Справа № 188/1566/23
Провадження № 1-кп/188/67/2025
24 липня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в c-ще Петропавлівка в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження № 22023130000000175 від 07.03.2023р. відносно обвинуваченої:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Лисичанськ
Луганської області, зареєстрована та мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 , громадянка
України, раніше не судима, вища освіта,
ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України, -
за участю захисника в режимі відеоконференції: ОСОБА_4
за участю прокурора в режимі відеоконференції: ОСОБА_5
В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
У березні-квітні 2014 року у м. Луганськ та в інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія рф шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, орган: злої. та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направлено: на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Луганської області, всупереч законодавству України. 11.05.2014 проведено незаконний референдум запитання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «лнр»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
У результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань рф, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів РФ на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-УІІІ від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-УШ від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680- VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
24 лютого 2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та відкрите захоплення її території.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 26.03.2022 строком на ЗО діб.
Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України від 07.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ Президента України.
Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України від 02.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ Президента України.
Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України від 20.07.2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ Президента України.
У результаті вищезазначених подій, значна частина території Луганської області опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області.
Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Луганської області, з числа представників незаконного збройного формування, так званого «лнр» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-УІІІ від 18.01.2018, є органами окупаційної адміністрації російської федерації.
Як наслідок, агресія збройних сил російської федерації та інших військових формувань, що діють на їх боці, починаючи з 24.02.2022 по теперішній час, призвела до тимчасової окупації більшої частини території Луганської області, у тому числі й території м. Лисичанська Сєвєродонецького району, що підтверджується Розділом II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (дата початку окупації міста Лисичанськ - 03.07.2022).
20 вересня 2022 року, так званою «народною радою лнр» прийнято «Закон про референдум луганської народної республіки з питання про входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації».
Крім того, так звана «центральна виборча комісія луганської народної республіки» постановою № 5 від 20.09.2020 року утворила дільниці так званого «референдуму про входження ЛНР до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації» та затвердила перелік територіальних комісій, зазначивши порядковий номер та межі території кожної дільниці, зокрема, утворено дільничну виборчу комісію № 1403.
Громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, які на даний час з об'єктивних обставин не встановлені, приблизно з 03.07. 2022 року по середину вересня 2022 року (більш точно встановити не виявилося можливим) добровільно погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території м. Лисичанська Сєвєродонецького району Луганської області у якості так званого «члену дільничної виборчої комісії № 1403», яка здійснювала свою діяльність у складі окупаційної адміністрації російської федерації.
Реалізуючи вказаний протиправний умисел та усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних нею дій та негативні наслідки від їх вчинення, громадянка України ОСОБА_3 , зі своїх особистих мотивів, добровільно погодилась на призначення її на посаду так званого «члена дільничної виборчої комісії № 1403» для подальшої участі в організації та проведенні т.зв. «референдуму луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації» (далі за текстом «незаконний референдум»), та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Україні в м. Лисичанську, вступивши таким чином у злочинну змову з іншими невстановленими особами, для вчинення спільних протиправних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
У подальшому, у період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, займаючи посаду так званого «члена дільничної виборчої комісії № 1403», перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні Лисичанського ліцею № 14 Сєвєродонецького району Луганської області, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Гарибальді, буд. 13, виконуючи відведену їй роль так званого «члена дільничної виборчої комісії № 1403», спільно з іншими невстановленими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування, в яких було одне запитання: «Ви за входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації?» (мовою оригіналу «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?», та варіанти відповідей «Так», «Ні» (мовою оригіналу: «Да», «Нет»), підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, взяла участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації», чим вчинила дії, які посягають на територіальну цілісність і недоторканність України та спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановлене Конституцією України.
Крім того, 20 вересня 2022 року так званою «народною радою лнр» прийнято «Закон про референдум луганської народної республіки з питання про входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації» (мовою оригіналу: «О референдуме Луганской Народной Республики по вопросу о входжении Луганской Народной Республике в состав Российской Федерации на правах субекта Российской Федерации».
