(заочне)
"25" липня 2025 р.Справа № 390/286/25
Провадження № 2/390/143/25
Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі судді Підгірської Г.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» до ОСОБА_1 про стягнення 12 964,64 грн,
АТ "Креді Агріколь банк" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свій позов мотивує тим, що згідно із договором 278240/1006246 від 23.06.2016 ОСОБА_2 отримав від АТ "Креді Агріколь банк" позику в розмірі 20 000,00 грн на умовах строковості і платності.
Через неналежне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором позики станом на 26.05.2024 утворилася заборгованість у розмірі 12 964,64 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
17.06.2024 позивач звернувся до Кропивницької районної державної нотаріальної контори з претензією № 10451/1967 до спадкоємців померлого ОСОБА_2 щодо заборгованості у розмірі 12 964,64 грн.
03.09.2024 отримано відповідь від Кропивницької районної державної нотаріальної контори про передачу претензії за належністю до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Панасюк Л. С.
11.12.2024 на адресу банку надійшла відповідь приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Панасюк Л. С., що наведена претензія отримана 10.09.2024 і зареєстрована в Книзі реєстрацій спадкових справ за № 83 та долучена до спадкової справи № 28/2024, яку було заведено 26.07.2024 після смерті ОСОБА_2
16.12.2024 банком до ОСОБА_1 направлено вимогу сплатити заборгованість, однак остання була повернута позивачу з поміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Станом на день звернення з позовною заявою борг залишився непогашеним.
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін зважаючи на суму позову.
В ході розгляду справи по суті виявилось, що вона подана до спадкоємця за кредитним договором, і з'ясуванню підлягають обставини успадкування відповідачем майна після смерті позичальника.
Так як в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті спори щодо спадкування, відповідно до ухвали від 29.04.2025 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження в загальне позовне і призначено підготовче судове засідання.
26.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2025.
Позивач в судове засідання 16.07.2025 не з'явився, однак подав заяву, де просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання 16.07.2025 також не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи/ про розгляд справи за її відсутності, відзиву не подала.
Справа розглядається відповідно до статей 280-281 ЦПК України, в порядку заочного розгляду, за формою загального позовного провадження, на підставі наявних доказів.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом частин четвертої і п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Частинами першою і другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 638 та частиною першою статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором.
Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором.
Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статі 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що між АТ "Креді Агріколь банк" та ОСОБА_2 укладено договір позики № 278240/1006246 від 23.06.2016 (а.с. 10-12), відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від АТ "Креді Агріколь банк" кредит в розмірі 20 000,00 грн з процентною ставкою 30% річних.
За змістом пункту 3.3 цього договору він залишається дійсним доти, поки всі зобов'язання сторін за договором не будуть виконані в повному обсязі.
До кредитного договору позивач надав суду виписку по рахунку приватного клієнта № 140000-2025/0117 (а.с. 14-40) і виписку з рахунку (а.с. 41), відповідно до яких загальна заборгованість ОСОБА_2 перед АТ "Креді Агріколь банк" станом становить 12 964,64 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.05.2024 серії НОМЕР_1 , про що Великосеверинівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області зроблено актовий запис № 32 (а. с. 46).
17.06.2024 позивач звернувся до Кропивницької районної державної нотаріальної контори з претензією № 10451/1967 до спадкоємців померлого ОСОБА_2 щодо заборгованості у розмірі 12 964,64 грн (а. с. 47).
03.09.2024 отримано відповідь від Кропивницької районної державної нотаріальної контори про передачу претензії за належністю до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Панасюк Л. С. (а.с. 48)
11.12.2024 на адресу банку надійшла відповідь приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Панасюк Л. С., що наведена претензія отримана 10.09.2024 і зареєстрована в Книзі реєстрацій спадкових справ за № 83 та долучена до спадкової справи № 28/2024, яку було заведено 26.07.2024 після смерті ОСОБА_2 (а.с.49).
16.12.2024 банком до ОСОБА_1 направлено вимогу сплатити заборгованість, однак остання була повернута позивачу з поміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання» (а.с.50).
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 28/2024 (а.с.76-87) лише ОСОБА_1 написала заяву про прийняття спадщини (а. с. 77). Свідоцтва про прийняття спадщини немає.
У власності ОСОБА_2 до моменту смерті було нерухоме майно у вигляді 23/50 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належало йому на підставі договору дарування від 17.02.1995 (а. с. 174-176).
Відповідно до зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд (а.с. 151-161), загальна вартість будинку і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 2012 рік становила 789 305,00 грн, що свідчить про те, що вартість спадкового майна незважаючи на частку власності і давню оцінку, перевищеє суму боргу.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
За частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
Спадкування, перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.
Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.
За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Відповідно до положень статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.
Право на захист є складовою будь-якого суб'єктивного права. Визнавши за особою певне цивільне право, законодавець тим самим визнає за кредитором право вимагати надання захисту, у тому числі й у судовому порядку.
Доказів спростування суми нарахованого боргу, належного виконання кредитних зобов'язань чи контррозрахунку відповідачка на час розгляду справи суду не надала.
Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_1 , як спадкоємець, не виконала законних вимог позикодавця померлого в досудовому порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 11, 14, 16, 526, 530, 549, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь банк» до ОСОБА_1 про стягнення 12 964,64 грн задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь банк" 12 964 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн 64 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь банк" судовий збір у розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Креді Агріколь банк», ЄДРПОУ 14361575, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, 42/4 ел. пошта: Antonina.SKOCHYNSKA@credit-agricole.ua;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Г.О. Підгірська