK «ОРАНТА» відповідно до полісу AT 3811387 від 01.07.2023р. Страхова сума на одного потерпілого встановлена: за шкоду заподіяну життю та здоров'ю - 320 000 гривень; за шкоду заподіяну майну - 160 000,00грн, франшиза - 0грн.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 вважає, що з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» підлягають стягненню на його користь понесені ним витрати на лікування в сумі 5 032,11 грн та відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов'язкові страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 251,60 грн моральної шкоди, що становить 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Різниця оціненої потерпілим моральної шкоди на суму 49 974,40 грн підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Крім того, в результаті винних дій ОСОБА_3 отримав механічні ушкодження і належний ОСОБА_7 транспортний засіб ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 .
На підтвердження вартості збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, представником позивача ОСОБА_7 суду надано копію висновку експерта №02/05/24 за результатами проведення транспортно-товарного дослідження, складеного 15.05.2024 року, та копію ремонтної калькуляції №02/05/24.
Відповідно до вказаного висновку експерта за результатами проведення дослідження технічний стан транспортного засобу визначається як фізично знищений, так як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля перевищує ринкову вартість автомобіля. Вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику транспортного засобу дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент ДТП до його ушкоджень, що сталась 22.11.2023 року, складає 89 162,40 грн. Ринкова вартість автомобіля після ДТП (вартість залишків) становить 4 536,00грн.
Враховуючи викладене просить стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_7 різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП, а саме 84 626,40 грн.
Діями ОСОБА_3 ОСОБА_7 завдано також моральну шкоду, яка полягає в глибоких психологічно-душевних стражданнях з приводу пошкодження автомобіля, та неможливості експлуатації транспортного засобу, який використовувався щоденно у повсякденному житті для вирішення як побутових проблем, так і підвезення дітей на навчання до музичної школи в м.Олександрія, поїздок в лікарню тощо. Неможливість використання автомобіля призвела до додаткових незапланованих сімейних витрат, зокрема на використання громадського транспорту та таксі. Це спричинило тяжкі вимушені негативні зміни в житті, в тому числі негативні зміни в стосунках з рідними та близькими внаслідок необхідності витрачати кошти із сімейного бюджету на захист власних інтересів, звертатися до суду та захищати свої права. Зазначені обставини потягли психологічні страждання та вкрай негативні наслідки для її самопочуття та здоров'я, а також сприяли накопиченню негативних психоемоційних змін, які полягають у емоційній напрузі, знервованості, пригніченості, підвищеній тривожності.
Враховуючи ступінь понесеної моральної шкоди, виходячи з засад розумності та справедливості, позивач ОСОБА_7 оцінює понесену нею моральну шкоду в 10 000,00 грн, які просить стягнути на свою користь з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Крім того, потерпілими було понесено витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн (по 5 000,00 грн кожен), а потерпілою ОСОБА_7 ще й витрати на проведення експертизи в сумі 12 000,00грн.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивачів суду надано копії договорів про надання правничої допомоги №14.03 від 21.03.2024 року та №15.03 від 21.03.2024 року; копії квитанцій №126176 та №126177 від 21.03.2024 року.
На підтвердження понесених витрат на проведення експертизи представником позивачів суду надано копію рахунку фактури №02/05/254 від 10.05.2024 року та копію платіжної інструкції № 0.0.3634961572.1 від 10.05.2025 року.
Враховуючи викладене, просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн, а на користь ОСОБА_7 - витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн та витрати на проведення експертизи в сумі 12 000,00грн.
14.05.2025 року представником ПАТ «НАСК «ОРАНТА» подано відзив на позов відповідно до якого страхова компанія має заперечення щодо сум матеріальних збитків, а саме, різниці вартості транспортного засобу - 84 626,40 грн, витрат на лікування в сумі 5 032,11грн, а також моральної шкоди в сумі 251,60 грн. Так, згідно висновку лікаря експерта Департаменту організації медичного сервісу ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 28.02.2025 року, зробленого на підставі наданих позивачем ОСОБА_6 чеків з медичного закладу, сума, що підлягає відшкодуванню становить 4 835,91грн, тому, відповідно, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить 241,80 грн. Щодо відшкодування матеріальних збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, то відповідно до звіту №31179 від 21.12.2023 року, виготовленому на замовлення ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 , до ДТП дорівнює 88 013,40грн, вартість після ДТП - 21 330,48 грн. Таким чином різниця, що підлягає виплаті становить 66 682,92 грн. Проти виплат сум, розрахованих фахівцями ПАТ «НАСК «ОРАНТА», не заперечують.