Так звана «центральна виборча комісія луганської народної республіки» постановою № 5 від 20.09.2020 року утворила дільниці так званого «референдуму про входження ЛНР до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації» та затвердила перелік територіальних комісій, зазначивши порядковий номер та межі території кожної дільниці, зокрема, утворено дільничну виборчу комісію № 1403 у складі територіальної виборчої комісії м. Лисичанськ Луганської області.
Громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, які на даний час з об'єктивних обставин не встановлені, у період приблизно з 03.07.2022 року по середину вересня 2022 року, більш точно встановити не виявилося можливим, добровільно погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме: обійняти посаду так званого «члена дільничної виборчої комісії № 1403», яка здійснювала свою діяльність у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території м. Лисичанська Луганської області.
Реалізуючи вказаний протиправний умисел та усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних нею дій та негативні наслідки від їх вчинення, громадянка України ОСОБА_3 , зі своїх особистих мотивів, добровільно погодилась на призначення її на посаду так званого «члена дільничної виборчої комісії № 1403» для подальшої участі в організації та проведенні так званого «референдуму Луганської Народної Республіки з питання входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації» (далі за текстом «незаконний референдум»), та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Україні, а саме в м. Лисичанську Луганської області, вступивши таким чином у злочинну змову з іншими невстановленими особами для участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
В подальшому, в період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, займаючи посаду так званого «члена дільничної виборчої комісії № 1403», перебуваючи на виборчій дільниці у приміщенні Лисичанського ліцею № 14 Сєвєродонецького району Луганської області, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Гарибальді, буд. 13, виконуючи відведену їй роль так званого «члена дільничної виборчої комісії № 1403», спільно з іншими невстановленими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування, в яких було одне запитання російською мовою: «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?», підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, взяла учать в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації».
Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_3 вірними:
- за ч. 2 ст. 110 КК України як вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб;
- за ч. 5 ст. 111-1 КК України як організація та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 пояснила, що не мала можливості спілкуватися з обвинуваченою ОСОБА_3 , так як вона, скоріше за все, знаходиться на непідконтрольній території, отже вважає, що обвинувачена не може бути засуджена судом за таких обставин.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що обвинувачену знає, як колегу, оскільки обвинувачена працювала вчителем початкових класів в тому ж ліцеї, що і свідок. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, свідок виїхала з м. Лисичанська. В жовтні 2022 року з телефонної розмови зі своєю колегою ОСОБА_7 , яка також працювала вчителем початкових класів в тому ж ліцею, свідок дізналась, що ОСОБА_3 була організатором референдуму, який відбувся в м. Лисичанську восени 2022 року, роздавала бюлетні і зазивала людей на голосування за входження до складу РФ. Потім після цієї розмови свідок в телеграм каналах побачила, що в м. Лисичанську відбувся референдум, де ОСОБА_3 була членом комісії.
Прокурор Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченої зазначив, що показання свідка та подані докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_3 , а кваліфікація кримінальних правопорушень є вірною для того, щоб довести винуватість останньої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.
Відтак, прокурор Лисичанської окружної прокуратури Луганської області просив суд визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього належного їй майна, за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного на праві приватної власності майна.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia), яка показань суду не надавала, та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
Відповідно до ухвали Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України.
Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_8 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим остання викликалась в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, офіційному веб-сайті Судової влади України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні зазначила, що вона не мала змогу спілкуватися з обвинуваченою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченої ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб та участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні, які суд вважає належними та допустимими, зокрема:
- витяг з ЄРДР № 22023130000000175 від 07.03.2023р. за ч. 5 ст. 111-1 КК України;
- повідомлення про початок досудового розслідування від 07.03.2023р. № 78/3/3/3938;
- постанова про призначення групи слідчих від 07.03.2023 року;
- постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.03.2023 року;
- повідомлення про скоєння кримінального правопорушення від 03.03.2023р.;
- акт огляду мережевого видання «РИА НОВОСТИ» від 02.03.2023р., в ході огляду якого представлена публікація під назвою «В первый день голосования одна женщина поздравила меня с праздником, - вспоминает волонтер и член избиркома Татьяна. - Сперва я даже не поняла. А ведь для большинства это действительно праздник. Пенсионеры и вовсе плачут от счастья. Конечно, обстановка очень сложная, поэтому мы стараемся обойти или обьехать максимальное количество людей. Не хотим рисковать их жизнями», яка розміщена 27 червня 2022 року о 08 год. 00 хв.
