Справа № 390/156/24
Провадження № 3/390/101/24
"17" липня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Бойко І.А.,
при секретарях: Петренко В.Р., Кондратовій Г.О., Молошенко Ж.А.,
за участю:законного представника потерпілого ОСОБА_1 ,
представників потерпілого: Клименко А.В., Феокістова О.В., Деревінського С.М.,
потерпілого - ОСОБА_2 ,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Калінки-Бондар О.Б.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.173-4 КУпАП,
Згідно протоколу від 18.01.2024 серії ВАВ № 240722: 18.01.2024 о 11.15 год встановлено, що з 04.09.2023 по 06.12.2023 з 08.00 год по 12.00 год (під час навчального процесу) за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , будучи матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є учасником освітнього процесу та ученицею 6-А класу, у приміщенні Бережинського ліцею «Лідер» допустила систематичне здійснення булінгу донькою - ОСОБА_4 , що полягало у психологічному насильстві, а саме у приниженні честі та гідності малолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом словесних образ та нецезурних висловлювань, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_3 вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-4 КУпАП.
ОСОБА_3 у судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Донька навчається у шостому класі Бережинського ліцею «Лідер». 4 грудня 2023 року їй зателефонувала мати ОСОБА_5 та повідомила, що у групах однокласників у "Телеграмі" діти, в тому числі її донька - ОСОБА_4 нецензурно висловлюється в адресу її сина. Після того, як її донька прийшла зі школи, вона поспілкувалася з донькою та остання повідомила, що вона не виражалася нецезурною лайкою в адресу ОСОБА_6 . Усю переписку дітей вона не бачила, бачила лише скріншоти, які надала мати ОСОБА_6 , де її донька написала ОСОБА_6 , що вона не розуміє російської мови. До моменту, коли діти виражалися у "Телеграмі", ОСОБА_1 не повідомляла їй про випадки висловлювання дітьми, в тому числі її донькою, в адресу ОСОБА_7 . Шостого грудня були батьківські зборі у кабінеті директора та було з'ясовано, що діти між собою спілкуються нецензурною лайкою. Було вирішено на зборах, що батьки поспілкуються вдома з дітьми, а психолог має поспілкуватися з усіма дітьми. ОСОБА_1 погодилася на це, але потім звернулася до поліції. В протоколі зазначила, що визнає вину, так як поліцейські сказали підписати, а протокол сама не читала.
Законний представник потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що її син систематично зазнавав знущання від ОСОБА_8 , яка його обзивала «поганими слова». 04.09.2024 вчитель української мови зазначила, що її син не знає української мови та його потрібно ігнорувати і після цього діти розізлилися на ОСОБА_6 та почали його називати « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 ». Крім того, у класі, коли ОСОБА_11 відповідав біля дошки та помилявся, то ОСОБА_12 з нього сміялася. У період час з 10.09.2023 - 13.09.2023 на перервах ОСОБА_12 обзивала ОСОБА_6 при дітях, учитель цього не чув. Також на уроці історії 11.09.2023 його ОСОБА_12 обзивала, так, щоб учитель не чув, але це чули діти - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . З цього приводу 12.09.2024 вона лише усно звернулася до класного керівника, але класний керівник ніяких заходів не вжив та цього ж дня образи в адресу її сина продовжилися. 18.09.2023 діти перейшли на дистанційну форму навчання та образи продовжилися в чаті «Google meet». З цього приводу вона тричі усно зверталася до класного керівника. 29.11.2023 вона з цього приводу звернулася до директора школи. Також один раз 04.12.2023 звернулася з цього приводу до мами ОСОБА_12 . 04.12.2023 її син прийшов зі школи та запитав «навіщо ти зателефонувала ОСОБА_3 .?», так як його тепер називають «Мамин син», - ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 06.12.2023 під час батьківських зборів, директор на прояви булінгу не реагувала, а звернула увагу, що ОСОБА_11 розмовляє російською мовою. Також 04.12.2023 вона зверталася до психолога, оскільки дитині необхідна була необхідна допомога психолога. Психолог з дитиною провела одне заняття. Її син під час спілкування в чаті не використовував ненормативну лексику.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що 04.09.2023 на уроці української мови була тема «Хто мови своєї цурається, той сам себе цурається» та він був поставлений в приклад, що він розмовляє на російській мові, погано розмовляє на українській мові, тому він не вартий поваги та його потрібно ігнорувати. 