Справа № 204/2856/25
Провадження № 2/204/2212/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 767 00 00, inbox@kg.dp.court.gov.ua
про залишення позовної щаяви без розгляду
23 липня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Чудопалової С.В., за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
24.03.2025 ухвалою судді спрощене провадження у справі.
Позивач в судове засідання неодноразово не з'являвся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за їх відсутності до суду не надходило.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним залишити без розгляду даний позов, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Так, по даній справі були останні судові засідання були призначені на 04.07.2025та 23.07.2025 на які позивач не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання СМС повідомлень. Про причини неявки суду не було повідомлено, заяв про відкладення чи розгляд справи без їх участі суду не подавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ніхто не може бути обмежений у справі на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи, що узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
За таких обставин, беручи до уваги неявку позивача у судові засідання при розгляді справи на 04.07.2025та 23.07.2025без поважних причин, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 44, 128, 210, 223, 247, 257, 258-261, 352-355 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя С.В. Чудопалова