В ході огляду встановлено, що на фото зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за власною згодою зайняла посаду члена дільничної виборчої комісії № 1403 по проведенню т.зв. «референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську».
- акт огляду соціальної мережі «ВКОНТАКТЕ» від 08.03.2023 року, в ході огляду якого встановлено, що в публікації без назви, розміщеної о 15 год. 57 хв. 23 січня 2023 року, висвітлено т.зв. «список про формування дільничної виборчої комісії № 1403 м. Лисичанська ЛНР щодо проведення референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську».
В ході огляду встановлено, що у вказаному списку присутня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за власною згодою зайняла посаду члена дільничної виборчої комісії по проведенню т.зв. «референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську».
- ксерокопія паспорту громадянки України ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 , виданого 28.07.2012 року Лисичанським МВ ГУМВС України у Луганській області;
- постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 27.03.2023р.;
- витяг з ЄРДР № 22023130000000176 від 07.03.2023р. за ч. 2 ст. 110 КК України;
- повідомлення про початок досудового розслідування від 07.03.2023р. № 78/3/3/3939;
- постанова про призначення групи слідчих від 07.03.2023р.;
- постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 09.03.2023 року;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнала серед чотирьох інших фотознімків осіб тієї ж статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі під фото № 1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протокол огляду від 04.04.2023р., згідно якого свідку ОСОБА_9 представлена публікація, розміщена 27.09.2022 року, о 08 год. 00 хв., на якій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за власною згодою зайняла посаду члена дільничної виборчої комісії № 1403 по проведенню т.зв. «референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Лисичанська, яка за власною згодою зайняла посаду члена дільничної виборчої комісії № 1403 по проведенню т.зв. «референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську».
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_6 впізнала серед чотирьох інших фотознімків осіб тієї ж статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі під фото № 1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протокол огляду від 31.03.2023р., згідно якого свідку ОСОБА_6 представлена публікація, розміщена 27.09.2022 року, о 08 год. 00 хв., на якій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за власною згодою зайняла посаду члена дільничної виборчої комісії № 1403 по проведенню т.зв. «референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську». Під час перегляду вказаного відеозапису свідок ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Лисичанська, яка за власною згодою зайняла посаду члена дільничної виборчої комісії № 1403 по проведенню т.зв. «референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську».
- протокол огляду від 30.03.2023р., в ході огляду якого встановлено, що в тексті публікації присутня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за власною згодою зайняла посаду члена дільничної виборчої комісії № 1403 по проведенню т.зв. «референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську Луганської області».
Зміст публікації мовою оригіналу - «В первый день голосования одна женщина поздравила меня с праздником, - вспоминает волонтер и член избиркома Татьяна. - Сперва я даже не поняла. А ведь для большинства это действительно праздник. Пенсионеры и вовсе плачут от счастья. Конечно, обстановка очень сложная, поэтому мы стараемся обойти или обьехать максимальное количество людей. Не хотим рисковать их жизнями. Татьяна окончила педагогический университет, работала учителям начальных классов. Сейчас-главный специалист заново созданного горотдела образования». Таким чином, в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет публікації «Нас хотят запугать что происходит на участках для голосования в лнр».