Згідно наданого ПАТ «НАСК «ОРАНТА» висновку лікаря експерта Департаменту організації медичного сервісу ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 28.03.2025 року не підлягають відшкодуванню понесені ОСОБА_11 витрати на придбання немедичних препаратів та медичних препаратів, направлених на лікування супутніх захворювань або профілактику: мінеральна вода вартістю 19,30 грн (чек від 22.11.2023 року), бахіли вартістю 1,96 грн (чек від 23.11.2023 року), корвалмент вартістю 29,84 грн (чек від 03.12.2023 року), пакет вартістю 0,30 грн, (чек від 24.11.2023 року), риб'ячий жир, вартістю 41,40 грн (чек від 02.12.2023 року), вода мінеральна вартістю 18,50 грн (чек 27.11.2023 року), вікасол вартістю 81,90 грн (чек від 23.11.2023 року). Всього в сумі 196,20 грн.
Відповідно до висновку вартості придатних залишків №31179/1, складеного 21.12.2023 року ТОВ «СЗУ УКРАЇНА» за заявою ПАТ «НАСК «ОРАНТА», вартість транспортного засобу ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 , у пошкодженому стані складає 21 330,48грн.
Згідно звіту №31179 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.12.2023 року, ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 , становить 88 013,40 грн. Вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 88 013,40грн.
Дослідивши цивільний позов з додатками, заслухавши позиції учасників судового розгляду, оцінивши докази, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1,5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як встановлено ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів урегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Закону №1961-IV), (чинний на час виникнення ДТП) який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно вимог статті 2 Закону №1961-IV відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Згідно зі ст. 6 Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Станом на день ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ « HACK «ОРАНТА» відповідно до полісу AT 3811387 від 01.07.2023р. Страхова сума на одного потерпілого встановлена: за шкоду заподіяну життю та здоров'ю - 320 000 гривень; за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн, франшиза - 0грн.
Щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 .
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема, шкода пов'язана з лікуванням потерпілого (п.23.1 ст.23 Закону №1961-IV0
Відповідно до вимог ст. 24 Закону №1961-IV у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Позивачем ОСОБА_6 заявлено вимогу про відшкодування понесених ним витрат на лікування, а саме на придбання ліків на загальну суму 5032,11грн, які просить стягнути на його користь з ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
При цьому, згідно наданих ОСОБА_6 копії товарних чеків про придбання ліків, вбачається, що ним також було придбано медичні препарати, яких немає у призначені лікаря відповідно до наданої ним копії виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №9168, а саме, корвалмент, риб'ячий жир, вікасол, а також, не медичні засоби: мінеральну воду, бахіли, пакети.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 в цій частині підлягають частковому задоволенню, в сумі 4838,71 грн, за вирахуванням витрат, понесених ним на придбання немедичних препаратів та медичних препаратів, направлених на лікування супутніх захворювань або профілактику на загальну суму 193,40 грн, з яких: вода бутильована «Моршинська», 0,75л, вартістю 19,30 грн (чек №rKisw2WibQA від 22.11.2023 року), бахіли одноразові mp med plast, вартістю 1,96 грн (чек №HDB20WYKZWM від 23.11.2023 року), корвалмент капс. 0,1га №80, вартістю 29,84 грн (чек № 110538 від 03.12.2023 року) пакет крафтовий вартістю 0,50 грн (чек №158361 від 24.11.2023 року), риб'ячий жир вартістю ультра кап 1000мг №100, вартістю 37,95 грн, та пакет Подорожник малий еко, вартістю 3,45 грн (чек № 100882 від 02.12.2023 року), вода бутильована Миргородська лагідна, 1,5 н/газ, вартістю 18,50 грн (чек №4CvNsE0Ibj0 від 27.11.2023 року), вікасол вартістю 81,90 грн (чек №72991 від 23.11.2023).
Щодо відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_7 .
