справа № 166/1258/25
провадження 1-кс/166/602/25
Ухвала
іменем України
24 липня 2025 року сел Ратне
Слідчий суддя Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030570000290 від 23 липня 2025 року, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ковель Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, пенсіонера, особи з інвалідністю 2 групи , несудомого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,
Слідчий слідчого відділення відділення поліції №2 (сел.Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 24 липня 2025 року звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.
Клопотання мотивує тим, що 23 липня 2025 року близько 10 години 50 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні магазину «Едельвейс», що за адресою: село Сереховичі, вулиця Центральна, 26, Ковельського району, Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, неодноразово продовженого у встановленому законом порядку, востаннє Указом Президента України №271/2024 від 06 травня 2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08 травня 2024 року, відкрито викрав з прилавку магазину майонез «Оліс» столовий 67%, вагою 500 гр, за ціною 68 гривень, однак потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється продавцем магазину, почала зупиняти його, а ОСОБА_5 в свою чергу застосовуючи фізичну силу, наніс їй чотирнадцять ударів кулаками у ділянку голови, шиї та плечей, чим завдав їй тілесні ушкодження у вигляді синців потиличної ділянки волосистої частини голови посередині з переходом на шию, попередньо-внутршіньої поверхні нижньої третини правого плеча та внутрішньої поверхні верхньої третини лівого плеча, підшкірних крововиливів передньо-бокової поверхні шиї зліва, що відносяться за ступенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень, після чого покинув місце скоєння злочину, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав майнової шкоди власниці магазину «Едельвейс» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на вказану суму.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2025 року за №12025030570000290 і розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
23 липня 2025 року о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
24 липня 2025 року о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно із клопотанням слідчого обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
На думку слідчого, існують ризики, що дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України дії.
Такі доводи мотивує тим, що ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.
Крім того, ОСОБА_5 може впливати на свідків та потерпілих, шляхом умовляння схиляти свідків не давати показання, змінити їх на його користь.
На думку слідчого, наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер вчиненого злочину свідчить про те, що ОСОБА_5 схильний до застосування насильства, що вказує на підвищений рівень небезпечності підозрюваного в разі його перебування на свободі та вказані обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , ніде не працюючи, не маючи постійного місця роботи, а відповідно і доходів, негативно характеризуючись серед місцевого населення, а тому цілком ймовірно, що підозрюваний ОСОБА_5 буде й надалі продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Уважає, що запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, у зв'язку з чим просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали із підстав, наведених у ньому, просили його задовольнити.
Захисник обґрунтованість підозри не оспорює, однак уважає клопотання невмотивованим з огляду на те, що слідчий лише формально послався на вказані ризики без будь-якого вмотивування своїх переконань. Надав заперечення у якому просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку захисника, просив застосувати до нього менш суворий запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
У силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України затриманий 23.07.2025 року , повідомлення про підозру йому вручено 24 липня 2025 року.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується наданими слідчим документами, зокрема рапортом оперативного чергового від 23.07.2025; протоколом затримання ОСОБА_5 від 23.07.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_7 , від 23.07.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 24.07.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_8 від 23.07.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 24.07.2025; протоколом огляду предметів від 24.07.2025.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.07.2025; висновком судово-медичної експертизи №140; повідомленням про підозру ОСОБА_5 .
Установлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Бессієв проти Молдови" вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, з огляду на відсутність тісних соціальних зв'язків, свідчать про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду.
Підставними є доводи слідчого про можливість впливу на свідків та потерпілих, показання яких є вагомими доказами у цьому провадженні, з метою зміни останніми показань у ході судового розгляду.
Ураховуючи те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної, адміністратвиної відповідальності не притягувався, ризик учинення іншого кримінального правопорушення є припущенням слідчого.
Слідчий та прокурор, довівши обставини, передбачені п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та наявність відповідних ризиків, не довели, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу до підозрюваного у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов'язків зможе забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.
З огляду на положення ч. 1 ст. 219 КПК України, беручи до уваги затримання ОСОБА_5 23.07.2025 року та повідомлення про підозру йому 24 липня 2025 року, слідчий суддя визначає двомісячний строк дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування, тобто до 23 вересня 2025 року включно.
Керуючись ст.ст. 184, 193, 194, 196 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 ( сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 23 вересня 2025 року включно, заборонивши залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 та потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_4 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно, останнього невідкладно доставити до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу передати для виконання до відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, зобов'язавши негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, повідомити про це слідчого та суд.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її проголошення.
Дата оголошення повного тексту ухвали - о 15:30 год 25 липня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1