- інформація Лисичанського ліцею № 14 від 10.04.2023р., відповідно до якої 31.08.2022 року ОСОБА_3 звільнилася за власним бажанням з Лисичанського ліцею № 14. Після 03.07.2022 року ОСОБА_3 не виїжджала з міста Лисичанськ;
- постанова про залучення в якості спеціаліста ОСОБА_10 під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні від 11.04.2023р.;
- протокол огляду від 11.04.2023р., в ході якого виявлена публікація, що підтверджує факт участі особи жіночої статі, стосовно якої є достатні підстави вважати, що вона є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою м. Лисичанська в організації та проведенні на тимчасово окупованій території Луганської області так званого «референдуму про входження ЛНР в склад Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації», тобто, незаконного референдуму у якості так званого «члена дільничної виборчої комісії» та інформація, у якій може бути використана як доказ у кримінальному провадженні;
- протокол огляду від 11.04.2023р., в ході якого виявлені публікації, що підтверджують факт організації та проведення на тимчасово окупованій території Луганської області так званого «референдуму про входження ЛНР в склад Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації», тобто, незаконного референдуму та інформація у яких може бути використана у якості доказу у даному кримінальному провадженні;
- протокол огляду від 13.04.2023р., в ході якого виявлено фотознімок особи жіночої статі, яка названа «Тетяною», яка за зовнішніми рисами обличчя, віком, статурою схожа на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та копія паспорту якої з фотокартками на 1 та 3 сторінці наявна в матеріалах кримінального провадження;
- протокол огляду від 14.04.2023 року, згідно якого при огляді наявної на диску інформації, встановлено, що на ньому наявна папка під назвою «Паспорт», у якій знаходяться 4 файли з назвою «0», «1», «2», «3», при перегляді яких встановлено, що це фотозображення сторінок паспорту громадянки України ОСОБА_3 , 1996р.н.;
- повідомлення про підозру від 25.04.2023р.;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.06.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнав серед чотирьох інших фотознімків осіб тієї ж статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі під фото № 1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протокол огляду від 28.06.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за власною згодою зайняла посаду члена дільничної виборчої комісії № 1403 по проведенню т.зв. «референдуму за приєднання ЛНР до складу рф в м. Лисичанську»;
- інформацією Центральної виборчої комісії від 22.05.2023р., згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народним депутатом України з 2020 року не обиралась;
- висновок портретної експертизи № 261 від 07.07.2023р., відповідно до якого зображення особи жіночої статі, що міститься в електронному файлі під назвою «Фото особи схожої на ОСОБА_3 » (особа жіночої статі, що одягнута у светр жовтого кольору, сорочку у клітку білого, сірого та чорного кольорів), придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності. Зображення особи жіночої статі на електрофотографічному зображенні фотозображення (його електрофотографічної копії) з електронного файлу з портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності. На фотозображенні (його електронної копії) особи жіночої статі, що міститься в електронному файлі з назвою: «Фото особи схожої на ОСОБА_3 » (особа жіночої статі, що одягнута у светр жовтого кольору, сорочку у клітку білого, сірого та чорного кольорів); на електрофотографічному зображенні фотозображення (його електрофотографічної копії) з електронного файлу з назвою: «Фото особи схожої на ОСОБА_3 » та на фотозображеннях (їх електронних копіях), що містяться в електронних файлах; на фотозображеннях (їх електрофотографічних копіях), що містяться в електрофотографічній копії стор. 1-3 паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданих на дослідження у якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків, дані ними безпосередньо в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб та участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, кваліфікуючи її дії за ч. 5 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 110 КК України.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, добровільно вчинила умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені за попередньою змовою групою осіб та прийняла участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу винної, яка раніше не судима.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, що передбачено п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Доводи захисника щодо недоведеності обвинувачення ОСОБА_3 спростовуються безпосередніми показами свідка в судовому засіданні та вищевказаними належними доказами, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1, ч. 2 ст. 110 КК України, які віднесено до тяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винної, відомості про неї, наявність обставини, яка обтяжує покарання та відсутність обставин, які пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання, передбаченого ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України, у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України, оскільки її виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України як обов'язкового, у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України як альтернативне, у виді конфіскації всього майна, яке є її особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, оскільки за глибоким переконанням суду, саме така міра покарання є законною, обґрунтованою, справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення як нею, так і іншими особами кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази в кримінальному провадженні залишити в матеріалах кримінального провадження.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, призначивши покарання:
-за ч. 2 ст. 110 КК України у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;
-за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування строком 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, ОСОБА_3 рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 5 735 (п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 52 коп.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.
Захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченої та прокурору.
Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному вебсайті суду.
Суддя ОСОБА_1