Справа № 183/7124/25
№ 1-кс/183/1296/25
23 липня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) ТУ ДБР, ОСОБА_3 , погодженого прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024050020000024 від 08 березня 2024 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: (в режимі відеоконференції)
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на встановленні досудовим розслідуванням обставини, а саме, що наказом № 144 від 31.05.2021р. ОСОБА_5 призначено на посаду заступника начальника 3 державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області. В подальшому, наказом № 164 від 06.05.2022р. майора служби цивільного захисту ОСОБА_5 з 06.05.2022р. звільнено з посади заступника начальника 3 державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області за пунктами 173, 176 підпунктом 6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався у встановленому Законом порядку та діє й нині. 25.06.2022р. збройні сили рф здійснили тимчасову окупацію м. Сєвєродонецьк Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
При цьому, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022р. повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх корисних інтересів, перебуваючи на території м. Сєвєродонецьк Луганської області, зі своїх особистих мотивів та бажання на добровільну участь у воєнізованому формуванні, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», умисно, добровільно, протиправно зайняв посаду так званого (мовою оригіналу) «заместителя начальника 13 пожарно-спасательного отряда федеральной противопожарной службы государственной противопожарной службы (г. Северодонецк) главного управления мчс россии по луганской народной республике», тобто у воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території м. Сєвєродонецьк Луганської області, де діє окупаційна адміністрація держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільній участі громадянина України в воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території.
26 червня 2025 р. відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Підставами для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, є зібрані у кримінальному провадженні докази: матеріали Головного Управління СБУ в Донецькій та Луганській областях; матеріали щодо проходження служби в Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій у Луганській області; копією паспорта громадянина України ОСОБА_5 ; протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протокол пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 ; протокол огляду публікації, викладеної в соціальній мережі «ВКОНТАКТЕ» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджує факт участі особи чоловічої статі, стосовно якої є достатні підстави вважати, що нею є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лисичанськ Луганської області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який в період приблизно з 25.06.2022 по 27.12.2023 (більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на територіїм. Сєвєродонецьк Луганської області, маючи злочинний умисел на добровільну участь у воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території м. Сєвєродонецьк Луганської області, вступив у злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками незаконних збройних формувань так званої «лнр» та, отримавши від них пропозицію на добровільну участь у воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій території м. Сєвєродонецьк Луганської області, тобто в так званому «13 пожарно-спасательного отряда федеральной противопожарной службы государственной противопожарной службы (г. Северодонецк) главного управления мчс россии по луганской народной республике», створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, добровільно та протиправно погодився на вказану пропозицію;
- протокол огляду інформації, розміщеної у відкритій мережі Інтернет у соціальній мережі «Facebook» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено групу під назвою мовою оригіналу «ЛНР. ОСОБА_10 ». У ході огляду вказаної групи за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено текстову публікацію із фотозображеннями. На публікації міститься фотозображення із інформацією, щодо закріплення особового складу 13 пожежно-рятувального загону федеральної протипожежної служби державної протипожежної служби розташованої в м. Сєвєродонецьк Луганської області, а також надано список особового складу, який закріплений за окремими підрозділами «мчс рф по лнр» з вказаними посадами;
- протокол огляду інформації, розміщеної у відкритій мережі Інтернет. Так, на сайті (мовою оригіналу) «Главное управление МЧС России по Луганской Народной республике» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 містяться відомості щодо організаційно-штатної структури т. зв. «гу мчс росії по лнр».
Із показів свідків, протоколів огляду публікацій Інтернет-ресурсів, відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України підтверджується, що з 2022 року ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України в м. Сєвєвродонецьк Луганської області.
У зв'язку зі збройною агресією рф, введеним воєнним станом в Україні, захопленням м. Сєвєродонецьк Луганської областіта проведенням бойових дій, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 26.06.2025р. у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 30.06.2025, 01.07.2025, 02.07.2025), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням https://gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-soldatenka-gv-pro-pidozru-u-vcinenni-kriminalnogo-pravoporusennya-za-c7-st111-1-kk-ta-povistka-pro-viklik-soldatenko-gv-na-30062025-01072025-02072025), а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» №128 (8053) від 26.08.2025 (за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_5 ) для проведення слідчих та процесуальних дій, отримання письмового повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначені місце та час ОСОБА_5 не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив. У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Враховуючи те, що 30.06.2025, 01.07.2025 та 02.07.2025, підозрюваний належним чином викликався до органу досудового розслідування, в тому числі для вручення повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 перебуває у м. Сєвєродонецьк Луганської області області, тобто на території, яка на цей час непідконтрольна державним органам України, оскільки тимчасово окупована країною-агресором рф та її незаконними збройними формуваннями, з урахуванням наведеного, підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу досудового слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Постановою слідчого на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук, проведення якого доручено Другому оперативному підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську.
Так, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим більш м'які запобіжні заходи застосувати неможливо.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вказав, що є підозра, вона обґрунтована, просить задовольнити клопотання, оскільки на його думку наявні ризики передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник вказала, що заперечує проти задоволення клопотання, вважає його заявленим передчасно, не відомо де перебуває ОСОБА_5 і чи знає він про виклики до слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора і захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024050020000024 від 08 березня 2024 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Частина 1 статті 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як убачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
У відповідності до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Як убачається з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, м. Сєвєродонецьк Луганської області, що підтверджується показаннями свідків, протоколами огляду публікацій Інтернет-ресурсів, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Тому, слідчий суддя доходить до висновку про можливість розгляду клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього.
Також судом при вирішенні питання про обрання такого запобіжного заходу не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою - це єдиний запобіжний захід, передбачений ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді.
Отже, при вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді належить дослідити такі обставини: чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку; чи наявна обґрунтована підозра; чи наявні ризики кримінального провадження; чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема: матеріалами Головного Управління СБУ в Донецькій та Луганській областях; матеріалами щодо проходження служби в Головному управлінні Держаної служби з надзвичайних ситуацій у Луганській області; копією паспорта громадянина України ОСОБА_5 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду публікації, викладеної в соціальній мережі «ВКОНТАКТЕ», протокол огляду інформації, розміщеної у відкритій мережі Інтернет у соціальній мережі «Facebook».
Через перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України письмове повідомлення про підозру від 26 червня 2025 р. та повістки про виклики (на 30.06.2025, 01.07.2025, 02.07.2025), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України було направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора , а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур'єр» №128 (8053) від 26.08.2025 (для проведення слідчих та процесуальних дій).
Разом з тим, на виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено оперативному підрозділу ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна).
Про наявність ризику продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить тимчасова окупація території України, а саме території Міловської селищної територіальної громади Луганської області, на якій створений незаконний «правоохоронний» орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати «служити», унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин, а також вчиненню інших злочинів; поведінка підозрюваного, який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російської федерації щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ.
Отже, зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, також прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Отже, за встановлених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та доведеним, а обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому конкретному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення, і на цьому етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі частини шостої ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Також при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
У порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1