154/2670/25
3/154/1487/25
24 липня 2025 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лященко О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від заступника начальника відділу поліції з превентивної діяльності Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 04.07.2025 року о 19 год. 53 хв. по вулиці Генерала Шухевича в місті Володимир, ОСОБА_1 керував електросамокатом «КУГО», перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Drager Alkotest» на місці зупинки.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю.
Винність ОСОБА_1 , у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджена його власними поясненнями та матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп?яніння, висновком щодо результатів медичного огляду, відеоматеріалами.
Відповідно до ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381373 від 04.07.2025 року, відеоматеріалами, актом огляду, підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме електросамокатом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразились у керуванні транспортним засобом, а саме електросамокатом, в стані алкогольного сп'яніння, містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджена зібраними у справі доказами та його власними поясненнями.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд прийшов до наступних висновків.
Положеннями ст.33 КУпАП регламентовано, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Так, санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008 р.) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Окрім того, ст.30 КУпАП передбачено позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, в тому числі права керування транспортними засобами.
Зі змісту вказаної статті убачається, що позбавити права керування транспортними засобами можна особу, якій таке право надане.
Разом з тим, відповідно до п.1.10 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Тож, з аналізу наведених вище норм та обставин справи слідує, що ОСОБА_1 на час інкримінованих подій не був водієм в розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки не був наділений спеціальним правом керування транспортним засобом.
За таких обставин, вважаю необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності без позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 1 30 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя Олександр ЛЯЩЕНКО