Справа № 203/3524/25
Провадження № 1-кс/0203/2937/2025
22 липня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 25 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025042110001454 з попередньою правовою кваліфікацією посягання ч. 1 ст. 121 КК України, у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою за спеціальністю агротехнолог, який розлучений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 02 грудня 2024 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 125 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік, 03 лютого 2025 року поставлений на облік до Центрального районного сектору ФДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області,
16 липня 2025 року під наглядом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра за проведенням цього досудового розслідування СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, слідчий клопочить продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК Україні.
Дане клопотання, яке за формою та змістом відповідає вимогам ч. 3 ст. 199 КПК України, обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою досудове розслідування через складність та необхідність проведення низки слідчих дій завершене не буде, а обставини, які слугували підставою для вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не відпали, виправдовуючи, на думку сторони обвинувачення, подальше тримання підозрюваного під вартою задля виконання завдання охорони прав та інтересів суспільства.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого тим, що ризики заявлені слідчим у клопотанні недоведені, оскільки підозрюваний не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так само й не має наміру впливати на свідків та потерпілого, також не має наміру продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Також вказали, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні сина, який потребує його допомоги а також має брата, а тому просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого або застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора та слідчого, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
26 травня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з'ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, що 25 травня 2025 року близько 17 год. 09 хв. (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) поблизу будинку №1 на площі Вокзальній у місті Дніпро, на ґрунті неприязних відносин, у ході сварки, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_5 25 травня 2025 року близько 17 год. 09 хв. перебуваючи на площі Вокзальній, 1 у місті Дніпро на грунті особистих неприязних стосунків, в ході словесного конфлікту з раніше не знайомим йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи спільно-небезпечні наслідки таких дій у виді протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині та бажаючи настання таких наслідків, перебуваючи навпроти ОСОБА_8 спричинив один прямий удар кулаком своєї лівої руки в обличчя останнього, з правої сторони, від чого ОСОБА_8 зробив два кроки назад, а ОСОБА_5 , тримаючи в правій руці келих з невстановленою рідиною, своєю правою рукою вилив його вміст в обличчя ОСОБА_8 . Після цього ОСОБА_5 продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження своєю лівою рукою дістав ніж з лівої кишені, одягнених на ньому шорт, синього кольору, перекинув його в свою праву руку, та утримуючи ніж в правій руці наблизився до ОСОБА_8 , та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження стоячи напроти нього своєю лівою рукою утримуючи ОСОБА_8 за футболку чорного кольору в області грудей, а своєю правою рукою, в якій утримував ніж, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій, нахилився вперед до ОСОБА_8 , спричинив не меньше трьох ударів ножем в область стегна лівої ноги з низу в гору та один удар з низу в гору в область живота з лівої сторони, спричинивши ОСОБА_8 проникаюче колото-різане поранення живота без пошкодження внутрішніх органів, колото-різані рани лівого стегна. За своїм характером встановлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 28 травня 2025 року до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 липня 2025 року, без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Підставою застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявністю ризиків за п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Постановою керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_9 від 16 липня 2025 року у зазначеному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 26 серпня 2025 року з обґрунтуванням такої необхідності потребами досудового розслідування у проведенні слідчих та процесуальних дій, зокрема отримання та долучення до матеріалів кримінального провадження висновків судових молекулярно-генетичних експертиз, які на даний час перебувають на виконанні, отримання та долучення до матеріалів кримінального провадження висновку додаткової судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень потерпілого, яка на даний час перебуває на виконанні, складення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування, виконання вимог ст. 290 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Вирішуючи питання продовження строку запобіжного заходу, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до частини 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку запобіжного заходу (строку тримання під вартою), якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно, враховуючи вказані норми закону, слідчий суддя при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою не встановлює обставини обґрунтованості підозри, оскільки ці обставини входять до предмету доказування лише при застосуванні запобіжного заходу, а не під час вирішення питання його продовження, і предметом доказування у такому випадку є наявність встановлених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу ризиків, які не зменшилися і не відпали, а тому слідчий суддя відкидає доводи підозрюваного та його захисника про відмову у задоволенні клопотання.
Вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність раніше зазначених ризиків, які наразі не зменшилися та не перестали існувати.
Так, слідчий суддя приймає до уваги, що суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі, який сукупно з обставинами способу вчинення інкримінованого злочину, а також оголошеного в країні воєнного стану, проведення воєнних дій на кордонах Дніпропетровщини, та часткової окупації військами російської федерації територій на сході та півдні України, збільшує ризик переховування з переходом лінії фронту, а тому, усвідомлюючи суворість міри покарання, яка загрожує підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі до 8 років, останній, не маючи роботи чи інших стримуючих від раптової зміни місця перебування факторів, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у період відбування іншого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про те, що наразі не зменшився та не перестав існувати ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування не зменшився та не перестав існувати й ризик за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може, як у спосіб вмовляння так і в інший незаконний спосіб впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні до надання завідомо неправдивих показів, так як підозрюваному з матеріалів справи достеменно відомі персональні дані свідків та потерпілого, що, як наслідок, потягне за собою можливість уникнення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальної відповідальності.
До того ж, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях свідків, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, слідчий суддя вважає, що не зменшився та не перестав існувати ризик за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням того, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійних джерел доходу за місцем реєстрації та мешкання не має.
За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка тяжіє над ув'язненим на випадок його можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваного за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами іншого соціального зв'язку достатніх причин для стримування його від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тоді як в умовах воєнного стану, навпаки, відсутність стримувань через розірвані соціальні зв'язки та ризик втечі тільки збільшується.
Вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров'я підозрюваного в умовах попереднього ув'язнення відсутні.
Таким чином, з огляду на ступінь тяжкості і характер повідомленої підозри, яка допускає тримання під вартою згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України без визначення розміру застави у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення з урахуванням §§ 54, 64 рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2007 у справі «Попков проти Росії» (заява № 32327/06), тим не менше, переконливо продемонстрована наявність факторів обґрунтованої підозри у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я над потерпілою особою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, переважаючи над правилом поваги його особистої свободи, а зміна запобіжного заходу на інший менш суворий нічим не виправдана, і з метою запобігання відповідно до ст. 177 КПК України раніше встановленим процесуальним ризикам втечі та ухилення від виконання процесуальних рішень, як і ризикам продовження протиправної діяльності, згідно ст. 199 цього Кодексу належить постановити цю ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу в межах строків досудового розслідування на 36 днів, тобто до 26 серпня 2025 року, без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 25 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025042110001454 з попередньою правовою кваліфікацією посягання ч. 1 ст. 121 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 36 днів, тобто до 26 серпня 2025 року, без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Визначити строк дії ухвали до 26 серпня 2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам провадження 25 липня 2025 року о 16:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1