Справа № 212/8588/25
2-а/212/63/25
25 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Чайкін І.Б., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову на предмет відповідності його вимогам ст. 171 КАСУкраїни за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу із вищевказаним позовом, в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про результати проходження ОСОБА_1 , військово-лікарської комісії 16.03.2022 та про виключення з військового обліку;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про результати проходження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), військово лікарської комісії 16.03.2022 та про виключення з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі статті 13«А» Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (зі змінами та доповненнями). Вчинити передбачені законодавством дії щодо актуалізації відомостей про ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів» про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову служби» шляхом внесення інформації та відміток, а саме в графу «Категорія, обліку»: не військовозобов'язаний; в графу «Облік»: виключено; в графу «Постанова ВЛК»: не придатний з виключенням з військового обліку; в графу «Дата ВЛК»: 16.03.2022; іншої інформації (за необхідності), яка буде підтверджувати виключення з військового обліку та статус не віськовозобов'язаного;
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до органів Національної поліції в Дніпропетровській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ТЦК та СП;
-стягнути з Відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Позивача ( ОСОБА_1 ) суму у розмірі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, як відшкодування завданої приниженням честі і гідності моральної шкоди;
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп ;
-встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду;
-надіслати окрему Ухвалу з відповідним повідомленням до прокуратури Дніпропетровської області, стосовно порушень ст.ст. 146, 365 Кримінального кодексу України посадовими особами Відділення поліції №3 ГУНП в Дніпропетровській області.
За правилами п. 4 ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд враховує таке.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу незаконних, як стверджує позивач, дій ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п. 19 ч. 1ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За правилами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом,звернутися до адміністративного суду,якщо вважає,що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права,свободи або законні інтереси,і просити про їх захист шляхом: 1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3)визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4)визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Приписами ч. 1 ст. 20 КАС України визначено: місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень, порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси особи позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Відтак, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій, бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Разом з тим, військовий облік та мобілізація - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, а отже відноситься до юрисдикції адміністративних судів, в той час, коли місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17, згідно яких адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так згідно п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
Отримавши позовну заяву, керуючись ч. 1 ст. 20 КАС України, у разі встановлення порушень правил предметної підсудності, на підставі ч. 2 ст. 20 КАС України, направляє адміністративну справу до окружного адміністративного суду, згідно п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.
Так як, предмет позову відноситься до виключної предметної юрисдикції окружних адміністративних судів, слід передати адміністративну справу для розгляду до ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ.
Враховуючи те, що заява про забезпечення позову подана заявником разом із позовною заявою, яка не підсудна Покровському районному суду міста Кривого Рогу та відповідно до ухвали суду передана за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, то заява про забезпечення позову також має бути передана до вказаного суду для розгляду по суті за підсудністю.
Керуючись ст. ст. 19, 20-22, 23, 29, 294, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та вчинення певних дій,стягнення моральної шкоди - передати на розгляд до ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ (місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля,4.).
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Ухвалу складено 25.07.2025 року
Суддя І. Б. Чайкін