Згідно з приписами ст. 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону №1961-IV.
Згідно висновку експерта №02/05/24 за результатами проведення транспортно-товарного дослідження, складеного 15.05.2024 року, та копії ремонтної калькуляції №02/05/24, за результатами проведення дослідження технічний стан транспортного засобу ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 , визначається як фізично знищений, так як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля перевищує ринкову вартість автомобіля, без зазначених пошкоджень, зокрема, вартість відновлювального ремонту - 232 017,47грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 170 903,77 грн, вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору дорівнює ринкової вартості транспортного засобу на момент ДТП складає величину 89 162,40 грн, ринкова вартість транспортного засобу після ДТП (вартість залишків) - 4 536,00 грн.
У висновку експерта №02/05/24 складеного 15.05.2024 року зазначено, що у відповідності до вимог п.5 ст.106 ЦПК України висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за завідомо неправдивий висновок.
Відповідно до висновку вартості придатних залишків №31179/1, складеного 21.12.2023 року ТОВ «СЗУ УКРАЇНА» за заявою ПАТ «НАСК «ОРАНТА», вартість транспортного засобу ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 , у пошкодженому стані складає 21 330,48грн.
Згідно звіту №31179 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.12.2023 року, ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 , становить 88 013,40 грн. Вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ВАЗ 21114110 ЗНГ, д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, станом на дату оцінки, становить 88 013,40грн.
При цьому, слід зазначити, що висновок вартості придатних залишків №31179/1, від 21.12.2023 року ТОВ «СЗУ УКРАЇНА» та звіту №31179 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 21.12.2023 року складених на замовлення ПАТ «НАСК «ОРАНТА», не можуть вважатися допустимим доказом, оскільки оцінювач ОСОБА_12 не попереджався про те, що висновок готується для подання до суду, а також, що він обізнаний про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку, тому суд керується при прийнятті рішень висновком експерта №02/05/24 за результатами проведення транспортно-товарного дослідження, складеного 15.05.2024 року.
Отже, встановивши фактичні обставини справи, а саме: вартість транспортного засобу до та після ДТП, розмір матеріальної шкоди, який знаходиться в межах ліміту відповідальності, передбаченої страховим полісом, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_7 в частині обрахунку розміру завданої їй матеріальної шкоди через пошкодження належного їй транспортного засобу.
Відтак на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню майнова шкода у розмірі 84 626,40 грн (89 162,40 (ринкова вартість на момент ДТП) - 4 536,00 грн (ринкова вартість транспортного засобу після ДТП)), яку необхідно стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА», як страхувальника цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 відповідно до полісу AT 3811387 від 01.07.2023р.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2, ч.3, ч.5 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд керується положеннями ст. 1 ст.1167 ЦК України відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі не правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала , якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).
Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, а розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Таких самих висновків дійшов КЦС ВС у постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 753/4289/23.
Враховуючи вищевикладене, суд бере до уваги конкретні позовні вимоги позивача (потерпілого) ОСОБА_6 та погоджується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, викликаних негативними змінами у його житті: неможливість працювати та утримувати сім'ю, займатись домашнім господарством, городніми роботами, важкість виконання повсякденних обов'язків, до яких він звик. Тривале лікування, відчуття безпорадності, що пов'язано у потребі сторонньої допомоги та проблеми зі здоров'ям, які продовжують існувати, адже повного відновлення здоров'я у потерпілого до даного часу не відбулося. Суд не має будь-яких сумнівів у тому, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий дійсно зазнав моральної шкоди, адже у його житті дійсно відбулись вимушені негативні зміни, а тому з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, суд погоджується з оціненим потерпілим розміром заподіяної йому моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн.
При цьому, відповідно до ст. 26-1 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Як встановлено судом розмір виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка підлягає стягненню зі страхової компанії становить 4838,71 грн, тому розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_6 становить 241,93 грн (4838,71 грн х 5%).
Різниця між розміром моральної шкоди та страховою виплатою в сумі 49 758,07 грн підлягає стягненню з заподіювача шкоди - ОСОБА_3 .
Власником транспортного засобу ОСОБА_7 також заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок фізичним знищенням транспортного засобу, яку вона оцінює в розмірі 10 000,00 грн.
Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема те, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди є об'єктивним підтвердженням спричинення позивачу моральної шкоди, а також беручи до уваги вимушені зміни у її житті, пов'язані з втратою можливості користування власним транспортним засобом та виниклими з цих підстав іншими незручностями, які негативно вплинули на повсякденне життя і психологічний стан, суд, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, вважає за можливе визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн. Такий розмір є співмірним характеру та обсягу зазнаних страждань, компенсує моральну шкоду, заподіяну позивачу, не має ознак надмірності та не призводить до безпідставного збагачення позивача за рахунок відповідача.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу та витрат за проведення експертизи.
Предстанвик позивачів просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь позивачів витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, по 5 000,00 грн на користь кожного та витрат за проведення експертизи в розмірі 12 000,00 грн.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Виходячи із наданих доказів, суд вважає обґрунтованими вимоги цивільних позивачів щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, який, на переконання суду, є співмірним із наданими адвокатом послугами та підтверджується наступними доказами: копіями договорів про надання правничої допомоги №14.03 від 21.03.2024 року та №15.03 від 21.03.2024 року; копіями квитанцій №126176 та №126177 від 21.03.2024 року про оплату вартості наданих адвокатом послуг, а тому з обвинуваченого на їх користь підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн по 5 000,00 грн на користь кожного.
Окрім того, відповідно до вимог ст.ст.139, 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_7 витрати за проведення експертизи в розмірі 12 000,00 грн.
Прокурором в інтересах Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради подано цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 . Позов обґрунтовує тим, що необхідність звернення з вказаним позовом виникла з причин несплати витрачених державним закладом охорони здоров'я коштів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Так, в результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-суглобового перелому проксимального епіметадіафізу правої малогомілкової кістки, перелому 12-го грудного хребця справа, рани в ділянці чола, які згідно висновку судово- медичної експертизи № 97 від 10.02.2024 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали розлад здоров'я на термін понад 21 добу. У зв'язку з заподіянням тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_6 з 22.11.2023 по 13.12.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради. Вартість його лікування 30 027,42 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком про розмір фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння. В зв'язку з чим, прокурор просить стягнути з обвинуваченого вказану суму шкоди.
Відповідно до довідки-розрахунку КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради про розмір фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_6 у період з 22.11.2023 року до 13.12.2023 року становить 30 027,42 грн.
Обвинувачений та його захисник не заперечували, щодо стягнення з обвинуваченого вказаних витрат.
Враховуючи викладене, цивільний позов прокурора в інтересах Олександрійської міської ради та Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_13 в сумі 30 027,42 грн підлягає задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати у розмірі 12 873,76 грн за залучення експертів.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік.
Відповідно до вимог ч.1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Випробувальний термін обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого в межах судового розгляду не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 49 758,07 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень, а всього 54 758, 07 гривень.
Стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА», на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені ним витрати на лікування у розмірі 4838,71 гривень, та моральну шкоду у розмірі 241,93 гривень, а всього 5 080,64 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , моральну шкоду у розмірі 10 000,00 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень та витрат за проведення експертизи в розмірі 12 000,00 гривень, а всього 27 000, 00 гривень.
Стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА», на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду в розмірі 84 626,40 гривень.
Цивільний позов прокурора в інтересах Олександрійської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства «Центральна міська лікарня м. Олександрія» Олександрійської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 30 027,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 12 873,76 грн процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз, з яких за проведення: інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/112-24/271-ІТ від 19.02.2024 - 3 786,40 грн, інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/112-24/270-ІТ від 20.02.2024 - 3 786,40 грн, інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/112-24/275-ІТ від 20.02.2024 - 3 786,40 грн, судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/112-24/3577-ІТ від 19.03.2024 - 1514,56 грн.
Речові докази:
автомобіль ВАЗ 21114110 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який передано на зберігання під розписку від 22.11.2023 року ОСОБА_14 , залишити за належністю власнику ОСОБА_7 ;
автомобіль "Ford Focus C-Мах" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання під розписку від 22.11.2023 року ОСОБА_3 , залишити за належністю власнику ОСОБА_15 ;
чотирнадцять аркушів копії медичної картки стаціонарного хворого №9168 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1