Єдиний унікальний номер 205/575/25
Провадження 1-кс/205/1073/25
Іменем України
24 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 27 червня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024042120000155 від 16.11.2024 року -
В провадження Новокодацького районного суду міста надійшла скарга ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 27 червня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024042120000155 від 16.11.2024 року.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 посилається на те, що на її думку постанова про відмову у визнанні потерпілим від 27.06.2025 року є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим вона просить її скасувати та зобов'язати слідчого визнати її потерпілою у кримінальному провадженні № 12024042120000151 від 16.11.2024 року.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 підтримала скаргу, просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим від 27 червня 2025 року.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали досудового розслідування, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, ч.1 статті 303 КПК України встановлено які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні і зокрема: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні потерпілим.
Згідно зі ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ст. 2 КПК України - завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Слідчим суддею встановлено, що 16.11.2024 року Відділом поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024042120000151, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 146 КК України.
27 червня 2025 року постановою старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання потерпілим в кримінальному провадженні № 12024042120000155 від 16.11.2024 року.
Так, слідчий у своїй постанові посилається зокрема на те, що на основі повного та всебічного розгляду заяви ОСОБА_4 на теперішній час в матеріалах кримінального провадження № 12024042120000151 не вбачається обставин, які б вказували на те, що ОСОБА_4 спричинено моральну, фізичну та майнову шкоду. Згідно допиту ОСОБА_4 не вбачається обставин, які б вказували на те, що ОСОБА_4 спричинено моральну, фізичну та майнову шкоду.
Всупереч положенням ст.110 КПК України, оскаржувана постанова слідчого не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, постанова взагалі не містить мотивів прийняття рішення, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Слід зазначити, що ч.5 ст.55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.
В той же час, слідчим зроблено загальний висновок про відсутність даних про заподіяння шкоди, без посилання на матеріали досудового розслідування, слідчі дії, які були проведені та дають підстави вважати, що ОСОБА_4 не було завдано шкоди.
Таким чином, перевіривши дотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального законодавства України, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 27 червня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим підлягає скасуванню.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Питання щодо зобов'язання слідчого вирішити питання про залучення заявника як потерпілої особи, відноситься до дискреційних повноважень слідчого.
Слідчий суддя не може приймати рішення, які віднесені до компетенції органу досудового розслідування або прокурора, тобто перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, оскільки таким чином слідчий суддя втрутиться у сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення.
Таким чинному скарга в частині зобов'язати слідчого СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 визнати потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024042120000151 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 27 червня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024042120000155 від 16.11.2024 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 від 27 червня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024042120000151 від 16.11.2024 року.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Відповідно до ст. ст. 307, 309 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1