справа № 235/5785/24
провадження № 2/208/990/25
(заочне)
18 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Шабельник Р.М.,
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей та сім?ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що влітку 2003 року, він з відповідачем познайомилися та вже через декілька місяців після знайомства почали разом жити однією сім?єю у цивільному шлюбі.
Згодом, вони вирішили укласти шлюб, який був зареєстрований 07 лютого 2004 року.
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі у позивача з відповідачем народилися спільні діти (сини): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі, шлюбні відносини будувалися у сім?ї по різному, були і період часу, коли позивач з відповідачем припиняли шлюбні відносини та жили окремо, але на той час ще могли примиритися та жити разом однією сім?єю заради дітей.
Згодом їх сімейні стосунки стали погіршуватися, внаслідок чого вони шляхом діалогу вирішили жити окремо один від одного. На той час спору щодо місця проживання дітей не існувало, вони залишились проживати разом з матір?ю. Позивач як батько дітей завжди допомагав дітям та піклувався про них. Вони завжди з синами проводили вільний час шляхом відвідування різноманітних дитячих закладів, ігрових кімнат, парків, дитячих майданчиків, тощо. Позивач як батько синів відвідував школу (батьківські збори, спілкувався з класним керівником, тощо) де на той час навчався старший син ОСОБА_5 , та дитячий садок де перебував на той час молодший син ОСОБА_6 .
Потім відповідач повідомила, що вона з дітьми поїхали до міста Донецька зібрати речі з метою переїзду до міста Таганрог, Ростовської області, рф.
У 2017 році відповідач звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про розірвання шлюбу. За результатом розгляду позовної заяви про розірвання шлюбу, судом винесено заочне рішення, яким шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , було розірвано.
З часом відповідач створила іншу сім?ю, мешкаючи в місті Таганрог Ростовської області, рф, внаслідок чого повідомила позивача, що не бажає займатися вихованням ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та приділяти увагу, час, виховувати дітей, дбати про них, матеріально забезпечувати, тощо, оскільки нова сім?я для відповідача має більший пріоритет ніж сини.
Таким чином наслідком даного повідомлення позивачу, стало те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 почали жити разом з позивачем.
Станом на час подання даної позовної заяви, ОСОБА_5 вже є повнолітньою особою.
Син ОСОБА_6 станом на час подання даної позовної заяви закінчив 8 клас Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №201 міста Києва.
Мати дитини ОСОБА_7 жодного разу не була в школі, не цікавилась досягненнями дитини в школі та здобуттям дитиною освіти.
Мати дитини свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків з питань навчання ОСОБА_7 в школі та здобуття ним обов?язкової освіти.
Спочатку збройної агресії рф, відповідач припинила навіть спілкуватися з дітьми по телефону. Відповідач вже тривалий час фактично мешкає у рф і не має наміру повернутися до України.
Відповідач умисно та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків по вихованню дитини.
Відповідач свідомо усунулась у повній мірі від виховання дитини та не здійснює жодного заходу для встановлення способу своєї участі у її вихованні дитини.
Тому позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заявупро розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника та просив прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2024 року відкрито провадження по справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 грудня 2024 року прийнято до розгляду цивільну справу.
Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про одруження, що видане 07 лютого 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м.Донецька, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 уклали шлюб 07 лютого 2004 року, актовий запис №53. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.30).
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_2 є матір?ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 329, батьком зазначений ОСОБА_1 (а.с.31).
Згідно витягу №00042914251 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 27 грудня 2023 року та рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2017 року по справі №235/742/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.33, 79).
Згідно довідки №114, наданої 27.12.2023 року управлінням соціального захисту населення, вбачається, що ОСОБА_1 разом з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувають на обліку в Управлінні соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а.с.73).
Згідно акту про проживання особи, наданої 17.06.2024 року Об?єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Воскресенський», вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 10 грудня 2023 року, фактично проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.76).
Згідно довідки про фактичне місце проживання, яка надана 02 липня 2024 року Об?єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Воскресенський», вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 з грудня 2023 року по теперішній час з двома дітьми: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.77).
Згідно довідки № 02-25/145, наданої 04 червня 2024 року середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №201 м.Києва, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається у школі №201 міста Києва. Його вихованням, доглядом та навчанням займається батько ОСОБА_1 самостійно. Мати протягом всього навчання дитини в школі не з?являлась, на зв?язок зі школою не виходить (а.с.47).
Згідно характеристики № 01-19/135, наданої 04 червня 2024 року середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №201 м.Києва, вбачається, що ОСОБА_3 , учень 8-А класу, протягом навчання у школі показав достатній рівень успішності та здобуття знань. Проживає дитина з татом ОСОБА_1 , який забезпечує сина ОСОБА_7 всім необхідним для навчання та здобуття дитиною освіти. Батько сина ОСОБА_7 завжди цікавиться навчанням сина, поведінкою сина в школі, має постійний зв?язок з класним керівником, регулярно відвідує школу та батьківські збори, постійно бере участь у шкільних заходах. Мати сина ОСОБА_7 протягом всього навчання дитини в школі не з?являлася, на зв?язок зі школою не виходить, не турбуються про досягнення сина у школі (а.с.48).
Також в матеріалах справи міститься декларація № 0001-КА0Н-ХХА0 на пацієнта ОСОБА_3 , в якому законним представником пацієнта зазначений ОСОБА_1 (а.с.56). Окрім цього, в матеріалах справи міститься медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_3 , в якому зазначено, що дитина приходить на прийом до лікаря з батьком (а.с.49-55).
Згідно акту №87 обстеження умов проживання, наданої 06.06.2024 року Службою у справах дітей та сім?ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, вбачається, що ОСОБА_1 буде звертатись до суду, оскільки ОСОБА_2 не займається вихованням та утриманням дитини ( ОСОБА_7 ) (а.с.74).
Згідно акту №100 обстеження умов проживання, наданої 02.07.2024 року Службою у справах дітей та сім?ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, вбачається, що мати ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та утриманні дитини ( ОСОБА_7 ), виховує та утримує дитину ( ОСОБА_7 ) батько ОСОБА_1 самостійно (а.с.75).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав (протокол засідання Комісії від 11.09.2024 №11) вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку з тим, що вона ухиляється від виховання та утримання дитини.
При цьому суд бере до уваги, що вказані обставини існують тривалий час, за який у відповідача була можливість змінити своє ставлення до виховання дитини. Однак вона цього не зробила, що свідчить про стійкий та усвідомлений характер ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків.
Згідно статті 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Як передбачено ст. 11 Закону України «Про охорону дитинство», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України в п.16 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як роз'яснено ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач в судове засідання не з'явився, та на виконання вимог ст.81 ЦПК України доказів відсутності підстав для позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 суду не надала.
Таким чином, факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, є підставою для позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що мати ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не спілкується з дитиною, проживає окремо від дитини, а тому вимоги позивача про позбавлення батьківських прав, підлягають задоволенню.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 150, 164, 166 СК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 175, 268, 272, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації, ЄДРПОУ 37397237, адреса: м. Київ, Харківське шосе,4-А.
Суддя Похваліта С. М.