11.09.2023 на очному навчанні у нього запитали, що відбулося 11.09.2023 та він розповів про теракт в Америці, після чого його почали називати "кацапом", "руским", 29.09.2023 його мати прийшла до директора школи з приводу вказаних інцидентів, та останній пообіцяв, що «розбереться», однак 05.10.2024 його почали обзивати «крисою», «кацапом» та «руским». Зазначив, що у нього є навіть відео розмови його матері та директора школи. Цього ж дня або наступного ОСОБА_17 на уроці показував йому жестом, що його вб'є, а потім на перерві повалив на підлогу та побив. Про цей інцидент він розповів матері та наступного дня над ним почав знущатися ОСОБА_18 . Починаючи з 04.09.2023 з нього систематично, практично кожного дня навчання, знущалися та обзивали, найчастіше це робили ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . Після кожного інциденту він все розповідав класному керівнику, та просив, щоб вона поспілкувалася з батьками дітей, однак вона не вчиняла ніяких дій для попередження цих подій у майбутньому. Також розповідав батькам про такі знущання, при цьому плакав. Із-за вказаних подій він не хотів ходити до школи. Після цих знущань у нього були часто синці, коли думав про школу - болів живіт, підходячи до школи його починало трусити та починала боліти голова. Крім того, у Телеграм каналі однокласників він попросив, що йому дали домашнє завдання, однак у відповідь йому написали, що не розуміють російської мови, при цьому спілкуючись на російській мові, а також почали ображати. Він у переписці використовував нецезурну лексику, однак робив це під тиском знущань над ним. Його цькували до тих пір, поки він не перевівся в іншу школу в грудні 2023, де до нього добре відносяться. Також він два рази був на консультації у психолога, до якого його повела мати, через погане самопочуття, один раз приходив на прийом особисто, а другий раз по відеодзвінку з іншим психологом. Психологам розповідав те саме, що розповідав суду. Вважає, що діти ображали його через погане виховання та їх батьки не намагалися вплинути на дітей. Його мати телефонувала батькам ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , однак позитивних змін не було, а ставало тільки гірше. Він намагався подружитися з усіма однокласниками, в тому числі з ОСОБА_12 і ОСОБА_22 , але не виходило. Він дружив з одним однокласником - ОСОБА_23 . Крім того, ОСОБА_22 на уроці фізкультури вдарила ногою йому в живіт. Також у класі знущалися з ОСОБА_24 . Частіше всього ініціатором знущання над ним була ОСОБА_8 . Він під час очного навчання у відповідь на знущання над ним лише мовчав та нікого не ображав. Він навчається в Бережинській школі з першого класу, тобто з 2018 року по шостий клас та до вересня 2023 його не ображали. На даний час він не зустрічається з колишніми однокласниками. Також зазначив, що інші діти в класі спілкуються «суржиком», тобто вживають російські слова, проте з них не знущалися. Колишні однокласники, спілкуючись між собою, вживали нецезурну та могли висловлюватися образливо один до одного. ОСОБА_12 ображала лише його, а ОСОБА_15 також ображав ОСОБА_25 .
Неповнолітній свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що вона разом з ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ОСОБА_12 навчалася у Бережинській школі. З вересня по грудень 2023 вона не бачила та не чула, щоб ОСОБА_6 ображали. Однокласники між собою іноді вживають нецензурну лексику, в тому числі ОСОБА_11 . Їх клас дружній, іноді бувають сварки, але потім миряться. Вона не пам'ятає, щоб ОСОБА_6 ображали. Від однокласників їй стало відомо, що в групі у "Телеграмі", учасником якої вона не являлася, ОСОБА_6 хтось обматюкав та він також відповів нецензурною лайкою. Також чула від однокласників, що ОСОБА_11 говорив якусь неправду. Вчителька рекомендувала ОСОБА_6 читати українські казки. При допиті в поліції поліцейські самі писали її пояснення та потім вголос прочитали, що саме поліцейські читали вона не пам'ятає. Також вказала, що коли вона підписувала письмові пояснення, то в них не було так багато написано.
Неповнолітні ОСОБА_29 суду пояснив, що він 02.12.2023 прийшов у школу та однокласники розповідали, що в "Телеграмі" відбулася якась ситуація. Більше він нічного не знає.
Неповнолітій свідок ОСОБА_30 суду пояснила, що у класі спілкувалася з ОСОБА_6 . У грудні вона прийшла у школу та почула від дітей - ОСОБА_22 та ОСОБА_12 , що в " ОСОБА_31 " ОСОБА_11 попросив домашнє завдання, а його почали матюкати. У школі чула, що діти ображали ОСОБА_6 та він ображає у відповідь. Також зазначила, що не чула, щоб ОСОБА_6 називали « ОСОБА_32 » « ОСОБА_33 ». У класі діти у спілкуванні вживають нецензурну лексику. Загалом у класі до дітей відносяться однаково. ОСОБА_22 та ОСОБА_12 спілкувалися з ОСОБА_6 . Учитель зверталася до дітей з рекомендацією розмовляти українською мовою. Письмові пояснення надані в поліції не читала, поліцейський їх читав вголос. Пояснення, які читала поліція і які знаходяться в матеріалах, відрізняються.
