Справа № 188/1319/25
Провадження № 3/188/1145/2025
24 липня 2025 року с-ще Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , військовослужбовця
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
за участю в режимі відеоконференції:
особа, яка притягується до адмінвідповідальності, ОСОБА_1
захисник Оверченко О.А.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №280105 від 24.03.2025 року, 24.03.2025 року 09 год 15 хв в с.Миколаївка вул.Першотравнева 1-г водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21063 д/з НОМЕР_2 по дорозі 1090 км траса М-30 в стані але, нарк, чи ін сп'яніння, що знижують їх увагу4 та швидкість реакції. Їхати на освідчення до лікарні на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП .
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав повністю та пояснив, що ніколи не вживав наркотичних засобів, у зв'язку з виконанням постановленого завдання дуже поспішав, йому нічого не пояснили, крім того на відео видно як він передає поліцейському своє посвідчення водія.
Захисник Оверченко О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надала суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав п.1 ч.1 ст.247 КУпАП та в судовому засіданні зазначила, що протокол відносно ОСОБА_1 був складений з грубим порушенням ст.266-1 КУпАП, а саме: протокол склали працівники поліції без участі ВСП або командира підрозділу В/Ч де проходить службу ОСОБА_1 , в протоколі працівники поліції не зазначили ознаки наркотичного сп'яніння, на відео чітко видно , що ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції спокійно, дає чіткі та зрозумілі відповіді на їх питання, його поведінка відповідала поведінці адекватної людини, на місці йому не було запропоновано пройти огляд з використанням спец.техн.засобів, постійно нагадував працівникам поліції, що дуже поспішає, бо виконує завдання командування в/ч, під час запису йому постійно телефонували з військового підрозділу, крім того працівники поліції не роз'яснили наслідки відмови від проходження мед.огляду.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він є безпосереднім командиром ОСОБА_1 , який знаходиться у прямому його підпорядкуванні. 24.03.2025 року останній поїхав виконувати поставлене йому завдання, яке полягало у виїзді з п.А з 06.30-07.00 год з прибуттям до п.Б о 09 год, а прибув він десь близько 11.00 год-11.30 год. Він є на посаді водія та використовує для завдань своє авто належним користувачем якого є. Коли він вчасно не прибув у відповідний пункт, то свідок декілька разів йому телефонував, коли приїхав ніяких ознак алкогольного чи іншого сп'яніння у нього не було, запахи в машині не були відчутні. У військовому підрозділі 26 осіб, з яких 5 на посаді водія, підрозділ є евакуаційним, проводить в тому числі евакуацію техніки з поля бою.
Свідок отримав завдання від свого командира і поставив завдання ОСОБА_1 , який ще повинен був забрати з іншої точки додатково військових і перш ніж відправити його він як командир здійснив його огляд перевірив його стан та можливість здійснювати поставлене завдання, за що несе особисту відповідальність за військового.
Вислухавши ОСОБА_1 , захисника Оверченко О.А., свідка ОСОБА_2 , вивчивши клопотання про закриття, матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, копію військового квитка, направлення до мед.закладу Першотравенська МЛ від 24.03.2025, копію постанови серії ЕНА № 4340618 від 24.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адмін.відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, рапорт інспектора ВП№3, переглянувши диск з відеофіксацією правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
В судовому засіданні під час перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , встановлено, працівник поліції не зазначив які саме ознаки наркотичного сп'яніння він виявив у ОСОБА_1 , і також не зазначив це в протоколі серії ЕПР1 №280105 від 24.03.2025 року та в направленні до мед.закладу Першотравенської лікарні. Поліцейським в протоколі не було визначено, ознаки якого сп'яніння він вбачає у особи алкогольне, наркотичне чи інше. На відео військовий вів себе гідно та адекватно, з повагою до інших учасників, мова чітка та зрозуміла, будь які ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння візуально відсутні, про те що, відповідно до акту у ОСОБА_1 розширені зіниці фактично поліцейським не встановлено, він неодноразово зазначав що поспішає, бо виконує оставлене йому командиром завдання. Під час складання протоколу декілька разів ОСОБА_1 телефонував командир з питанням чи потрібна допомога, на що останній відповідав, що все добре, що він зараз вже поїде. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що відповідно до пояснень поліцейського на нього складались матеріали за відсутність водійського посвідчення, яке фактично у нього було, але він не мав часу сперечатись з поліцейськими вважаючи, що поліцейський діє відповідно до вимог чинного законодавства, спитав який розмір штрафу буде на нього покладений і вважав що штраф в розмірі 425 грн. не суттєвим у порівнянні з виконанням поставленого командиром завдання. Поліцейський зазначив, що складання протоколу є поважною причиною його запізнення до місця призначення.
Поліцейським при складанні протоколу не було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки його відмови від проходження медичного огляду в медичному закладі. Водій від керування транспортним засобом не був відсторонений.
Посадовою особою взагалі не роз'яснено ОСОБА_1 що на нього складається протокол саме за відмову від проходження огляду та про адміністративну відповідальність за це, про те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремим складом адміністративного правопорушення ОСОБА_1 також не роз'яснено.
Крім того, відповідно до відео, поліцейський без надання можливості ознайомитись зі складеними протоколами, їх прочитати, запропонував ОСОБА_1 їх підписати, з обіцянкою пізніше все роз'яснити, чого не було зроблено навіть після підписання протоколів.
Суд не може визнати особу винуватою в скоєнні адміністративного правопорушення, якщо дії особи кваліфіковано з порушенням норм КУпАП, порушенням прав особи та у відсутність належних доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна