Справа № 157/1026/25
Провадження № 2-а/157/102/25
25 липня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві пояснив, що постановою у справі про адміністративне правопорушення № 465 від 09.06.2025 відповідачем на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме не з'явився у визначений час по повістці для уточнення даних. Позивач вважає, що його притягнули до адміністративної відповідальності незаконно, оскільки повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не отримував. В постанові не зазначено мету, з якою він викликався, а лише зазначено «для уточнення даних». При цьому позивач має право на відстрочку згідно з п. 2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до закінчення мобілізації. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не підтверджено жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови.
Підтверджуючи зазначені обставини наявними у нього доказами, позивач просить скасувати постанову ВН № 465 від 09.06.2025, закрити провадження у справі та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Ухвалою судді від 13.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справ розглядати бей його присутності.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав. Суд кваліфікує неподання ІНФОРМАЦІЯ_2 відзиву на позов, ненадання матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та незабезпечення участі представника при розгляді справи як визнання позову.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 ВН № 465 від 09.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с. 10).
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що 09 червня 2025 року о 09 год 10 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено адміністративне порушення, що вчинив ОСОБА_1 , а саме не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № 1301827, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб та надалі не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, що не перевищує сім календарних днів, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порушення якого, як вбачається з оскаржуваної постанови, допустив позивач, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
На підтвердження зазначених у позовній заяві обставин позивачем долучено витяг із за стосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (а.с. 11) щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , яким підтверджується перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , уточнення даних 24.06.2024 та надання йому відстрочки до завершення мобілізації за п. 2 ч. 1 ст. 23. Також додано копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії ААБ № 692980 (а.с. 12), згідно з якою позивачу присвоєно довічно третю групу інвалідності. До позовної заяви долучено копію повістки № 1301827, про яку зазначається в оскаржуваній постанові, а також копію опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення (а.с. 13).
Оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає встановленим законом вимогам для рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо критерію обґрунтованості, тобто врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У цьому випадку, як свідчить аналіз наявних у справі доказів, орган не з'ясував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідач, не подавши відзиву, не надавши підтверджуючих документів про отримання позивачем повідомлення (повістки, виклику), тобто доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, ст. 247, 280, 293 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ВН № 465 від 09.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