ОСОБА_34 суду пояснила, що вона перебуває на посаді начальника відділу організації служби освітньої безпеки ГУНП в Кіровоградській області, а на момент виявлення ознак булінгу перебувала на посаді старшого інспектора з особливих доручень ювенальної превенції ГУНП в Кіровоградській області та опитувала дітей - свідків булінгу. У кінці 2023 року до ювенальної превенції звернулася ОСОБА_1 з приводу неналежного реагування та можливий випадок булінгу адміністрації Бережинського ліцею та працівників Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області з приводу розгляду її заяви по булінгу. У Кропивницькому РУП вона ознайомилася матеріалами ЄО та з них було зрозуміло, що не були допитані свідки. Вона разом з іншим інспектором поїхала до ОСОБА_35 для того, щоб поспілкуватися з дітьми - можливими свідками. Вона опитувала трьох дітей з сім'ї ОСОБА_36 у їх вітальні. Під час допиту були присутні Мати - ОСОБА_37 , її чоловік та троє дітей - ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 . Перед допитом була домовленість, що поліцейські пишуть пояснення зі слів дітей, зачитують їх, а потім діти та мати підписують ці пояснення. Вона поспілкувалася по черзі з кожною дитиною, записала їх пояснення, зачитала їх, а потім діти та мати підписали їх, при цьому мати не мала зауважень до письмових пояснень. Під час надання пояснень діти соромилися казати ті слова, які вони чули в адресу ОСОБА_41 та мати пояснила, що вдома такими словами не розмовляють, тому діти так реагують. Дітьми ці слова були написані на листку. Мати пояснювала, що у їх класі є булінг та її діти також страждали від булінгу та це вчиняли ті самі діти. З цього приводу мати зверталася до адміністрації та це було вирішено. Дітям пояснили, що таке булінг, та запитували чи висловлювалися певні діти нецензурними словами в сторону ОСОБА_6 . Також запитували реакцію класного керівника та педагогів. Мати не втручалася в процес допиту. Діти спілкувалися спокійно. Методику зеленої кімнати не застосовували, оскільки така методика застосовується до дітей, які є потерпілими. Ніяких вільних місць в письмових поясненнях дітей не було та їх мати з наступного рядка написала, що з її слів записано вірно, та поставила свій підпис, також діти поставили свій підпис і місця для дописування пояснень не було. Загалом опитувала дітей більше години. Після опитування дітей вона склала доповідну записку та направила її разом з поясненнями дітей для подальшого розгляду Кропивницького РУП. Надалі працівниками ювенальної превенції було опитано потерпілого та складено протокол.
Свідок ОСОБА_42 суду пояснив, що він працює старшим інспектором сектору ювенальної превенції ГУНП в Кіровоградській області. Була заява від ОСОБА_1 про те, що відносно її дитини вчиняється булінг у навчальному закладі, інший інспектор з цього приводу склала матеріали за ст.184 КУпАП, та було вказано, що факт булінгу не підтвердився. Управлінням превентивної діяльності, за зверненням ОСОБА_1 було проведено повторну перевірку. Результати вказаної перевірки прийшли йому як матеріали ЄО, які він мав розглянути згідно своїх посадових обов'язків. У вказаних матеріалах вбачалися ознаки булінгу. Він поїхав до школи, куди були викликані батьки дітей, які ображали ОСОБА_7 та директор, де були відібрані пояснення від батьків - дітей кривдників та у самих дітей у присутності педагога, потім були складені протоколи. Письмові пояснення він складав власноручно, а громадяни ознайомлювалися та ставили свої підписи. ОСОБА_3 зазначила власноручно в протоколі «ознайомлена та згідна», але спочатку мати казала, що її дитина нічого не робила. Потім питання поставили дитині та дитина відповіла, що в групі "Телеграм" вона написала «що росіянам вона відповідати не буде». Процес складання протоколів був зафіксований на «бодікам», який був у іншого інспектора - ОСОБА_43 , який працює у секторі превентиної діяльності. У ювенальній превенції «бодікамів» немає. На запит адвоката був наданий відеозапис складання протоколів. У матеріалах, які йому з ЄО надійшли, він нічого не дописував.
Свідок ОСОБА_44 , яка є матір'ю ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , та ОСОБА_47 суду пояснила, що у грудні 2023 року перед днем Святого Миколая їй зателефонувала мати ОСОБА_6 та попросила, що вона дозволила опитати її дітей з приводу ситуації, яка сталася на початку грудня, а саме, що діти в групі Телеграм нецензурно виражалися в адресу ОСОБА_6 , при цьому мати ОСОБА_6 повідомила, що у неї є відео, де ОСОБА_39 плаче та просить класного керівника допомогти, а класний керівника каже, що « ОСОБА_48 мама сама розбирається». Потім до неї приїхала поліція та опитували дітей з приводу обстановки у класі. ОСОБА_39 розповіла, з приводу ситуації з розлитою на рюкзак водою і повідомила, що ця ситуація вичерпана. Оксана розповіла, що їй відомо від однокласників про те, що у групі " ОСОБА_49 " ОСОБА_11 поросив домашнє завдання, а його почали ображати нецезурною лексикою та він відповідав аналогічно. Рома розповідав, що ОСОБА_18 нікого ображав. Також на запитання поліцейських діти розповіли, що у спілкуванні у класі всі діти вживають нецензурну лексику. Також йшла мова, що класний керівник не належним чином реагує на поведінку дітей у класі. Крім того, дітям було запропоновано написати на листку нецезурні слова, як лунають у класі, оскільки діти зніяковіли, коли їм запропонували сказати матюки, діти написали такі слова та передали листки працівникам поліції. Поліцейська сказала, що вони прийшли просто поговорить, нічого не пояснювали, в ході з розмови дітьми щось нотували, особисто не пропонували написати пояснення. Діти не казали, що ОСОБА_50 ображала ОСОБА_6 . Працівниками поліції не роз'яснювалося дітям, що таке булінг. Нотатки, які писали поліцейські, були зачитані ними вголос та запитали, чи згодні вони? та діти погодилися. Свідок особисто пояснення не читала. Поліцейські також попросили її підписати, та вона підписалася. Загалом поліцейські перебували у неї в будинку до 10 хв. Зазначила, що в письмових поясненнях, які вона підписала було написано декілька речень, які відповідали дійсності, а саме, що скарг з вересня 2023 не було та ОСОБА_51 не ображав. У пояснення ОСОБА_52 було написано, що нецензурна лексика звучить у класі, а не в адресу когось. У поясненнях ОСОБА_46 було написано було написано, що класний керівник не реагує належним чином на події у класі. У групі в "Телеграм" була присутня лише ОСОБА_38 , але жодних переписок із застосуванням нецензурної лексики вона не вела. Їй не показували, що діти писали на листочках. Також не зачитували ту нецензурну лексику, яка написана в письмових поясненнях.
Захисник Калінка-Бондар О.Б. подала до суду клопотання, в якому просить закрити провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Представник потерпілого Деревінський С.М. у судовому засіданні не заперечив щодо закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП та зазначив, що на думку вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , законного представника потерпілого, потерпілого та свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд виходить з наступного.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ч. 2 ст. 38 КУпАП Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 240722 від 18.01.2025 вбачається, що правопорушення було вчинено у період до 06.12.2023.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Крім того, суд звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 визначено, що вказівка законодавця у п.7 ст.247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.
У подальшому 07.11.2017 Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п.7 ч. 1ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Згідно роз'яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Як зазначив Верховний суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, Верховний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
При цьому, ВП ВС в Постанові від 02.02.2023 у справі №735/1121/20 розглянула питання тлумачення змісту ч. 2 ст. 49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності). ВП ВС зауважила, що раніше застосований підхід не відповідає точному змісту кримінально-правової норми та дійсній волі законодавця, і відступила від правового висновку.
Так зазначила, що друге речення ч.2 ст.49 КК України не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватися після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання ч. 2 ст. 49 КК України зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання як саме розглядати наведені в третьому реченні загальні строки: 1) як такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у ч.1 ст.49 КК України диференційованих строків у всіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду й наступного з'явлення її із зізнанням чи затримання; 2) як альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.
На переконання ВП ВС, реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.
З урахуванням вищезазначеного на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду (Великої Палати чи Касаційного адміністративного суду), про необхідність суду визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наявність вищевказаної юридичної невизначеності, суд звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином, суд керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв'язку з чим провадження в цій справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №240722 від 18.01.2024, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-4 КУпАП слід закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_53 у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.38, 173-4, 247, 279, 280, 283 КУпАП,
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_3 , за ч.3 ст.173-4 КУпАП, на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.А. Бойко